3.2.2. Вибір кольорорізницевих сигналів у системі ntsc

У США система чорно-білого телебачення має такі параметри: кількість рядків у кадрі Z = 525; розгортка черезрядкова; частота полів n = 60 ; смуга частот яскравісного сигналу ΔF = 4,2 МГц. Бачимо, що смуга частот яскравісного сигналу значно менша за смугу частот у системі SECAM ( ΔF = 6,0 МГц). З іншого боку, кольорорізницеві сигнали ЕR-Y , ЕВ-Y рівносмугові і кожен з них займає смугу 1,5 МГц. Оскільки передавання сигналів у кожному з рядків одночасне, то розмістити спектри кольорорізницевих сигналів у спектрі яскравісного сигналу дуже складно. Тому в системі NTSC перейшли від кольорорізницевих сигналів ЕR-Y , RВ-Y до кольорорізницевих сигналів E I , E Q .

Раніше ми відмічали, що при передаванні великих деталей колір сприймається як суміш трьох основних кольорів. Смуга частот, що необхідна для правильного відтворення кольору складає 0,5…0,6 МГц. Якщо кутові розміри деталей зображення знаходяться у межах 12'...18' , то зір людини стає дихроматичним, тобто сприймаються тільки червоно-оранжеві і доповняльні до них синьо-зелені, тобто блакитні кольори. Смуга частот для таких сигналів складає 1,5 МГц. При подальшому зменшенні кутових розмірів кольорових деталей зображення вони сприймаються зором людини як чорно-білі. Певному кольору відповідає певне положення вектора результуючого кольорового сигналу у площині. На рис. 3.20 у координатній системі B - Y , R - Y зображені вектори основних R , G , B та доповняльних до них кольорів.

Рис. 3.20. Векторна діаграма розташування векторів основних і доповняльних до них кольорів при квадратурній модуляції: І, Q – осі нової системи координат

Видно, що осі сигналів ЕR-Y , ЕВ-Y займають положення на діаграмі, що не збігається з напрямками векторів червоно-оранжевих та блакитних кольорів. Передавати червоно-оранжеві та синьо-зелені кольори можна за допомогою сигналу, вектор якого випереджує на 33° вектор ЕR-Y . Таке положення займає на рис. 3.25 вектор I . Якщо за одну квадратурну складову прийняти вектор I , то друга ( Q ) буде випереджувати на 33° вектор ЕВ-Y . Таким чином, для відображення кольору середніх деталей достатньо одну квадратурну складову E I передавати у повній смузі частот, тобто 1,3…1,5 МГц, а іншу E Q – в обмеженій смузі до 0,5 МГц. При цьому колір великих деталей буде передаватись без спотворень.

Зв’язок між сигналами ЕR-Y , ЕВ-Y та E I , E Q такий:

Далі, щоб повний сигнал не виходив за межі динамічного діапазону, введені коефіцієнти компресії. Отже,

3.2.3. Вибір частоти піднесучої у системі ntsc

Частота піднесучої кольору повинна задовольняти такі вимоги:

1. Спектри кольорорізницевих сигналів мають бути розташованими біля верхньої граничної частоти яскравісного сигналу.

2. Значення піднесучої частоти fп K повинно задовольняти умов перемежовування спектрів, тобто

.

3. Частота биттів між fп K і f3B повинна бути кратною непарній напівгармоніці рядкової частоти.

4. Простота технічної реалізації.

Цій умови задовольняє 455 гармоніка напіврядкової частоти, тобто

Тоді

У системі NTSC задавальний генератор працює на піднесучій кольору, а інші (порядкова і кадрова) – похідні від неї. Смуги частот, що займають сигнали у системі NTSC, зображені

на рис. 3.21.

.

Рис.3.21. Смуги частот, що займають сигнали у системі NTSC