1) Донорська кров;

2) Автокров;

3) кров тварин;

4) Трупна кров;

5) плацентарна кров.

Виберіть правильну комбінацію відповідей:

a. 1,2,3; b. 2,4,5; c. 2,3,5; d. 1,2,4,5; e. всі відповіді є вірними.

1. Які елементи крові містять аглютиніни?

a. сироватка крові;

b. лейкоцити;

c. еритроцити;

d. тромбоцити;

e. моноцити.

2. При визначенні групи крові реакція ізогемаглютинації була позитивною з стандартними сироватками 0(І) і А(ІІ) групами і від’ємною В(ІІІ). Яка група крові?

a. 0(I);

b. А(II);

c. В(III);

d. АВ(IV);

e. псевдогемаглютинація.

3. Проба на індивідуальну сумісність крові здійснюється між:

a. плазмою або сироваткою крові хворого і кров’ю донора;

b. плазмою донора і кров’ю хворого;

c. форменими елементами крові хворого і кров’ю донора;

d. форменими елементами крові донора і кров’ю хворого;

e. цільною кров’ю донора и цільною кров’ю хворого.

4. Які компоненти необхідні для визначення резус-приналежності?

a. Кров пацієнта і антирезусна сироватка;

b. Плазма пацієнта і антирезусна сироватка;

c. Еритроцити пацієнта і антирезусна сироватка;

d. Еритроцити донора і плазма пацієнта;

e. Стандартна сироватка І (0) групи і еритроцити донора

5. Аглютинація відзначається з целіклонами анти-А, відсутня з целіклонами анти-В. Яка група крові?

a. 0(I);

b. А(II);

c. В(III);

d. АВ(IV);

e. хибний результат.

4. Якими факторами визначається групова приналежність крові?

a. Резус фактором та кількістю еритроцитів;

b. Резус фактором та аглютиногенами;

c. Резус фактором та аглютинінами;

d. Аглютиногенами та аглютинінами;

e. Співвідношенням кількості еритроцитів і лейкоцитів.

5. Хто такий реципієнт?

a. Особа, що перенесла кровотечу;

b. Особа, що надає свої органи для трансплантації;

c. Особа, якій переливають кров або її препарати;

d. Особа, що видужує;

e. Особа, яка здійснює гемотрансфузію.

2. Які компоненти крові необхідні для проведення проби на індивідуальну сумісність?

a. Плазма донора і сироватка реципієнта;

b. Плазма реципієнта і сироватка донора;

c. Плазма донора і кров реципієнта;

d. Плазма реципієнта і кров донора;

e. Плазма донора і плазма реципієнта.

3. При визначенні групи крові реакції ізогемаглютинації не відбулося із жодною з стандартних сироваток. Яка група крові?

a. 0(I);

b. А(II);

c. В(III);

d. АВ(IV);

e. псевдогемаглютинація.

4. Які компоненти необхідні для визначення резус-приналежності?

a. Кров пацієнта і антирезусна сироватка;

b. Плазма пацієнта і антирезусна сироватка;

c. Еритроцити пацієнта і антирезусна сироватка;

d. Еритроцити донора і плазма пацієнта;

e. Стандартна сироватка І (0) групи і еритроцити донора

1. При визначенні групи крові виявилася позитивна реакція ізогемаглютинації з стандартними сироватками А(II) і В(III) груп і від’ємною з 0(I) і АВ(IV) групами. Про що свідчить подібний результат?

a. про 0(I) групу досліджуваної крові;

b. про А(II) групу;

c. про В(III) групу;

d. про АВ(IV) групу;

e. про непридатність стандартних сироваток.

1. Контроль за реакцією при визначенні групи крові за допомогою целіклонів здійснюється впродовж:

a. 3-5 с;

b. 20-30 с;

c. 1 хв.;

d. 2 хв.;

e. 2,5 хв.

Змістовий модуль № 1. Тема 10.

Переливання крові, препаратів крові, кровозамінників. Ускладнення при гемотрансфузії

1. Причина зупинки серця і дихання при масивних гемотрансфузіях:

a. Велика кількість перелитої крові

b. Розпад еритроцитів

c. Надлишок цитрату натрію

d. Надлишок плазми

e. Розпад тромбоцитів

2. Основними властивостями дезінтоксикаційних кровозамінників є наступні:

1) розведення крові;

2) зміна фізико-хімічних властивостей крові;

3) високі абсорбційні властивості;

4) посилення ниркової фільтрації;

5) посилення детоксикаційної функції печінки.

Виберіть правильну комбінацію відповідей:

a. 1,3,4; b. 2,3,4; c. 3,4; d. 3,4,5; e. 3,5.

3. Показаннями для внутрішньоартеріального переливання крові є наступні:

1) шок важкого ступеня;

2) передагональний стан внаслідок гострої крововтрати;

3) клінічна смерть;

4) передопераційна підготовка;

5) хірургічна операція.

Виберіть правильну комбінацію відповідей:

a. 1,2,3,4; b. 1,3,4; c. 1,2,4; d. 1,2,3; e. 1,2,3,4,5.

4. Протипоказанням до переливання білкових кровозамінників є наступні:

1) гнійно-запальні процеси;

2) тромбофлебіт;

3) гостра крововтрата;

4) ниркова недостатніть;

5) онкологічні захворювання.

Виберіть правильну комбінацію відповідей:

a. 1,2,5; b. 2,4; c. 3,4; d. 2,3,4; e. 2,4,5.

5. Показаннями до переливання крові є:

1) гостра крововтрата;

2) гнійна інтоксикація;

3) гострий тромбофлебіт;

4) гострий туберкульоз;

5) шок.

a. 1,2,5; b. 2,3,5; c. 3,4,5; d. 2,4,5; e. 1,3,5.

1. Механізм дезінтоксикаційної дії перелитої крові:

a. Адсорбція токсинів еритроцитами перелитої крові

b. Підвищення артеріального тиску

c. Прискорення згортання крові

d. Збільшення дихальної поверхні еритроцитів

e. Зменшення концентрації токсинів внаслідок гемодилюції

2. Клінічними проявами гемотрансфузійного шоку є наступні:

1) болі в животі;

2) тахікардія;

3) брадикардія;

4) падіння артеріального тиску;

5) болі в попереку.

Виберіть правильну комбінацію відповідей:

a. 1,2,3; b. 2,4; c. 3,4,5; d. 2,4,5; e. 1,3,4,5.

3. Протипоказаннями до реінфузії крові є наступні:

1) гемоторакс з пошкодженням крупних бронхів;

2) гемоперитонеум з пошкодженням шлунка і кишок;

3) гемоперитонеум при злоякісних новоутворах;

4) кров, яка міститься в черевній порожнині понад 24 год;

5) при порушеній позаматковій вагітності.

Виберіть правильну комбінацію відповідей:

a. 1.2,3,4; b. 2,3,4,5; c. 2,4,5; d. 1,2,5; e. 1,2,4,5.

4. Внутрішньокісткове переливання крові здійснюється в:

1) гребень здухвинної кістки;

2) діафіз стегнової кістки;

3) пп’яткову кістку;

4) грудину;

5) метафіз великогомілкової кістки.

a. 1,2,3; b. 2,3,4; c. 1,3,4; d. 1,3,5; e. 1,2,5.

5. При появі ознак гемотрансфузійного шоку слід:

1) прискорити темп трансфузії і щвидко завершити переливання;

2) приступити до вливання поліглюкіну;

3) дати хворому кисень для дихання;

4) провести паранефральну блокаду за А.В. Вишневським;

5) припинити переливання крові.

Визначіть послідовність дій:

a. 5,3,2,4; b. 4,3,5,2; c. 3,2,4,5; d. 5,2,3,4; e. 2,3,4,5

1. Показання до переливання крові визначаються:

1) алергічним станом хворого;