
- •Промислово-економічний коледж нау
- •Конспект лекцій з _»Основи телебачення_та телесистеми»______________________
- •1.1 Історія розвитку телебачення
- •1.2 Принцип передачі відеозображень
- •1.3 Принципи передачі відеозображень рухомих об’єктів
- •1.4 Основні параметри вітчизняного стандарту
- •1.5 Узагальнена структурна схема телевізійної системи
- •1.6 Форма сигналів синхронізації телевізійних приймачів
- •1.7 Вибір параметрів системи телебачення
- •1.8 Способи розгортки зображення
- •1.9 Основні параметри розкладу зображення і відеосигналу
- •1.10 Види модуляції, які використовуються в телебаченні
- •Контрольні питання до розділу
- •2.1 Основні поняття елементів фотометрії
- •2.2 Закони зорового сприйняття
- •2.3 Частота кадрової розгортки і яскравість зображення
- •2.4 Сприйняття кольору
- •2.5 Елементи колориметрії
- •2.6 Основні закони змішування кольорів
- •Контрольні питання до розділу
- •3.1. Система кольорового телебачення secam
- •3.1.1. Принципи побудови системи secam
- •3.1.2. Кодування кольорорізницевих сигналів та умови вибору піднесучих частот
- •Контрольні запитання
- •Методи підвищення завадостійкості системи secam
- •3.1.3. Частотна корекція у системі secam
- •Низькочастотні передспотворення та їхня корекція
- •3.6. Ачх коректувальних нч-фільтрів
- •Фільтр нч перед спотворень
- •Фільтр корекції нч перед спотворень Високочастотні передспотворення
- •3.1.4. Кольорова синхронізація у системі secam
- •Контрольні запитання
- •3.1.5. Кодер системи secam
- •3.1.6. Декодер системи secam
- •Контрольні запитання
- •3.2. Система кольорового телебачення ntsc
- •3.2.1. Загальні принципи побудови системи ntsc
- •3.2.2. Вибір кольорорізницевих сигналів у системі ntsc
- •3.2.3. Вибір частоти піднесучої у системі ntsc
- •3.2.4. Кольорова синхронізація у системі ntsc
- •3.2.5. Кодувальний та декодувальний пристрої у системі ntsc
- •3.2.6. Переваги і недоліки системи ntsc
- •Контрольні запитання
- •3.3. Система кольорового телебачення pal
- •3.3.1. Загальні принципи побудови системи pal
- •3.3.2. Вибір кольорорізницевих сигналів та частоти піднесучої
- •3.3.4. Кольорова синхронізація у системі pal
- •3.3.5. Кодер та декодер системи pal
- •3.3.6. Експлуатаційні характеристики системи pal
- •Контрольні запитання
- •4.1 Класифікація давачів тв сигналів
- •4.2 Принцип накопичення світлової енергії
- •4.3 Потенціал ізольованої мішені
- •4.4 Зовнішній фотоефект
- •4.5 Принцип роботи іконоскопа
- •4.6 Передавальні телевізійні трубки з фотопровідним накопиченням
- •4.7 Передавальні трубки з фотодіодним шаром
- •4.8 Передавальні трубки з електронним перенесенням зображення
- •Твердотільні давачі
- •4.10 Паралельно-кадрова структура перетворювача
- •4.11 Давачі сигналу для кольорового телебачення
- •Контрольні питання до розділу
- •5.1 Класифікація відтворювальних пристроїв
- •Кінескопи чорно-білого телебачення
- •5.2.1 Електронний прожектор
- •5.2.2 Фокусування електронного променя
- •5.2.3 Модуляційна характеристика кінескопа
- •5.3 Кінескопи кольорового телебачення
- •5.3.1 Загальні відомості
- •5.3.2 Масочний кінескоп із дельтовидним розташуванням прожекторів
- •5.3.3 Масочний кінескоп із компланарним розташуванням прожекторів
- •Принцип роботи однопроменевого хроматрона
- •5.3.5 Плазмові панелі
- •5.3.6 Рідкокристалічні (lcd) панелі/матриці, tft-панелі
- •5.3.7 Проекційні телевізори і проектори
- •Контрольні питання до розділу
- •6.1 Узагальнена структурна схема чорно-білого телевізора
- •Контрольні питання до розділу
- •7.1 Загальні принципи побудови системи цифрового телебачення
- •7.2 Імпульсно-кодова модуляція
- •7.3 Оцінка швидкості передачі цифрового потоку ікм сигналу
- •Компресія цифрового тв сигналу
- •7.5 Канальне кодування
- •7.6 Типи зображень
- •7.7 Модуляція
- •7.8 Узагальнена структурна схема системи цифрового телебачення
- •7.9 Цифрова фільтрація телевізійного сигналу
- •7.10 Часові перетворення цифрових сигналів
- •Контрольні питання до розділу
- •8.1. Структурна схема телецентра
- •Література
3.1.2. Кодування кольорорізницевих сигналів та умови вибору піднесучих частот
У системі SECAM як кольорорізницеві сигнали використовуються сигнали D R і D B , які зв’язані з кольорорізницевими сигналами таким чином:
D R = −1,9 E R−Y; D B = 1,5 E B− Y
З чим це пов’язано? У системі SECAM для передавання кольорорізницевих сигналів застосовується ЧМ, тобто на підставі виразів (3.5), (3.9) можемо записати
де Δf – девіація частоти.
Отже, максимальні відхилення частот залежать від максимальних розмахів амплітуд сигналів E R− Y , E B −Y . Розрахуємо ці максимальні амплітуди. На підставі виразів (3.5), (3.9) можемо записати
Бачимо, що максимальні значення амплітуд відповідно дорівнюють
Тому що сигнали передаються методом ЧМ, то різним розмахам амплітуд будуть відповідати різні значення відхилення частоти від номінального значення. Це приводить до неповного використання смуги частот радіоканалу при передаванні червоного кольору. Крім того, у природі практично не існує кольорів із 100 % насиченістю. Тому ТВС настроюється на сигнали з 75 % амплітудою при 100 % насиченості. Це означає, що амплітуди основних сигналів складають 75 % амплітуди яскравісного сигналу при передаванні білого кольору. Отже,
Виходячи з умови рівності максимальних значень сигналів D R і D B , тобто
знаходимо
Тепер щодо знаку у сигналі D R . Статистика показує, що у більшості реальних сюжетів присутній насичений червоний колір. Це означає, що сигнал E R−Y буде у більшості випадків набувати максимальних значень. Отже, при ЧМ відхилення частоти буде максимальним у бік верхньої граничної частоти спектра відеосигналу. При проходженні відеосигналу по каналу зв’язку верхні частоти, як правило, обмежуються. Це приводить до спотворення червоного кольору. Щоб запобігти цьому, сигнал DR береться з від’ємним знаком. Тоді при передаванні насиченого червоного кольору девіація частоти буде змінюватись у протилежному напрямі. Отже, сумарний сигнал у системі SECAM у відповідному рядку дорівнює
Вибір значень піднесучих частот
Тому що у системі SECAM передавання сигналів DR і D B відбувається методом частотної модуляції, то забезпечити умови перемежування спектральних складових яскравісного та кольороворізницевих сигналів неможливо.
Тому умовами вибору значень піднесучих частот є розміщення спектра кольорорізницевих сигналів якомога ближче до верхньої граничної частоти сигналу EY , а також умова кратності частот піднесучих частоті рядкової розгортки. У системі SECAM задіяні дві піднесучі, значення яких дорівнюють
Коли передаються чорно-білі зображення або кольорове малонасичене зображення, сигнали DR = DB = 0 . У цьому випадку немодульовані піднесучі f пR, f пB утворюють на зображенні заваду у вигляді чорно-білих вертикальних смуг (ліній), які дуже помітні на екрані телевізора. З тим, щоб ослабити помітність цих смуг, треба порушити регулярність цієї структури. Для цього початкову фазу піднесучих примусово змінюють від рядка до рядка за таким законом: 0, 0, π, 0, 0, π, 0, …, тобто
,
де φο або π. Крім цього, початкова фаза змінюється на 180° і від поля до поля. У результаті утворюється крапкова структура завади, яка не так помітна. Більш того, знову ж для зменшення помітності завади від не модульованих піднесучих, амплітуди піднесучих зменшують. Стандартом передбачено, що амплітуда немодульованих піднесучих повинна складати 25 % амплітуди яскравісного сигналу. Таким чином, загальна структура спектра відеосигналу в системі SECAM наведена на рис. 3.4.
Рис. 3.4. Структура спектра відеосигналу в системі SECAM