3.3. Земельна звітність

Форми державної статистичної звітності:

N 6-зем "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності" (річна) N 6а-зем "Звіт про наявність зрошуваних земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами та угіддями" (річна);

N 6б-зем "Звіт про наявність осушених земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами та угіддями" (річна);

N 2-зем "Звіт про землі, які перебувають у власності й користуванні" (піврічна).

3.3.1. Заповнення форм державної статистичної звітності

Заповнення форм державної статистичної звітності відбувається у відповідності до «Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель  (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)».

Інструкція розроблена відповідно до Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.93 N 15 "Про порядок ведення державного земельного кадастру", в частині кількісного обліку земель. В основу класифікації земель покладені Стандартна статистична класифікація землекористування ЄЕК, розроблена Статистичною комісією та Європейською економічною комісією ООН, та Класифікація видів економічної діяльності ДК 009-96, затверджена і введена в дію наказом Держстандарту України від 22 жовтня 1996 р. N 441.

У звітах вказують площі земель, що перебувають у власності, постійному і тимчасовому користуванні юридичних та фізичних осіб, за винятком тих площ земель, які надані в тимчасове користування іншим власникам землі і землекористувачам із земель, що перебувають у власності або в постійному користуванні цих юридичних і фізичних осіб.

У звітах вказують площі земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності в межах територій, які входять до адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі окремо - в межах населених пунктів, зрошувані та осушені землі, розподіл земель за формами власності.

Форми звітності і строки її подання встановлює Державний комітет статистики.

Розділ 4. Кадастрове зонування території

4.1. Вимоги до кадастрових номерів земельних ділянок та розташованих на ній об’єктів нерухомості

Кадастрові номери земельних ділянок та іншої нерухомості, пов’язаної з земельними ділянками (будівлі, споруди, їх частини, в т.ч. квартири та ін.), запроваджуються з метою їх однозначної ідентифікації в базах даних автоматизованої системи державного земельного кадастру. Головним критерієм формування структури

кадастрового номера є забезпечення його унікальності в межах України. Система кадастрових номерів повинна також відповідати критеріям багатоцільового міжвідомчого застосування, надійності, універсальності та економічності (з точки зору мінімізації витрат на запровадження та супровід). Сформований кадастровий номер використовується тільки для кодування земельних ділянок та іншої нерухомості і не обов’язково повинен слугувати об’єктом синтаксичного чи семантичного аналізу з метою отримання будь-яких інших даних похідного характеру. Так, наприклад, для визначення місцезнаходження земельної ділянки або її адреси використовуються відповідні дані із реєстру земельних ділянок. Такий підхід дає змогу не змінювати вже присвоєні кадастрові номери при зміні меж об’єктів адміністративно-територіального устрою.

Кадастровий номер земельної ділянки – це унікальний на території України код, який присвоюється кожній земельній ділянці з метою її ідентифікації і залишається незмінним протягом всього часу фізичного та юридичного існування земельної ділянки як єдиного цілого.

При переході прав від одного власника до іншого та при зміні самого виду прав кадастровий номер земельної ділянки залишається без змін.

Передбачається також, що кадастровий номер буде виконувати функцію уніфікованого коду земельних ділянок та іншої нерухомості і в інших державних, відомчих чи галузевих кадастрах та інформаційних автоматизованих системах, в яких використовується інформація про земельні ділянки та іншу нерухомість. Застосування такого уніфікованого коду дасть можливість уникнути дублювання інформації, а також слугуватиме основою для забезпечення інформаційної сумісності вказаних систем та їх інтеграції в єдиний інформаційний простір України.

Застосування уніфікованого кадастрового номера має особливе значення при створенні та запровадженні в Україні Системи реєстрації прав на землю та об’єкти нерухомості. Якщо на законодавчому рівні буде передбачено міжвідомчий підхід до створення Системи реєстрації, то застосування уніфікованого кадастрового номера дасть можливість ефективної інформаційної взаємодії відповідних відомств і установ по формуванню необхідної інформації для цілей реєстрації та обслуговування користувачів.