Контрольні запитання
1. Призначення кодера. Які сигнали повинні формуватись на його виходах?
2. Що собою являють сигнали упізнавання кольору d R , d B , які надходять до суматорів Сум R , Сум B кодера?
3. До яких спотворень форми відеосигналів D R , D B приводить уведення НЧ корекції
(НЧ передспотворень)?
4. Яким чином здійснюється підстроювання частоти ЧМ у системі SECAM? Призначення
захисного інтервалу.
5. Яким чином у кодері підтримується задане відношення амплітуди кольорорізницевих
сигналів до амплітуди яскравісного сигналу?
6. Які функції виконує декодер у системі SECAM?
7. Яким чином у декодері здійснюється розділення яскравісного і кольорорізницевих сигналів?
8. Чому дискримінаційні характеристики частотних детекторів ЧДR і ЧДB мають різний
нахил?
9. Яким чином у декодері здійснюється виділення сигналів кольорової синхронізації?
10. Які параметри сигналів кольорової синхронізації свідчать про неправильну або правильну роботу ЕК?
11. Пояснити принцип роботи порядкової кольорової синхронізації.
3.2. Система кольорового телебачення ntsc
3.2.1. Загальні принципи побудови системи ntsc
Система кольорового телебачення NTSC була розроблена в США в 1950–53 рр. Національним комітетом телевізійних систем (National Television System Committee) і затверджена в країні як національний стандарт. Пізніше ця система була прийнята як стандарт у Канаді, у більшості країн американського континенту, в Японії, Кореї і деяких інших країнах.
У системі NTSC для передавання інформації про зображення використовуються три сигнали: яскравісний та два кольорорізницевих сигнали. З метою скорочення загальної смуги частот використовується частотне ущільнення. Принциповою відмінністю системи NTSC від SECAM є одночасна передача двох кольорорізницевих сигналів у кожному рядку. Передавання кольорорізницевих сигналів здійснюється за однією піднесучою частотою методом квадратурної модуляції.
Суть квадратурної модуляції полягає у підсумовуванні двох амплітудно-модульованих сигналів, несучі яких мають одне і те ж значення, але зсунуті один відносно одного за фазою на 90°. Завдяки цьому ці обидва амплітудно-модульовані коливання взаємоортогональні і не впливають один на одного. Крім цього, в NTSC застосовується балансна модуляція, при якій несуча придушується.
Рис. 3.17. Квадратурний балансний модулятор при квадратурній модуляції
Рис. 3.18. Векторна діаграма
Розглянемо структурну схему та роботу квадратурного балансного модулятора (рис. 3.17). У балансному модуляторі (БМ) здійснюється перемноження одного з кольорорізницевих сигналів на гармонічне коливання опорної частоти. У результаті будемо мати
Результуюче коливання ( ) C u t можна також представити у полярних координатах (рис. 3.23) як
Де
модуль результуючого коливання, а
його фаза.
Отже, при квадратурній модуляції результуючий кольоровий сигнал змінюється як за амплітудою, так і за фазою. Відомо, що пропорційна зміна значень сигналів ЕR-Y , ЕВ-Y приводить до зміни насиченості кольору, а зміна співвідношень між ними – до зміни кольорового тону. Таким чином, модуль результуючого коливання несе інформацію про насиченість, а фаза – інформацію про кольоровий тон.
Розглянемо тепер процедуру розділення кольорорізницевих сигналів у декодері. Оскільки інформація про колір міститься як у амплітуді, так і у фазі, то для демодуляції, тобто виділення сигналів ЕR-Y , ЕВ-Y слід задіяти синхронні детектори (СД). СД будується за принципом балансних модуляторів, у яких відбувається перемноження результуючого коливання u C (t) з гармонічними опорними коливаннями однієї частоти ωп , але зсунутими за фазою один відносно одного на 90° (рис. 3.19).
Якщо початкова фаза опорного коливання з частотою ωп дорівнює нулю, то можемо записати
Рис. 3.19. Розділення сигналів колірності за допомогою СД
Скориставшись відомим тригонометричним співвідношенням
Одержимо
Фільтр нижніх частот призначений для придушення коливань подвоєної частоти. Отже, на виході ФНЧ будемо мати
Аналогічно на виході другого ФНЧ маємо
