Опис лабораторної установки.
Лабораторна установка (рис.2.3) складається з осьового вентилятора 10, електрокалорифера 9 і сушильної камери 6, в якій розміщується вологий матеріал 4. Конструктивно вентилятор і сушильна камера розташовані в циліндричному каркасі 8, встановленому на підставці. Сушильна камера представляє собою круглий повітровід, в центральній частині якого є кришка 3 для завантаження вологого матеріалу. Простір між сушильною камерою і каркасом заповнено теплоізолюючим матеріалом.
Рис. 2.3. Схема конвективної сушарки.
В якості вологого матеріалу служать чотири зразки тканин, закріплені на каркасі 5. Повітря через жалюзі 11 надходить в установку і з допомогою вентилятора нагнітається до електрокалориферу. Нагріте повітря віддає свою теплоту волозі, що міститься в матеріалі. Відбувається випаровування вологи із матеріалу і зволоження повітря. При цьому температура повітря знижується, а вологість збільшується.
Параметри повітря в процесі сушіння вимірюються за допомогою психрометрів 2 і 12, розташованих на вході в сушильну установку і на виході із сушильної камери. Термометр 7, що знаходиться після електрокалорифера, вимірює температуру нагрітого повітря. На виході з сушильної камери встановлений крильчастий анемометр 1, призначений для вимірювання швидкості повітря.
5. Порядок проведення досліду
1. Підключити електрокалорифер установки в електромережу.
2. Прогріти установку до встановленого режиму.
3. Під час прогрівання установки змочити у воді тканину "мокрих" термометрів і тканину зразків, призначених для сушіння.
4. У таблицю 2.1, з інтервалом 2 хв. записати показання барометра і психрометра 12 (див. рис.2.3), що знаходиться перед входом в сушильну установку. Записи температур продовжувати, поки показання термометрів змінюються у часі.
5. З інтервалом 3 хвилини контролюють показники психрометра 2, доки не впевняться в тому, що установка прогріта і температура повітря не підвищується.
6. Відкрити кришку 3 і помістити в сушильну камеру рамку з вологим зразком.
7. Записати показання на циферблаті анемометра. Підготовити секундомір і за допомогою важільця, що знаходиться на корпусі анемометра, включити механізм відліку показників. Через 60 секунд відключити механізм і записати показники анемометра. Вимірювання повторити три рази. Вирахувати середнє значення і за допомогою тарувального графіка визначити швидкість повітря. Результати занести в табл.2.1.
8. Записувати показання термометра 7 і психрометра 2 з інтервалом 2 хв. Результати занести в табл.2.2.
Таблиця 2.1. Протокол вимірювань №1.
№ п/п |
Час, хв |
Параметри повітря перед входом в установку (психрометр 2) |
Показання анемометра |
Баромет-ричний тиск, Р, Па |
||
Температура сухого термометра, t1, оС |
Температура мокрого термометра, tм1, оС |
Число поділок |
Швид-кість повітря, м/с |
|||
1 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
Стале значення |
|
|
|
|
|
|
9. Після виходу установки на стаціонарний режим (тобто коли показання термометра 7 і психрометра 12 не змінюються) і одержання результатів вимірювань, які представляють викладачу, вимкнути установку.
Таблиця 2.2. Протокол вимірювань № 2.
№ п/п |
Час, хв. |
Температура повітря після виходу із електрокалорифера (термометр 7), t2, оС |
Параметри повітря після виходу із сушильної камери (психрометр 12) |
|
Температура сухого термометра, t3, оС |
Температура мокрого термометра, tм3, оС |
|||
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
Стале значення |
|
|
|
|
Примітка. Для розрахунків необхідно взяти показання приладів, одержані при стаціонарному режимі роботи установки.