
- •Київ нухт 2012
- •3.3. Статична модель та статична характеристика оу…………………22
- •Розділ 1 поняття про автоматику та системи управління
- •1.1. Основні визначення
- •1.2. Загальна класифікація і характеристика систем управління
- •1.3.Функціональна та алгоритмічна структури систем управління
- •Контрольні запитання до розділу 1
- •Розділ 2 автоматичні системи регулювання
- •2.1. Загальні положення та визначення
- •2.3. Класифікація аср по принципу регулювання
- •2.4. Функціональна структура замкненої аср
- •Контрольні питання до розділу 2
- •Розділ 3 об’єкти управління (регулювання)
- •3.1. Параметрична схема
- •3.2. Режими роботи та матаматичні моделі оу
- •3.3. Статична модель та статична характеристика оу
- •3.4. Динамічна модель та динамічні характеристики оу
- •Аналітичний метод
- •Експериментальний метод
- •3.5.Динамічні характеристики об’єктів регулювання
- •Статичні об’єкти регулювання з самовирівнюванням.
- •Астатичні об’єкти регулювання та нестійкі
- •Ємність та запізнення
- •Розділ 4 автоматичні регулятори
- •4.1. Структурна схема автоматичного регулятора
- •4.2. Класифікація регуляторів
- •4.3. Регулятори непреривної дії та їхні характеристики
- •4.3. Графік процесу регулювання п-регулятора
- •4.4. Дискретні двопозиційні регулятори
- •4.5. Динамічні характеристики релейно-імпульсного регулятора
- •5.2. Основні ланки лінійних аср
- •1) Cтатична ланка першого порядку (або аперіодична).
- •2) Статична ланка нульового порядку (підсилювальна ланка)
- •3)Астатична (інтегрувальна) ланка 1-го порядку
- •4) Диференціювальна ланка
- •5.3. З'єднання ланок та алгоритмічні структурні схеми автоматичних систем
- •5.4. Перехідні процеси в замкненій аср
- •5.5. Показники якості регулювання
- •5.6. Виконавчі та регулювальні органи аср
- •Елементи метрології та засоби вимірювань
- •6.1. Загальні відомості про вимірювання
- •6.2. Класифікація вимірювань
- •6.3. Принципи та методи вимірювань фізичних величин
- •6.4. Засоби вимірювань (зв)
- •6.6. Державна система приладів та засобів автоматизації
- •7.1. Термометри розширення
- •7.2. Термометри опору
- •7.3. Термоелектричні термометри
- •Контрольні запитання до розділу 7
- •Розділ 8. Вимірювання тиску
- •8.1. Поняття тиску, одиниці вимірювання та класифікація манометрів
- •Класифікація манометрів по виду вимірюваного тиску
- •8.2. Рідинні та деформаційні манометри
- •Деформаційні манометри
- •8.3. Електричні манометри
- •Контрольні запитання до розділу 8
- •Розділ 9 вимірювання рівня, витрати та кількості речовин
- •9.1. Вимірювання рівня
- •9.2. Вимірювання витрати та кількості речовин
- •Витратоміри змінного та постійного перепаду тиску
- •Витратоміри змінного перепаду тиску.
- •Розділ 10 контроль фізичних властивостей та складу речовин
- •10.1 Аналазатори складу рідин
- •Кондуктометричні аналізатори
- •Потенціометричний метод
- •Вимірювальні схеми рН-метрів
- •10.1. Вимірювання густини рідин
- •10.2. Вимірювання в’язкості рідин
- •10.3. Вимірювання вологості
- •Контрольні запитання до розділу 7
- •Розділ 11
- •11.1. Функціональні структури асу тп
- •11.2. Види забезпечень асутп
- •11.3. Інтегровані та розподілені асу тп
- •11.4. Автоматизовані робочі місця технолога-оператора
- •Київ нухт 2012
Класифікація манометрів по виду вимірюваного тиску
Для вимірювання тиску використовуються ЗВ (прилади) - манометри, назва
яких походить від грецького слова «manos» – негустий, розріджений.
Манометри прийнято класифікувати: ■ по виду вимірюваного тиску; ■ по принципу дії; ■ по класу точності та ■ по призначенню.
По виду вимірюваного тиску манометри діляться на дві групи, які
відрізняються різними початками відліку тиску, тобто, різними, прийнятими за нуль, значеннями тиску: в першу групу входять манометри надлишкового тиску, а у другу - абсолютного тиску.
В манометрах надлишкового тиску (як додатного так і від’ємного), за нуль приймається значення атмосферного тиску. До них відносяться:
■ манометри – прилади, які призначені для вимірювання надлишкового тиску
від 0,6 до 105 кгс/см2 (0,06... 104МПа);
■ вакуумметри - прилади для вимірювання розрідження (вакууметричних тисків) до -1,0 кгс/см2 (-0,1МПа);
■ мановакуумметри – прилади які призначені для вимірювання надлишкового тиску від 0,6 до 24 кгс/см2 так і вакууметричного тиску до -1,0 кгс/ см2;
■ напороміри – манометри для вимірювання малих надлишкових тисків (до
+0,4 ат або до 40 кПа) від атмосферного;
■ тягоміри – вакуумметри верхнею межею вимірювання тиску яка не
перевищує -0,04МПа = -0,4 кгс/см2;
■ тягонапороміри – мановакууметри з крайніми межами вимірювання відхи-
лення тиску від атмосферного в сторону розрідження та надлишкового тиску ±0,2 кгс/см2 = ± 0,02МПа = 20 КПа.
Другу групу складають манометри абсолютного тиску, які пристосовані для вимірювання тиску, що відраховується від абсолютного нуля тиску, тобто, повної його відсутності. До них відносяться:
■ барометри – манометри абсолютного тиску, які пристосовані для
вимірювання тиску атмосфери;
■ укорочені рідинні манометри; укорочені барометри – це ртутні вакуумметри для вимірювання абсолютних тисків (менше 0,2 кгс/см2);
■ вакуумметри залишкового тиску які призначені для вимірювання глибокого
вакууму тобто абсолютних тисків менш 0,002 кгс/см2.
Дещо осторонь стоїть третя група манометрів, яка включає в себе дифманометри та мікроманометри.
Диференціальні манометри (дифманометри) - це манометри, які вимірюють різницю двох тисків, ні один із яких не є атмосферним, і
використовуються в різних областях промисловості.
Приклади використовування дифманометрів: вимірювання перепадів тиску; вимірювання витрати рідин, газів та пари по перепаду тиску на спеціальних звужуючих пристроях; вимірювання рівня рідин, що знаходяться під дією атмосферного, надлишкового та вакуумметричного
тисків тощо.
Мікроманометри – це дифманометри лабораторного типу, які викорис-товуються для вимірювання тиску чи різниці тисків в газових середовищах з верхньою межею вимірювання не більше за 0,04 кгс/см2.
Прилади для вимірювання тиску можуть бути показуючими, самописними, а також з електроконтактним регулюючим чи сигналізуючим улаштуванням.
8.2. Рідинні та деформаційні манометри
Принцип дії рідинних манометрів полягає в тому, що вимірюваний тиск урівноважується гідростатичним тиском стовпа робочої рідини.
Рідинні манометри прості в експлуатації мають досить високу точність вимірювання, їх широко використовують для науково-дослідних і лабораторних вимірювань, а також для технічних вимірювань невеликих надмірних тисків, розрідження, різниці тисків, а також атмосферного тиску.
За улаштуванням рідинні манометри діляться на прилади з видимим та без видимого рівня.
До приладів з видимим рівнем відносяться двотрубні (U - подібні), чашкові (однотрубні) та мікроманометри з похилою трубкою.
Двотрубний манометр (рис. 8.1) являє собою U -подібну скляну трубку приблизно до половини заповнену робочою манометричною рідиною (вода, ртуть, спирт). Вимірюваний тиск або різниця тисків урівноважується і вимірюється стовпом Н робочої рідини, рівним сумі стовпів h1 і h2 в обох колінах. Тиск можна визначити з виразу: Р = ּg ּН [Па],
де - густина рідини, кг/м3; Н –-різниця рівнів робочої рідини в колінах, м; g – прискорення вільного падіння, м/с2.
U-образні манометри застосовують для вимірювання тиску до 0,2 МПа. Прилади без видимого рівня застосовуються для технічних вимірювань, як диференціальні манометри. До них відносять поплавкові, кільцеві та дзвонові.