Взаємозв’язок між дослідним коефіцієнтом с та коефіцієнтом заглиблення к

Коефіцієнт заглиблення, K	2,85	2,5	2,2	2,0	1,8	1,7	1,55
Дослідний Коефіцієнт, С	13,6	13,1	12,4	11,5	10,0	9,0	8,0

Пусковий тиск повітря, ат, визначається за формулою

P_п = 0,1 ( H_ст + H _пов ), (5.5)

де H_ст — глибина заглиблення форсунки нижче статичного рівня, м;

H_пов — втрати тиску у повітряній трубі, які приймаються рівними 5 м.вод.ст.

Робочий тиск визначається за формулою:

P_роб = 0,1 ( H_дин+ H_пов ), (5.6)

де H_дин — глибина динамічного рівня води в свердловині, м.

Діаметр водопідйомної труби визначається за швидкістю повітряно-водяної суміші, приймається 2,5...3.0 м/с над форсункою та 6...8 м/с на ділянці виливу, а діаметр повітряної труби за швидкістю повітря 5...10 м/с. Можливо діаметри труб приймати за таблицею 4.5, в залежності від продуктивності ерліфта.

Таблиця 5.2

Діаметри повітряно-провідних труб в залежності від кількості повітря, яке засмоктується компресором

Кількість повітря, м3/год	Діаметр повітряпровідної труби, мм	Кількість повітря, м3/год	Діаметр повітряпровідної труби, мм
10...34	15...20	201..400	40...50
34...59	20...25	401...700	50...70
60...100	25...32	701...1000	70...80
101...200	32...40	1001...1600	80...100

Коефіцієнт корисної дії установки визначається за формулою

 = 1000 Q₁ h / 1,36 N _д 75 (5.7)

де N _д — дійсна потужність на валу компресора, кВт, яка дорівнює

N _д = 1,32 N_о ( p+ 0,5 ) W (5.8)

та приймається в залежності від робочого тиску P_к = P_роб + 0,5

Таблиця 5.3

Визначення потужності компресора

Pк, кгс/см2	1	2	3	4	5	6	7
N, кВт	1,47	1,4	1,25	1,18	1,1	1,03	0,93

При подачі води ерліфтом з глибини 100 м та більше для збереження оптимальних швидкостей руху водоповітряної суміші раціонально застосовувати ступінчату водопідйомну колону з діаметром труб верхньої частини, яка в 1,5...2 рази перевищує діаметр в нижній частині. Від одного діаметра до іншого необхідно переходити за допомогою конусного патрубка.

Труби ерліфтної системи рекомендується підбирати за таблицею 5.4

Ерліфти можуть використовуватись за схемами «поруч» , коли водопіднімальні і повітряні труби розташовані одна біля одної, та «усередині», коли повітряна труба розташована у водопіднімальній трубі. При однакових діаметрах труб продуктивність ерліфту за схемою «поруч» більша на 30.

Це дає змогу без підняття водопіднімальної труби, а тільки із зміною підключення повітряної труби, змінювати продуктивність ерліфту та величину зниження.

Таблиця 5.4

Діаметри труб ерліфтної системи в залежності від її подачі

Діаметри, мм				Подача, м3/год
Водопід-йомної труби	Повітряної труби	внутрішній обсадної труби
		1-й тип установок	2-й тип установок
Паралельне розташування
50	19; 25; 32	150	200	8...11
65	19; 25; 32	150	200	9...16
75	19; 25; 32	150	200	14...23
90	25; 32; 38	200	250	15...30
100	32; 38; 50	200	250	22...50
125	32; 38; 50	250	300	35...65
Центральне розташування труб
50	9,5; 12,5	75	125	4,6...8,6
65	12,5; 19	100	150	10,8...16,2
75	19; 25	125	175	13,4...21,6
90	25; 32	150	200	15...25
100	32; 38	150	200	20...40
125	32; 38	200	250	35...55

Глибина занурення змішувача ерліфта, м,

, ( 5.6 )

де К_ЗАН =1,5...3,0 м - емпіричний коефіцієнт занурення змішувача (в окремих випадках К_ЗАН =1,5...1,75); h— глибина положення динамічного рівня від рівня вили­ву, м. Тип ерліфта та діаметри труб можна підібрати за таблицею 5.7.

Низ водопіднімальної труби повинен бути на 0,5 м вище надфільтрової труби та нижче змішувача на 3...5 м.

Рис. 5. 1. Схема ерліфта:

1 - труба для відводу води із свердловини; 2 - повітрянопровідна труба; 3 - водопідйомна труба; 4 - змішувач; 5 - експлуатаційна колона обсадних труб; 6 - фільтр.

Таблиця 5.5.