6.2. Класифікація вимірювань

За способом одержання числового значення вимiрюваноi величини вимi-рювання роздiляють на прямі і непрямі (опосередкованi, сукупнi та сумicнi).

Прямими називаються вимiрювання за якими значення вимiрюваноi величини Q визначається безпосередньо за експериментальними даними, тобто, зрiвнюють вимiрювану величину безпосередньо з одиницею фiзичноi величини чи по показникам вимiрювальних приладiв, якi проградуйованi в цих одиницюх. При прямих вимiрюванях об'єкт дослiдження приводять до взаємодii з засобом вимiрювання i по показам останнього вiдраховують значення вимiрюваноi величини. До прямих належить бiльшiсть вимiрювань, якi використовуються у виробництвi i вони є також основою iнших бiльш

складних вимiрювань.

Непрямими опосередкованими – є вимірювання, за якими значення вимiрюваноi виличини Q визначається не безпосередньо, а шляхом її обчислення по результатам прямого вимiрювання однiєi або декiлькох iнших величин-аргументів (Y, Z, G, ...), з якими вона зв’язана вiдомою математичною (функцiональною) залежністю: Q = F (Y, Z, G, ...). Наприклад, визначення об’єму V рiдини у цiлiндричнiй посудинi за висотою h та площею S: V = S * h; а густини ρ за масою m та її об'ємом V: ρ = m / V; вимірювання температури за допомогою термоперетворювача опору.

Сукупні вимірювання - одночасне вимiрювання двох або декiлькох однойменних величин, за якими числове значення вимiрюваноi величини отри-мують шляхом вирiшення системи рiвнянь, якi отриманi при прямих вимiрюваннях рiзних комбiнацiй цих величин.

Сумісні вимiрювання - це одночасне вимiрювання двох або декiлькох рiзнойменних величин з метою знаходження залежнолстi мiж ними. Використовуються вони здебiльшого в наукових дослiдженнях. У загальному вигляді вимiрювану величину Q при сумiсних вимiрюваннях можна визначити за формулою:

Q = F(x1, x2, ...,xn), (6.2)

де F - вид функцiональноi залежностi; а x1, x2, ..., xn - значення величин, вимiряних прямим способом.

Рiшення рiвняння (6.2) в деяких випадках можливе тiльки з використанням спецiальних методiв. В простих випадках, наприклад, при визначеннi величини залежностi опору провідника із платини вiд температури за рiвнянням: Rt = Ro ( 1 + aT +bT ). Для вирiшення задачi проводять попарнi вимiрювання опору провiдника i температури, складають систему рiвнянь i пiсля її вирiшення одержують чисельнi значення коефiцiєнтiв a та b.

Сумiснi вимiрювання дiстають широке розповсюдження при вимiрюваннях якiсних показникiв, н., при аналiзi складу та властивостей складних, багатокомпонентних сумiшей, якими є бiльшiсть харчових продуктiв.

За точністю вимірювання числових значень вимірюваної виличини вимiрювання подiляють на 3 групи:

1. Вимiрювання з максимально можливою точнiстю вiдповiдно до наявного технiчного рiвня. Це вимiрювання за допомогою еталонiв i спрямованi на вiдтворення встановлених одиниць фiзичних величин або констант.

2. Контрольно-повiрочнi вимiрювання, похибки яких не перевищують деяких наперед заданих значень. Це лабораторнi вимiрювання фiзичних величин за допомогою зразкових i технiчних засобiв високих класiв точностi, наприклад, у метрологiчних лабораторiях ДСУ.

3. Технiчнi (технологiчнi) вимiрювання - якi проводяться в промисловостi i визначаються вiдносно не високим класом точностi ЗВ (засобiв вимiрювання).