
- •Література Вступ
- •Лабораторна робота №1 Інструктаж з техніки безпеки в лабораторії “Електрифікації та автоматизації технологічних процесів у рослинництві ”
- •П рилади та обладнання:
- •Основні теоретичні положення:
- •Порядок виконання роботи:
- •Лабораторна робота №2 Вивчення електричних кіл постійного та змінного однофазного синусоїдального струму.
- •Основні теоретичні положення:
- •Контрольні запитання
- •Бібліографічний список
- •Лабораторна робота №3 Вивчення з'єднань приймачів електроенергії "Зіркою" та "Трикутником".
- •Хід роботи
- •Дослідження приймачів електроенергії трикутником Мета: дослідити з’єднання приймачів електроенергії трикутником; зробити розрахунок основних величин і побудувати векторні діаграми. Обладнання:
- •Короткі відомості з теорії
- •Контрольні запитання
- •Бібліографічний список Лабораторна робота №4 Вивчення трифазного асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором.
- •Основні теоретичні положення:
- •3. Зберіть схему (рис.4) та пред'явіть викладачу для перевірки.
- •Лабораторна робота №5 Дослідження дротяних тензорезисторних датчиків
- •Основні теоретичні положення:
- •Лабораторна робота №6 Вивчення датчиків освітленості та фотореле.
- •Основні теоретичні положення:
- •Вольт-амперною характеристикою називають залежність фотоструму від напруги за незмінної освітленості.
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 7 Вивчення апаратури керування та захисту електрообладнання
- •Основні теоретичні положення: Автоматичне керування електроприводами
- •Лабораторна робота №8 Вивчення блокувальних зв’язків у схемах автоматичного керування електроприводами
- •Основні теоретичні положення
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни «Електрифікація та автоматизація сільськогосподарського виробництва»
Основні теоретичні положення:
Починати вивчення лабораторного курсу предмету необхідно з отримання Інструктажу з техніки безпеки, на якому слід вивчити правила безпечного виконання робіт, ознайомитися з робочими місцями лабораторії, правилами безпечного виконання робіт, апаратурою електроживлення лабораторії та способами вмикання/вимикання електроживлення обладнання, в тому числі аварійним вимиканням електроживлення. Також слід розглянути порядок та правила надання першої медичної допомоги потерпілому. На закріплення вивченого матеріалу слід відпрацювати порядок дій у аварійних ситуаціях, в т.ч. при виникненні потерпілого.
Вивчення вимірювальної апаратури робочих місць лабораторії дає можливість більш точно та якісно з високою продуктивністю отримувати дані експериментів. Універсальні лабораторні стенди з блоками БП 4822-2 являють собою спеціально оснащені стенди у вигляді парт з розташованими на них блоками живлення та роз’ємами для збирання дослідних схем. Блоки БП 4822-2 забезпечують наступні можливості:
режими «Пуск» та «Стоп» подачі напруги на робочі місця з блокуванням у випадку зникання напруги та її появи та зі світловою сигналізацією;
подачу на дослідні схеми нерегульованих напруг 3-х фазної напруги 220 В 50 Гц, 220 В, 127 В;
подачу на дослідні схеми регульованих напруг 0…250 В, (=) 0…6,3 В, (=) 0…30 В, = 0…120 В, =0…250 В;
на спеціально підготовлених платах виконувати надійне та якісне з’єднання елементів.
До вимірювальної апаратури слід віднести вольтметри (мілівольтметри) постійного та змінного струму, амперметри (міліамперметри, мікроамперметри) постійного та змінного струму, вимірювачі опору (омметри, кілоомметри, мегомметри), люксметри, а також прилади, що поєднують у собі декілька функціональних можливостей (наприклад, Ц4352).
Заземлення та занулення у електроустановках. Електроустановки у сільськогосподарському виробництві працюють у досить несприятливих умовах (атмосферний вплив, значний вміст агресивних газів, пари, пилу, підвищена вологість, вібрації тощо), які негативно впливають на стан ізоляції. У таких умовах зростає вірогідність появи на корпусах машин, трансформаторів, генераторів та інших електричних апаратів та приладів потенціалу, що являє собою велику небезпеку для обслуговуючого персоналу. Для забезпечення безпеки людей та тварин необхідно виконувати заземлюючі пристрої, до яких слід надійно підключати металеві частини електроустановок та корпуси електрообладнання, що можуть опинитись під напругою у випадку порушення ізоляції.
Захисне заземлення – надійний засіб зниження потенціалу на корпусах та металевих неструмопровідних частинах до безпечного значення. Робоче заземлення – це заземлення нейтралів генераторів, трансформаторів, фази при використанні землі в якості робочого проводу і т.п. Заземлення блискавкозахисту служить для відводу у землю струму блискавки від розрядників та блискавковідводів. Заземлювачем називають металевий провідник (стержень, шина і т.п.), електрично з’єднуючий деталь електроустановки, що заземлюється, з землею. Заземлюючий пристрій (контур) складається з ряду заземлювачів, електрично поєднаних між собою металевою смужкою, дротом, стрічкою і т.п. Напругою доторкання називають напругу між двома точками тіла людини, однією з яких вона доторкається до частини електроустановки, що знаходиться під напругою, а іншою – до землі.
Зануленням називають навмисне електричне з’єднання металевих частин, що нормально не знаходяться під напругою, з глухозаземленою нейтраллю джерела живлення шляхом нульових захисних провідників. Це не потребує передбачати допоміжне заземлення занулених елементів електроустановок. А нульовий дріт може мати повторні заземлення. Будь-яке замикання струмоведучих частин на занулені частини перетворюється таким чином у однофазне коротке замикання, що призводить до відключення аварійної дільниці мережі.