2.1. Загальні положення державної реєстрації земель.

Державна реєстрація земельних ділянок є складовою частиною державного земельного кадастру і являє собою офіційне посвідчення права власності на землю і права землекористування. Державна реєстрація, відповідно до ст. 202 Земельного кодексу, здійснюється в складі Державного реєстру земель, який складається з двох частин:

1. Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

2. Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Державний реєстр земель, згідно з останнім варіантом законопроекту про Державний земельний кадастр, це „сукупність реєстраційних відомостей про земельні ділянки як об’єкти державного кадастрового обліку”.

Державна реєстрація земель здійснюється у відповідності до тимчасового порядку ведення державного реєстру земель затвердженого Наказом Держкомзему України від 2 липня 2003 року №174 із змінами, внесеними згідно з Наказами Державного комітету по земельних ресурсах

Адміністратор державного реєстру земель – це центр державного земельного кадастру при Держкомземі України, що забезпечує створення та функціонування державного реєстру земель, захист від несанкціонованого доступу та руйнування бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру і має доступ до автоматизованої системи державного земельного кадастру.

Оператор державного реєстру земель – це структурні підрозділи центру державного земельного кадастру, що проводять приймання, перевірку та систематизацію реєстраційних карток земельних ділянок, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів, формують поземельну книгу та не мають прямого доступу до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру.

Реєстратори державного реєстру земель – це структурні підрозділи центру державного земельного кадастру, які мають доступ і вносять дані до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру, ведуть поземельну книгу, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів, ведуть книгу реєстрації.

2.2. Порядок ведення державного реєстру земель.

Державний реєстр земель є власністю держави і ведеться державною мовою. Адміністратор визначає порядок функціонування АС ДЗК і надає програмне забезпечення. Структура, зміст і формат обмінного файлу затверджується Держкомземом України. Реєстратор призначається наказом адміністратора. Оператор призначається наказом реєстратора. До такого призначення функції оператора виконує реєстратор.

Бланки реєстраційних карток є документами суворого обліку і рахуються цінними паперами, вони виготовляються в двох примірниках, які мають однакові серію і номер. Організація виготовлення і постачання бланків реєстраційних карток покладається на адміністратора.

Виконавець робіт формує та надає реєстратору обмінні файли разом з технічною документацією. Файл повинен бути на дискеті або на компакт диску. Диски (цифрові носії) повинні бути марковані. Маркування повинно відображати таку інформацію:

1. Кадастровий номер кварталу до якого належить земельна ділянка.

2. Порядковий номер носія та загальну кількість носіїв у комплекті.

3. Назва виконавця робіт (організація), прізвище, ім’я та по батькові представника виконавця.

4. Дату запису інформації.

Реєстратор здійснює процедуру перевірки та приймання обмінного файлу. За результатами перевірки реєстратором робиться відмітка на титульному аркуші технічної документації про приймання обмінного файлу, після чого заповнюється Реєстраційна картка на кожну земельну ділянку. У разі виникнення ситуації спільної власності і оформлення державного акту на кожного співвласника, Реєстраційна картка заповнюється на кожний державний акт. У разі негативного висновку реєстратора виконавцю передається перелік питань, які необхідно допрацювати.

Реєстратор перевіряє структуру, формат, об’єм та зміст земельно-кадастрових даних за такими критеріями:

1. Відповідність вимогам щодо структури, змісту та формату обмінного файлу.

2. Належність земельної ділянки до кадастрового кварталу у відповідності з індексною картою.

3. Відсутність накладок, перетинів та розривів між суміжними земельними ділянками, тотожність даних балансу земель.

4. Відсутність перетинів та розривів меж угідь земельних ділянок.

5. Контроль відповідності атрибутивних даних земельних угідь чинній нормативній базі класифікаторів та модифікаторів.

Реєстраційна картка містить підпис з зазначенням П.І.П керівника виконавця робіт та печаткою.

Заповнена реєстраційна картка разом з технічною документацією передається виконавцем робіт до територіального органу земельних ресурсів для проведення державної землевпорядної експертизи.

Після проведення державної землевпорядної експертизи реєстраційна картка, технічна документація та висновки державної землевпорядної експертизи передаються до територіального органу земельних ресурсів для підготовки рішень органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування, щодо надання у власність або передачі земельних ділянок.

Територіальний орган земельних ресурсів у десятиденний термін після отримання оформленого бланка державного акта перевіряє наявність на титульній сторінці отриманої технічної документації відомості про отримання обмінного файла, зміст реєстраційної картки, відповідність відомостей, що містять реєстраційна картка і державний акт до технічної документації та передає бланки державних актів з реєстраційними картками реєстратору за актом прийому-передачі.

Достовірність відомостей, які містяться в технічній документації, реєстраційній картці та бланку державного акта засвідчуються підписом керівника територіального органу земельних ресурсів та скріплюється печаткою.

Територіальний орган земельних ресурсів за актом прийому-передачі передає реєстратору реєстраційну картку разом з усіма примірниками державного акту для їх видачі та державної реєстрації.

У разі виявлення розбіжностей в державному акті та реєстраційній картці за актом прийому-передачі державний акт та реєстраційна картка повертається в територіальне відділення земельних ресурсів для доопрацювання.

Реєстратор здійснює видачу та реєстрацію державного акта. Видача державних актів супроводжується внесенням даних до відповідних розділів книги реєстрації. При цьому реєстратор відображає дані державної реєстрації на всіх примірниках державного акту.

Після внесення відомостей про державну реєстрацію до реєстраційної картки вона посвідчується підписом керівника, П.І.П та печаткою реєстратора. Другий примірник державного акта реєстратор передає до територіального органу земельних ресурсів.

Оператор передає реєстратору перший примірник реєстраційної картки, після чого вносяться дані до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру.

Після цього на першій сторінці реєстраційної картки ставиться штамп реєстратора та підпис особи, яка вносила дані до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру.

Перший примірник реєстраційної картки передається на зберігання до архіву реєстратора, другий – до Поземельної книги, зберігання якої здійснює оператор.

Термін зберігання реєстраційної картки не повинен бути меншим за термін зберігання державного акта.

Бланки реєстраційних карток заповнюються державною мовою з використанням комп’ютерної техніки або будь-яким іншими друкувальними пристроями. Внесення всіх відомостей може виконуватись кульковою ручкою, синім або чорним кольором. Виправлення в реєстраційній картці не допускаються. У реєстраційній картці відображаються дані про земельну ділянку, власників, користувачів або орендарів та документи, що посвідчують право власності, користування чи оренди земельної ділянки.