Функція фінансового менеджменту (як підсистеми управління підприємством) «управління оборотними активами» передбачає:

виявлення реальної потреби в окремих видах активів і визначення їхньої суми в цілому;

оптимізацію складу активів з позиції ефективності їх комплексного використання;

аналіз і прогнозування тривалості окремих циклів обороту робочого капіталу;*

визначення загальної потреби в капіталі для фінансування сформованих активів підприємства.

Функція фінансового менеджменту (як підсистеми управління підприємством) «управління необоротними активами» передбачає:

Оптимізацію складу активів з позиції ефективності їх комплексного використання;

прискорення обороту окремих видів активів – запасів товарно-матеріальних цінностей, грошових активів, дебіторської заборгованості;

забезпечення ефективного використання основних засобів підприємства;*

визначення потреби у власних фінансових ресурсах для реалізації економічної стратегії підприємства.

Функція фінансового менеджменту (як підсистеми управління підприємством) «управління залученням позикових фінансових засобів» передбачає:

оптимізацію співвідношення короткотермінової і довготермінової заборгованості;*

підвищення ефективності комплексного використання оборотних активів;

виявлення реальної потреби в окремих видах активів і визначення їхньої суми в цілому;

вивчення й аналіз альтернативних джерел формування фінансових ресурсів.

Перший підхід до вияснення суті фінансового механізму полягає в тому, що під фінансовим механізмом розуміють:

функціонування системи фінансових відносин підприємства з усіма бізнесовими партнерами;

систему методів і форм, інструментів, прийомів і важелів впливу на стан та розвиток підприємства;

систему методів і форм, інструментів, прийомів і важелів впливу на фінансовий стан та розвиток підприємства;

функціонування безпосередньо фінансів підприємства.*

Складовими фінансового механізму є:

фінансове балансування і фінансове регулювання;

фінансове забезпечення та фінансове регулювання;*

фінансове планування та фінансове бюджетування;

фінансові індикатори та фінансові бюджети.

Фінансове регулювання як компонент фінансового механізму передбачає використання:

самофінансування і кредитування;

безповоротного фінансування і самофінансування;

бюджетування і кредитування;

позичок і субсидій.*

Система фінансових індикаторів включає фінансові:

бюджети, кошториси, показники;

кошториси, баланси, категорії;

категорії, показники, коефіцієнти;*

категорії, коефіцієнти, нормативи.

Фінансові інструменти здійснюють вторинний вплив на фінансовий стан підприємства (збільшуючи його доходи) застосуванням:

податків та відповідних відрахувань;

цільових внесків та податків;

амортизаційних відрахувань та бюджетних позичок;

банківських позичок, бюджетних позичок.*

Забезпечувальна дія фінансового забезпечення проявляється у:

встановленні джерел покриття боргів підприємства;

встановленні джерел фінансування;*

виділенні достатніх коштів для фінансування розвитку підприємства;

забезпеченні потреб підприємства у грошових коштах для виробничих і управлінських потреб.

Найбільш загальне визначення фінансової політики говорить що вона є:

системою стратегічної орієнтації підприємства на забезпечення фінансових потреб і фінансових відносин;

відношення управлінського апарату підприємства до фінансових проблем;

способом організації і використання фінансових відносин;*

формою реалізації цільової функції загальної стратегії фінансового розвитку підприємства в розрізі окремих аспектів фінансової діяльності.

Завданням фінансової політики підприємства є:

максимізація прибутку підприємства;

раціональне використання грошових коштів;

оптимізація співвідношення між власними і позиковими фінансовими ресурсами;

раціональне використання фінансових ресурсів.*

Фінансова політика має такі компоненти:

облікова і контрольна політика;

кредитна і амортизаційна політика;

облікова і кредитна політика;*

дивідендна і стратегічна політика.

Першим етапом процесу реалізації фінансової політики є:

побудова й використання відповідного фінансового механізму;

розробка наукового обґрунтованих цілей функціонування та розвитку фінансів підприємств;*

обґрунтування практичних дій, спрямованих на досягнення стратегічних цілей підприємства;

розробка програми фінансових дій.

Першим завданням фінансового планування на підприємстві є:

дотримання інтересів акціонерів та інших інвесторів;

виявлення резервів та мобілізація ресурсів з метою ефективного використання прибутку та інших доходів;

забезпечення нормального відтворювального процесу необхідними джерелами фінансування і їх використання;*

дотримання інтересів акціонерів та інших інвесторів.

Форма планового розрахунку, яка визначає докладну програму дій підприємства на майбутній період – це:

план;

програма;

проект;

бюджет.*

Головним інструментом фінансового планування є:

програмування;

бюджетування;*

проектування;

збалансованість доходів і видатків підприємства.

До основного капіталу підприємства належить:

запаси товарно-матеріальних цінностей;

дебіторська заборгованість;

грошові активи;

довготермінові фінансові вкладення.*

До оборотних активів належить:

нематеріальні активи;

довготермінові фінансові вкладення;

основні засоби;

дебіторська заборгованість.*

Активи – це:

економічні ресурси підприємства у формі належних йому і запозичених цінностей, що використовуються з метою отримання прибутку;

матеріальні ресурси, здатні принести прибутки;

економічні ресурси підприємства у формі належних йому матеріальних цінностей, що використовуються в господарській практиці з метою отримання доходу;*

економічні ресурси підприємства у формі належних йому матеріальних цінностей, що активно використовуються в господарській практиці.

Розрахунок потреби в нематеріальних активах проводиться методом:

оцінки інтелектуальної вартості;

оцінки людського капіталу;

методом прямого рахунку по кожному їх виду;*

методом прямого рахунку за основними (визначальними) ресурсами.

Потреба в запасах товарно-матеріальних цінностей визначається шляхом множення:

одноденної їх витрати на інтервал термінової поставки;

одноденної х потреби на норму запасу в днях;*

величини оптимальної партії на кількість оборотів товарно-матеріальних цінностей в рік;

величина мінімальної партії на кількість оборотів товарно-матеріальних цінностей в рік.

Швидкість обороту виробничих запасів вимірюється відношенням:

прибутку від реалізації продукції до середньої величини активів підприємства;

виручки від реалізації продукції до середньої величини поточних активів підприємства;*

виручки від реалізації продукції до оптимальної середньорічної величини поточних активів підприємства;

доходу від реалізації продукції до середньої величини активів підприємства.

Тривалість одного обороту виробничих запасів (в днях) розраховується відношенням:

кількості днів у кварталі до коефіцієнта завантаження запасів;

кількості днів у році до коефіцієнта оборотності запасів;*

обсягу проданої продукції до середньої тривалості місяця (в днях);

обсягу нагромаджених запасів до коефіцієнта їх оборотності.

Серед інших управління дебіторською заборгованістю підприємства має таку складову:

розробка дебіторської політики;

розробка кредитної політики;*

контроль за фінансовим станом кредиторів;

прийняття рішень про застосування форвардних контрактів.

При управлінні дебіторської заборгованістю не застосовують:

контроль за фінансовим станом дебіторів;

порушення справи про банкрутство;

розробку кредитної політики підприємства;

планування потенційного кола дебіторів і визначення суми їх дебіторської заборгованості.*

Основна мета фінансового менеджменту в процесі управління грошовими активами є:

забезпечення оптимальної платоспроможності підприємства;

забезпечення постійної платоспроможності підприємства;*

досягнення беззбиткової діяльності;

досягнення максимізації прибутку при мінімальних виробничих витратах та оптимізації транспортних і комерційних затрат.

Політика управління грошовими активами, зокрема передбачає:

визначення необхідної потреби в грошових активах для здійснення поточної господарської діяльності;

розрахунок оптимальної суми прибутку;

визначення мінімально необхідної потреби в грошових активах для здійснення поточної господарської діяльності;*

розрахунок потоку платежів з метою зменшення максимальної та середньої потреби в грошових активах.

Умовно фінансову роботу на підприємстві можна згрупувати за такими напрямками:

фінансове балансування (бюджетування), календарне планування, аналітична робота;

стратегічне планування, тактична календарна робота, контрольно-аналітична робота;

фінансове планування, тактично-оперативна робота, контрольно-оперативна робота;

фінансове планування, оперативно-фінансова робота, контрольно-аналітична робота.*

Здійснення оперативної фінансової роботи передбачає:

складання платіжного календаря, розробка касового плану, розрахунок потреби в довготерміновому кредиті;

складання платіжного календаря, розробка касового плану, розрахунок потреби в короткотерміновому кредиті;*

постійний моніторинг фінансового стану підприємства, розрахунок потреби у грошових ресурсах;

діагностика виконання фінансово-економічних показників, управління фінансовими ризиками.