
- •Промислово-економічний коледж нау
- •Конспект лекцій з _»Основи телебачення_та телесистеми»______________________
- •1.1 Історія розвитку телебачення
- •1.2 Принцип передачі відеозображень
- •1.3 Принципи передачі відеозображень рухомих об’єктів
- •1.4 Основні параметри вітчизняного стандарту
- •1.5 Узагальнена структурна схема телевізійної системи
- •1.6 Форма сигналів синхронізації телевізійних приймачів
- •1.7 Вибір параметрів системи телебачення
- •1.8 Способи розгортки зображення
- •1.9 Основні параметри розкладу зображення і відеосигналу
- •1.10 Види модуляції, які використовуються в телебаченні
- •Контрольні питання до розділу
- •2.1 Основні поняття елементів фотометрії
- •2.2 Закони зорового сприйняття
- •2.3 Частота кадрової розгортки і яскравість зображення
- •2.4 Сприйняття кольору
- •2.5 Елементи колориметрії
- •2.6 Основні закони змішування кольорів
- •Контрольні питання до розділу
- •3.1. Система кольорового телебачення secam
- •3.1.1. Принципи побудови системи secam
- •3.1.2. Кодування кольорорізницевих сигналів та умови вибору піднесучих частот
- •Контрольні запитання
- •Методи підвищення завадостійкості системи secam
- •3.1.3. Частотна корекція у системі secam
- •Низькочастотні передспотворення та їхня корекція
- •3.6. Ачх коректувальних нч-фільтрів
- •Фільтр нч перед спотворень
- •Фільтр корекції нч перед спотворень Високочастотні передспотворення
- •3.1.4. Кольорова синхронізація у системі secam
- •Контрольні запитання
- •3.1.5. Кодер системи secam
- •3.1.6. Декодер системи secam
- •Контрольні запитання
- •3.2. Система кольорового телебачення ntsc
- •3.2.1. Загальні принципи побудови системи ntsc
- •3.2.2. Вибір кольорорізницевих сигналів у системі ntsc
- •3.2.3. Вибір частоти піднесучої у системі ntsc
- •3.2.4. Кольорова синхронізація у системі ntsc
- •3.2.5. Кодувальний та декодувальний пристрої у системі ntsc
- •3.2.6. Переваги і недоліки системи ntsc
- •Контрольні запитання
- •3.3. Система кольорового телебачення pal
- •3.3.1. Загальні принципи побудови системи pal
- •3.3.2. Вибір кольорорізницевих сигналів та частоти піднесучої
- •3.3.4. Кольорова синхронізація у системі pal
- •3.3.5. Кодер та декодер системи pal
- •3.3.6. Експлуатаційні характеристики системи pal
- •Контрольні запитання
- •4.1 Класифікація давачів тв сигналів
- •4.2 Принцип накопичення світлової енергії
- •4.3 Потенціал ізольованої мішені
- •4.4 Зовнішній фотоефект
- •4.5 Принцип роботи іконоскопа
- •4.6 Передавальні телевізійні трубки з фотопровідним накопиченням
- •4.7 Передавальні трубки з фотодіодним шаром
- •4.8 Передавальні трубки з електронним перенесенням зображення
- •Твердотільні давачі
- •4.10 Паралельно-кадрова структура перетворювача
- •4.11 Давачі сигналу для кольорового телебачення
- •Контрольні питання до розділу
- •5.1 Класифікація відтворювальних пристроїв
- •Кінескопи чорно-білого телебачення
- •5.2.1 Електронний прожектор
- •5.2.2 Фокусування електронного променя
- •5.2.3 Модуляційна характеристика кінескопа
- •5.3 Кінескопи кольорового телебачення
- •5.3.1 Загальні відомості
- •5.3.2 Масочний кінескоп із дельтовидним розташуванням прожекторів
- •5.3.3 Масочний кінескоп із компланарним розташуванням прожекторів
- •Принцип роботи однопроменевого хроматрона
- •5.3.5 Плазмові панелі
- •5.3.6 Рідкокристалічні (lcd) панелі/матриці, tft-панелі
- •5.3.7 Проекційні телевізори і проектори
- •Контрольні питання до розділу
- •6.1 Узагальнена структурна схема чорно-білого телевізора
- •Контрольні питання до розділу
- •7.1 Загальні принципи побудови системи цифрового телебачення
- •7.2 Імпульсно-кодова модуляція
- •7.3 Оцінка швидкості передачі цифрового потоку ікм сигналу
- •Компресія цифрового тв сигналу
- •7.5 Канальне кодування
- •7.6 Типи зображень
- •7.7 Модуляція
- •7.8 Узагальнена структурна схема системи цифрового телебачення
- •7.9 Цифрова фільтрація телевізійного сигналу
- •7.10 Часові перетворення цифрових сигналів
- •Контрольні питання до розділу
- •8.1. Структурна схема телецентра
- •Література
Контрольні запитання
1. Яким чином у системі SECAM здійснюється передавання кольороворізницевих сигналів і
яка мета застосування цього способу передавання?
2. До чого призводить передавання в кожному з рядків тільки одного кольорорізницевого
сигналу?
3. Яким чином у телеприймачі (декодері) здійснюється відновлення о кольору, якого бракує?
4. Яким чином у декодері здійснюється розділення яскравісного та кольороворізницевих
сигналів?
5. Поясніть суть спотворень типу «яскравість–колірність» і «колірність–яскравість».
6. Яким чином у декодері системи SECAM здійснюється розділення кольорорізницевих
сигналів E R−Y , E B −Y ?
7. Чим обумовлена необхідність переходу в системі SECAM від кольорорізницевих сигналів
E R Y , E B Y до сигналів D R , D B і який зв’язок між ними?
8. З яких умов був зроблений вибір значень піднесучих частот червоного та синього ?
9. За яким законом змінюється початкова фаза піднесучих кольору від рядка до рядка та
навіщо це зроблено?
10. Наведіть структуру спектра телевізійного сигналу в системі SECAM.
Методи підвищення завадостійкості системи secam
3.1.3. Частотна корекція у системі secam
Застосування частотної модуляції при передаванні кольорорізницевих сигналів направлене на усунення спотворень типу «диференційна фаза», що притаманно системі NTSC. Але це призвело до зниження завадостійкості системи SECAM. Відомо, що виграш у відношенні сигнал/шум за рахунок використання частотної модуляції порівняно з амплітудною складає
– індекс модуляції, який показує в скільки разів відхилення частоти перевищує верхню граничну частоту спектра модулюлювального коливання; ΔF – смуга частот радіоканалу. Бачимо, що у міру збільшення індексу модуляції виграш збільшується. Але водночас з цим збільшення m приводить до розширення спектра ЧМ коливання. Щоб не вийти за межі 3-мегагерцової смуги, індекс модуляції не повинен перевищувати m ≤ 0,5 .
У системі SECAM індекс модуляції дорівнює m = 0,2 . При такому значенні m ширина спектра ЧМ коливання збігається з шириною спектра АМ коливання. Але бачимо, що виграш за рахунок застосування ЧМ відсутній. Іншими словами, низьке значення індексу модуляції, а також невелика амплітуда піднесучих сигналів колірності роблять систему SECAM дуже вразливою до шумових завад, і без застосування спеціальних корекцій система SECAM не може бути конкурентоздатною порівняно з системами NTSC і PAL. З метою підвищення завадостійкості системи уведені низькочастотні та високочастотні передспотворення.
Низькочастотні передспотворення та їхня корекція
Принцип НЧ передспотворень випливає з механізму проходження шуму через частотний детектор, що розміщений у декодері телеприймача (рис. 3.5). Представимо дискримінаційну характеристику ЧД, яка відображає залежність амплітуди сигналу на його виході від частоти.
Рис. 3.5. Механізм проходження шуму через частотний детектор
Вважаємо, що спектральна густина потужності шуму у частотному діапазоні роботи ЧД рівномірна. Бачимо, що у міру збільшення відхилення частоти спектральних складових шуму від частоти настройки детектора амплітуда продетектованого шуму зростає, тобто розподілення потужності шумів на виході ЧД носить трикутний характер. Що треба було б зробити, щоб знизити потужність шуму на виході ЧД? Треба після ЧД поставити ФНЧ. Тоді потужність високочастотних складових різко знижується, а відношення сигнал/шум збільшується. Отже, низькочастотна корекція зводиться до установки на виході ЧД фільтра нижніх частот з відповідною АЧХ. Але, окрім шуму, на вході ЧД діє і корисний частотно-модульований сигнал, який також буде піддаватись НЧ корекції, тобто у міру збільшення відхилення частоти кольороворізницевого сигналу від частоти настройки його амплітуда буде все більше придушуватись низькочастотним фільтром. Це призводить до суттєвого послаблення колірної чіткості. Щоб запобігти цьому, в кодері, тобто на передавальному боці, вводяться низькочастотні передспотворення кольорорізницевих сигналів. Суть цих спотворень у тому, що здійснюється підняття (збільшення амплітуди) вищих спектральних складових кольорорізницевих сигналів D R і D B . Для цього ці сигнали проходять через фільтр, АЧХ якого має підйом в області високих частот (рис. 3.11). АЧХ цього фільтра (фільтра НЧ передспотворень) у логарифмічному масштабі має такий вигляд: