Протипоказання до виготовлення вкладок

1.     Циркулярний карієс.

2.     Наявність змін верхівкового пародонтиту у депульпованих зубах.

3.     Медіально-оклюзійно-дистальні порожнини у поєднанні з пришийковим карієсом або клиноподібним дефектом.

4.     Пацієнти, які працюють у кислотних цехах.

5.     Небажано виготовлення вкладок пацієнтам, які приймають з метою лікування шлунковий сік або соляну кислоту.

Принципи формування порожнини

1.       Надання раціональної форми - для безперешкодного виведення вкладки.

2.       Профілактичне розширення - для попередження рецидиву карієсу.

3.       Дно і стінки порожнини повинні бути стійкими до жувального тиску.

4.       Обов’язкове створення ретенційних пунктів - для попередження зміщення вкладок.

5.       Створення скосу (фальцу) - для забезпечення щільного прилягання вкладки до емалі природного зуба.

6.       Порожнина повинна бути достатньої глибини, розташовуватися в межах дентину і не зміщатися під дією жувального тиску.

Методи виготовлення вкладок: прямий, непрямий, комбінований.

Прямий метод

1.     Дно і стінки порожнини зволожують водою.

2.     Розм’якшений моделювальний віск вводять в порожнину.

3.     Вкладку моделюють у порожнині рота пацієнта з урахуванням анатомічної форми зуба і його співвідношення з сусідніми зубами та зубами-антагоністами.

4.     Воскову репродукцію вкладки виводять з порожнини за допомогою металевого дроту товщиною 0,8-1,0 мм.

Непрямий метод

Клінічні етапи	Лабораторні етапи
1. Препарування порожнини в при-родному зубі. Одержання двошаро-вого відбитка силіконовими матеріа-лами. Одержання анатомічного від-битка з протилежної щелепи.	1. Виготовлення робочої комбінованої моделі та допоміжної гіпсової моделі. Гіпсування моделей в артикулятор в положенні центральної оклюзії. Моделювання вкладки воском. Заміна воску на метал в ливарні. Обробка вкладки, припасування її на моделі.
2. Припасування, корекція вкладки під контролем оклюзійних співвід-ношень.	2. Шліфування та полірування вкладки.
3. Фіксація вкладки.

Комбінований метод

1.     Порожнину в зубі заповнюють воском і на ньому отримують відбиток зубів-антагоністів.

2.     Потім у віск вводять штифт і знімають гіпсовий відбиток. Штифт допомагає виведенню воскової репродукції вкладки разом з відбитком.

3.     Остаточне моделювання вкладки на моделі і заміна воску на той матеріал, з якого буде виготовлена вкладка.

4.     Вкладку припасовують в порожнині рота і цементують її. Оклюзійні співвідношення перевіряють тільки після фіксації вкладки та остаточної кристалізації гіпсу.

Вкладки з фарфору

Під час препарування порожнини в зубі слід пам’ятати, що глибина її має бути не меншою, ніж половина ширини. Емалевий скіс-фальц не роблять через крихкість фарфору. Для виготовлення фарфорових вкладок застосовують прямий і непрямий методи.

Прямий метод. Золоту або платинову фольгу завтовшки 0, 015-0,02 мм вводять у порожнини коронки, ретельно притискують до стінок і дна, розгладжуючи зморшки, одержуючи таким чином відбиток порожнини вкладки. Розтопленим воском заповнюють відбиток і виймають його з порожнини зуба. Потім із вогнетривкої маси формують опору для відбитка, що запобігає його деформації. Віск із відбитка видаляють, відбиток заповнюють фарфоровою масою. Потім її випалюють. Усадку після першого випалювання усувають шляхом додавання фарфорової маси й проведення повторного випалювання. Потім лікар припасовує вкладку і в разі потреби коригує її. Потім вкладку глазурують у випалювальній печі та фіксують цементом у ротовій порожнині.

Непрямий метод. Після формування порожнини для вкладки одержують робочий і допоміжний відбитки, за якими відливають моделі. Робоча модель може бути комбінованою і розбірною. У порожнину для вкладки вводять золоту або платинову фольгу, яку заповнюють фарфоровою масою. Її ретельно конденсують, видаляючи надлишок вологи, і випалюють. Подальша технологія така сама, як і при прямому методі.

Застосовують також метод виготовлення фарфорової вкладки на вогнетривкій моделі без металевої фольги. Модель зуба з порожниною для вкладки відливають із вогнетривкої маси. На ній проводять формування і випалювання. Компенсують усадку фарфорової маси. Після припасування вкладки в порожнині зуба пацієнта її глазурують і фіксують цементом.

Останнім часом фарфорові вкладки виготовляють методом лиття склокераміки або пресування її під тиском. Застосовують також напівпрямий метод виготовлення керамічної вкладки зі стандартних фарфорових заготовок (система «Cerec»). Ця система була розроблена в 1988 році фірмою «Siemens» (Німеччина). Вона призначена для виготовлення і встановлення фарфорових зубних вкладок пацієнту безпосередньо в стоматологічному кріслі з використанням комп’ютера та фарфорових заготовок-блоків. Фарфорові заготовки-блоки «Cerec vita» готують у заводських умовах методом пресування із суміші різних частин мас емалі й дентину. Вони мають полімерну прозорість і випускаються чотирьох кольорів (А1, А2, А3 і А4). Окрім того, фірма «Vita» (Німеччина) 10 варіантів фарфорових заготовок під комерційною назвою «Целей».

Система «Cerec» була модифікована в систему «Cerec-2». Це одна з чисельних комп’ютерних методик. Оснащення системи працює в єдиному режимі.  Інформація про форму та розмір препарованої зубної порожнини за допомогою внутрішньо ротової відеосистеми передається на екран монітора зі збільшенням у 12 разів. Кольоровий монітор забезпечує високу точність відтворення розмірів, а унікальний (працює в шести осях) шліфувальний блок точно і синхронно обробляє кераміку за допомогою шліфувального круга й алмаза, який має форму циліндра, відтворює задану лікарем конструкцію коронки. Формування змикальної поверхні здійснюється за допомогою комп’ютера, який працює за двома програмами: для конструювання бічних зубів і для корекції змикальної поверхні.

Таку вкладку фіксують лементами, що твердіють на світлі, з додатковою хімічною полімеризацією. Суміжні поверхні вкладки перед цим протравлюють протягом 5 хвилин 5% гелем плавикової кислоти. Після фіксації вкладки зуб покривають лаком, що містить фтор. Вкладки, виготовлені таким методом, не вирізняються точністю. Зазор між вкладкою та стінками порожнини зуба буває значним, що може призвести до виникнення крайової щілини. Такі недоліки обмежують використання в бічних зубах вкладок, виготовлених за допомогою системи «Cerec». Безсумнівною їх перевагою є економія часу пацієнта (процедура виконується за одне відвідування).

Напівпрямим методом виготовлення вкладки є шліфування. Відновлення тканин зуба проводять у його порожнині синтетичним матеріалом. Виймають готову вкладку, оглядають її жувальну поверхню. За допомогою спеціально запропонованого шліфувального апарата виготовляють дублікат з керамічного блока, тобто власне вкладку.

Керамічні вкладки виготовляють також із легкоплавкої кераміки, остаточне спікання якої проводять за температури 650 °С.

Переваги вкладок з фарфору:

більш міцні, ніж тверді тканини зуба.

більш естетичні, ніж пластмасові вкладки.

не спричинюють алергічних реакцій.

не справляють шкідливого впливу на тканини ротової порожнини.