
- •Промислово-економічний коледж нау
- •Конспект лекцій з _»Основи телебачення_та телесистеми»______________________
- •1.1 Історія розвитку телебачення
- •1.2 Принцип передачі відеозображень
- •1.3 Принципи передачі відеозображень рухомих об’єктів
- •1.4 Основні параметри вітчизняного стандарту
- •1.5 Узагальнена структурна схема телевізійної системи
- •1.6 Форма сигналів синхронізації телевізійних приймачів
- •1.7 Вибір параметрів системи телебачення
- •1.8 Способи розгортки зображення
- •1.9 Основні параметри розкладу зображення і відеосигналу
- •1.10 Види модуляції, які використовуються в телебаченні
- •Контрольні питання до розділу
- •2.1 Основні поняття елементів фотометрії
- •2.2 Закони зорового сприйняття
- •2.3 Частота кадрової розгортки і яскравість зображення
- •2.4 Сприйняття кольору
- •2.5 Елементи колориметрії
- •2.6 Основні закони змішування кольорів
- •Контрольні питання до розділу
- •3.1. Система кольорового телебачення secam
- •3.1.1. Принципи побудови системи secam
- •3.1.2. Кодування кольорорізницевих сигналів та умови вибору піднесучих частот
- •Контрольні запитання
- •Методи підвищення завадостійкості системи secam
- •3.1.3. Частотна корекція у системі secam
- •Низькочастотні передспотворення та їхня корекція
- •3.6. Ачх коректувальних нч-фільтрів
- •Фільтр нч перед спотворень
- •Фільтр корекції нч перед спотворень Високочастотні передспотворення
- •3.1.4. Кольорова синхронізація у системі secam
- •Контрольні запитання
- •3.1.5. Кодер системи secam
- •3.1.6. Декодер системи secam
- •Контрольні запитання
- •3.2. Система кольорового телебачення ntsc
- •3.2.1. Загальні принципи побудови системи ntsc
- •3.2.2. Вибір кольорорізницевих сигналів у системі ntsc
- •3.2.3. Вибір частоти піднесучої у системі ntsc
- •3.2.4. Кольорова синхронізація у системі ntsc
- •3.2.5. Кодувальний та декодувальний пристрої у системі ntsc
- •3.2.6. Переваги і недоліки системи ntsc
- •Контрольні запитання
- •3.3. Система кольорового телебачення pal
- •3.3.1. Загальні принципи побудови системи pal
- •3.3.2. Вибір кольорорізницевих сигналів та частоти піднесучої
- •3.3.4. Кольорова синхронізація у системі pal
- •3.3.5. Кодер та декодер системи pal
- •3.3.6. Експлуатаційні характеристики системи pal
- •Контрольні запитання
- •4.1 Класифікація давачів тв сигналів
- •4.2 Принцип накопичення світлової енергії
- •4.3 Потенціал ізольованої мішені
- •4.4 Зовнішній фотоефект
- •4.5 Принцип роботи іконоскопа
- •4.6 Передавальні телевізійні трубки з фотопровідним накопиченням
- •4.7 Передавальні трубки з фотодіодним шаром
- •4.8 Передавальні трубки з електронним перенесенням зображення
- •Твердотільні давачі
- •4.10 Паралельно-кадрова структура перетворювача
- •4.11 Давачі сигналу для кольорового телебачення
- •Контрольні питання до розділу
- •5.1 Класифікація відтворювальних пристроїв
- •Кінескопи чорно-білого телебачення
- •5.2.1 Електронний прожектор
- •5.2.2 Фокусування електронного променя
- •5.2.3 Модуляційна характеристика кінескопа
- •5.3 Кінескопи кольорового телебачення
- •5.3.1 Загальні відомості
- •5.3.2 Масочний кінескоп із дельтовидним розташуванням прожекторів
- •5.3.3 Масочний кінескоп із компланарним розташуванням прожекторів
- •Принцип роботи однопроменевого хроматрона
- •5.3.5 Плазмові панелі
- •5.3.6 Рідкокристалічні (lcd) панелі/матриці, tft-панелі
- •5.3.7 Проекційні телевізори і проектори
- •Контрольні питання до розділу
- •6.1 Узагальнена структурна схема чорно-білого телевізора
- •Контрольні питання до розділу
- •7.1 Загальні принципи побудови системи цифрового телебачення
- •7.2 Імпульсно-кодова модуляція
- •7.3 Оцінка швидкості передачі цифрового потоку ікм сигналу
- •Компресія цифрового тв сигналу
- •7.5 Канальне кодування
- •7.6 Типи зображень
- •7.7 Модуляція
- •7.8 Узагальнена структурна схема системи цифрового телебачення
- •7.9 Цифрова фільтрація телевізійного сигналу
- •7.10 Часові перетворення цифрових сигналів
- •Контрольні питання до розділу
- •8.1. Структурна схема телецентра
- •Література
Твердотільні давачі
Мініатюризація ТВ передавальної апаратури гальмується використанням у ній як перетворювача світло-сигнал електровакуумного приладу, що має великі габаритні розміри і складну систему керування електронним променем. У зв’язку з цим велися роботи зі створення безвакуумних аналізованих пристроїв. У 1969 р. винайшли прилади із зарядовим зв'язком, що дозволило створити твердотільні ФЕП (фотоелектронні перетворювачі) з кількістю елементів розкладання, що відповідає стандарту ТВ мовлення.
В основі приладу із зарядовим зв'язком (ПЗЗ) лежать структури МОН або МДН, здатні збирати, зберігати, накопичувати зарядові пакети неосновних носіїв у локалізованих потенційних ямах, що утворюються в поверхні напівпровідника під дією електричного поля (рисунок 3.17).
Зарядові пакети виникають під дією світлового випромінювання, а переносяться шляхом керованого переміщення потенційних ям у необхідному напрямку (рисунок 3.18). У такий спосіб ПЗЗ працює як зсувний регістр, що має здатність збирати, накопичувати і зберігати зарядову інформацію.
Основне достоїнство ПЗЗ: принцип послідовного перенесення зарядової інформації від окремих елементів матриці до єдиного вихідного пристрою, де зарядові пакети перетворюються в сигнал. Потенційна яма буде залежати від напруги на затворі, ступеня легування напівпровідника, товщини окисла. Час життя потенційної ями обмежений і визначається процесом термогенерації неосновних носіїв, і яма заповнюється за час релаксації (це паразитний процес): електрон-дірка розділяються і заповнюють яму.
Рисунок 4.17 - Конденсатор МОН структури
Рисунок 4.18 - Перенесення зарядових пакетів шляхом переключення потенціалів електродів двох поруч розташованих МОН конденсаторів
У такий спосіб максимальний час збереження зарядової інформації - це мінімальна частота роботи цифрових та аналогових пристроїв на ПЗЗ і визначається часом релаксації. Зарядовий пакет у ПЗЗ може бути введений електричним шляхом або за допомогою світлової генерації. При світловій генерації фотоелектронні процеси приведуть до нагромадження неосновних носіїв у потенційних ямах. Накопичений заряд у потенційних ямах буде визначатися освітленістю і часом нагромадження.
Трифазний зсувний регістр
Лінійка з МОН конденсаторів виконується на спільній підкладці (рисунок 3.19). Відстань між електродами настільки мала, що збідненні області при подачі на електрод позитивного потенціалу простягаються практично до сусідніх електродів. Електроди такої трифазної структури з’єднані між собою через два і складають паралельні тріади.
Подамо на шину 1, яка з’єднує перші елементи тріад, позитивний потенціал U1 = U збер, а на дві інші шини - нульовий потенціал відносно заземленої підкладки. В цьому випадку під всіма електродами 1 утворюються потенційні ями, в яких можуть зберігатися від’ємні заряди.
Змінимо потенціал на шині 2 до значення U2 = 1,5Uзбер. Тоді під електродом 2 утворюються більш глибокі потенційні ями, і заряди перетечуть під цей електрод. Після цього встановимо Ux = 0, а U2 = Uзбер.Тепер заряд зберігається під електродом 2.
Встановимо потенціал шини 3, що дорівнює U3 = 1,5U збер. При цьому заряди з-під електрода 2 перетечуть під електрод 3 в більш глибоку потенційну яму. Цей процес можна повторювати доти, поки заряд не опиниться у колі навантаження і створить на ньому падіння напруги, яке пропорційне величині заряду. Технологічно трифазна структура найбільш проста.
Рисунок 4.19 - Будова трифазного зсувного регістра
Двофазний зсувний регістр
Направлене перенесення зарядових пакетів можна створити не тільки в трифазному ПЗЗ-ланцюзі, але і в двофазному. Для цього необхідно забезпечити умови формування асиметричної у напрямку просування зарядових пакетів потенційної ями. Для цього використовують діелектрик ступінчатої форми (рисунок 3.20). Тут товщина діелектрика між напівпровідником і електродом неоднакова в напрямку переміщення зарядових пакетів. Це приводить до відмінності поверхневих потенціалів під товстим і тонким шарами діелектрика.
Перемикаючи періодично потенціали U: і U2, можна забезпечити направлене переміщення зарядових пакетів.
Рисунок 4.20 - Будова двофазного зсувного регістра
Лінійно-рядковий ФЕП
Для створення лінійно-рядкового ФЕП для однорядкової розгортки використовується структура, яка складається з двох секцій (рисунок 3.21): секції 1, яка призначена для накопичення зарядів під дією світла, і секції 2 - для їх перенесення.
Секція накопичення складається з трьох повздовжніх ізольованих один від одного металічних напівпрозорих електродів, які нанесені на підкладку кремнію, наприклад р-типу, поверх шару оксиду (діелектрика). Всередині підкладки перпендикулярно електродам на відстанях, які відповідають розміру елемента розкладу, утворені дифузійні смужки 3 високого опору для попередження розтікання зарядів уздовж електродів.
Рисунок 4.21 - Будова лінійно-рядкового ФЕП
Під час прямого ходу рядкової розгортки здійснюється накопичення зарядів у світлочутливих комірках.
Під час зворотного ходу рядкової розгортки за допомогою керуючих імпульсних напруг U1,U2 ,U3 заряди з фоточутливих комірок переносяться у зсувний регістр.
У наступному циклі прямого ходу рядкової розгортки за допомогою керуючих тактових напруг U'1,U'2 ,U'3 заряди з комірок зсувного регістра переносяться вздовж регістра до вихідного пристрою.
Перевага структури - висока розрізнювальна здатність, яка досягає 2000 елементів на рядок.
Недолік - неприпустимість дефектів у структурі (виникнення дефекту хоча б в одній комірці ПЗС зсувного регістра призводить до втрати сигналів від комірок, які розташовані лівіше дефектної).