- •1.Лікарська таємниця – це:
- •Тема 4. Антисептика. Догляд за хворими з гнійною патологією.
- •1. Дисбактеріоз;
- •3. Зниження слуху;
- •4. Алергічні реакції;
- •5. Протинабрякова дія.
- •1. Стафілококовий анатоксин;
- •1. Змінюють хімічні реакції в тканинах;
- •3. Знищують мікроорганізми;
- •Тема 5. Стерилізація перев’язочного матеріалу і операційної білизни. Організація роботи в операційній. Хірургічна обробка рук хірурга та операційного поля.
- •1) Миття рук щітками;
- •2) Миття рук 0,5% розчином нашатирного спирту;
- •3) Витирання рук стерильним рушником;
- •4) Газова стерилізація;
- •Тема 7. Хірургічна операція. Підготовка хворих до операції. Догляд за хворими у післяопераційному періоді
- •Тема 8. Кровотеча і крововтрата. Методи тимчасової та кінцевої зупинки кровотечі.
- •1) Донорська кров;
- •2) Автокров;
- •4) Трупна кров;
- •2) Станом шоку;
- •4) Необхідністю відновлення крововтрати;
- •1) При повторному введенні резус-від’ємним реципієнтам резус-позитивної крові;
- •2) При вагітності резус-від’ємної жінки резус-позитивним плодом;
- •3) Відновлює оцк;
- •4) Покращує реологічні властивості крові;
- •5) Покращує мікроциркуляцію.
- •3) Тривале утримання в кровоносному руслі рідини;
- •4) Швідке підвищення оцк;
- •Тема 11. Місцева анестезія
- •B. Провідникової анестезії
- •Тема 12. Інгаляційний наркоз. Неінгаляційний наркоз
- •C. Інгаляційний інтубаційний багатокомпонентний наркоз
- •C. Каліпсол d. Фторотан
- •C. Інгаляційний інтубаційний багатокомпонентний наркоз
- •Тема 13. Реанімаційні заходи у хірургічних хворих
- •Тема 14. Рани і рановий процес. Профілактика розвитку інфекції в рані. Лікування чистих ран.
- •Тема 15. Інфіковані рани
- •Тема 16. Закриті пошкодження м’яких тканин, черепа, грудної клітки, органів черевної порожнини.
- •Тема 17. Переломи. Механізм виникнення. Утворення кісткового мозоля. Перша допомога при переломах.
- •1) Эпіфізарні;
- •3) Діафізарні;
- •4) Метафізарні;
- •Змістовий модуль 4. Травматизм та ушкодження.
- •Тема 18. Лікування переломів у стаціонарі. Вивихи.
- •1) Интерпозиция м'яких тканин;
- •3) Зсув кісткових відламківв, не виправлене при репозиції;
- •5) Порушення кровопостачання кіткових отломков.
- •3) Гіпсова пов'язка;
- •4) Інтрамедулярний остеосинтез;
- •5) Екстрамедулярний остеосинтез;
- •1) Репозиция кісткових відламків;
- •2) Фіксація кісткових відламків у правильному положенні, шляхом іммобілізації;
- •4) Прискорення процесів консолідації кістки і відновлення функції органа.
- •1) Репозиция кісткових відламків;
- •2) Фіксація кісткових відламків у правильному положенні, шляхом іммобілізації;
- •4) Прискорення процесів консолідації кістки і відновлення функції органа.
- •Тема 19. Опіки. Опікова хвороба.
- •1. Інфрачервоне опромінення
- •Тема 20. Відмороження. Електротравма.
Тема 16. Закриті пошкодження м’яких тканин, черепа, грудної клітки, органів черевної порожнини.
1. Провіднми чинниками синдрому тривалого стиснення є всі з нижче наведених, окрім:
A. больового подразнення;
B. автогемодилюції;
C. плазмовтрати;
D. травматичної токсемії;
E. пошкодження м’язів.
2. Для І періоду синдрому тривалого стиснення характерно все, окрім:
A. гемоконцентрації;
B. гемодилюції;
C. креатинінемії;
D. уремії;
E. протеінурії та цилігдрурії.
3. Назвіть симптом забою м’яких тканин голови:
A. блювання;
B. втрата свідомості;
C. амнезія;
D. анізокорія;
E. підшкірна гематома.
4. Синдром травматичної асфіксії виникає при:
A. кровотечі з судин грудної клітки;
B. стисненні грудної клітки;
C. гіпоксії органів грудної клітки;
D. тривалому стисненні кінцівки;
E. забою нирок.
5.При закритій травмі живота найлегше, частіше і в значному ступені виникає розрив порожнистого органу за умови, якщо останній був:
A. порожнім;
B. наповненим;
C. рухомим;
D. спавшимся;
E. атонічним.
6. Свідомість хворого при струсі мозку
А. ясна;
B. короткотривала втрата свідомості;
C. тривала втрата свідомості;
D. втрата свідомості після “світлого періоду”.
E. все з вище наведеного
1.При синдромі тривалого стиснення відзначається все, окрім:
A. травмування нервових стовбурців;
B. ішемії кінцівки таїї сегментів;
C. венозного застою;
D. травматичної асфіксії;
E. внутрішньосудинного згортання крові.
2. Для періоду гострої ниркової недостатності при синдромі тривалого стиснення характерним є все, окрім:
A. наростання анемії;
B. різкого зниження діурезу до анурії;
C. гіперкаліємії і гіперкреатинінемії;
D. гемодилюції;
E. гіпокаліємії і поліурії.
3. Чим в першу чергу зумовлений сидром травматичної асфіксії:
A. спазмом артеріальних судин кінцівки;
B. стисненням артеріальних судин кірцівки;
C. стисненням кровоносних судин органів грудної клітки;
D. рефлекторним спазмом легеневих судин;
E. порушенням прохідності верхніх дихальних шляхів.
4.Чого не може бути при ізольованому зовнішньому проникаючому пораненні грудної клітки:
A. гемоперитонеуму;
B. гемотораксу;
C. гемоперикарду;
D. зовнішнього відкритого пневмотораксу;
E. зовнішнього (напруженого пневмотораксу).
5. Перед тим як здійснити реінфузію крові, з черевної порожнини при розриві паренхіматозного органу або судин брижі, слід:
A. верифікувати рівень гемоглобіну зібраної крові
B. порахувати пульс і виміряти артеріальний тиск
C. визначити рівень білірубіну зібраної крові
D. виключити інфікованість і гемоліз зібраної крові
E. здійснити все наведене.
6. Вид черепно-мозкової травми, при якому відзначається лікворея з вуха.
A. струс мозку;
B. здавлення мозку;
C. перелом основи черепа;
D. забій мозку;
E. перелом склепіння черепа.
1.Назвіть основні чинники, які зумовлюють важкість токсикозу у потерпілих з синдромом тривалого стиснення:
A. набряк пошкодженої кінцівки;
B. міоглобінемія і міоглобінурія;
C. гіперкаліємія, гіпонатріємія;
D. гіперкреатинінемія і гіперфосфатемія;
E. надлишок гістаміну і аденалової кислоти вкрові.
2. Синонімами синдрому тривалого стиснення є всі, окрім:
A. місцеве травматичне змертвіння;
B. міоренальний синдром;
C. травматична асфіксія;
D. краш-синдром;
E. позиційний синдром.
3. Що є характерним для зовнішнього клапанного (напруженого) пневмотораксу:
A. емфізема м’яких тканин в ділянці рани;
B. балотування середостіння;
C. сдавлювання легені з протележного боку;
D. зміщення середостіння в бік спавшої легені;
E. зміщення середостіння в протележний бік.
4. Що є характерним для зовнішнього відкритого пневмотораксу:
A. спадіння легені на боці пошкодження;
B. спадіння легені на протележному боці;
C. балотування середостіння;
D. зміщення середостіння в бік пошкодження;
E. зміщення середостіння в протележний бік.
5. Симпотом „ваньки-встаньки” визначається при пошкодженні:
A. шлунка;
B. печінки;
C. підшлункової залози;
D. селезінки;
E. тонкої кишки.
6.Свідомість хворого при забої мозку.
А. ясна;
B. короткотривала втрата свідомості;
C. тривала втрата свідомості;
D. втрата свідомості після “світлого періоду”.
E. все з вище наведеного.
1. Паталогоанатомічні зміни при синдромі тривалого стиснення включають все, окрім:
A. некрозу стиснених тканин;
B. некрозу звитих канальців нирок;
C. жирового переродження печінки з некрозами;
D. обтурації звитих канальців нирок міоглобіном;
E. множинних мікроінфарктів серця і легень.
2.Перша лікарська допомога при синдромі тривалого стиснення додатково обов’язково включає:
A. плазмаферез;
B. гіпербаричну оксигеннації;
C. гемодіаліз;
D. інфузійну терапію;
E. некректомію.
3. Середостіння при відкритому зовнішньому пневмотораксі при вдосі зміщується:
A. в бік пошкодження;
B. в протележний бік;
C. не зміщується;
D. зміщується до верху;
E. зміщується до низу.
4. Перша лікарська допомога при зовнішньому клапанному пневмотораксі:
A. штучна вентиляція легень;
B. оклюзійна пов’язка з одночасним відсмоктуванням повітря;
C. оклюзійна пов’язка з накладанням постійного дренажа;
D. оклюзійна пов’язка з штучною вентиляцією легень;
E. накладання постійного дренажа і штучна вентиляція легень.
5. При закритій травмі живота з розривом сечового міхура найінформативнішим методом обстеження є:
A. обзорна рентгенографія черевної порожнини;
B. лапароскопія;
C. контрастна цістографія;
D. ірігоскопія;
E. загальний аналіз сечі.
6.Струс головного мозку характеризується всім з наведеного, окрім:
A. короткотривалим порушенням свідомості;
B. перехідними загально мозковими симптомами;
C. вегетативними порушеннями;
D. явищами астенії;
E. стійкими вогнищевими неврологічними симптомами.
1.Для І періоду (48 год.) синдрому тривалого стиснення характерним є:
A. локальні зміни і ендогенна інтоксикація;
B. гостра ниркова недостатність;
C. інфекційні ускладнення;
D. нормалізація функції нирок;
E. септичний шок.
2. Найменше значення у визначення важкості клінічних проявів синдрому тривалого стисненя має:
A. тривалість стисненя;
B. ступінь стиснення;
C. площа стиснення;
D. наявеість супутніх пошкоджень кісток;
E. наявність супутніх пошкоджень внутрішніх органів.
3.Середостіння при відкритому зовнішньому пневмотораксі при видосі зміщується:
A. в бік пошкодження;
B. в протележний бік;
C. не зміщується;
D. зміщується до верху;
E. зміщується до низу.
4. Перша лікарська допомога при відкритому зовнішньому пневмотораксі:
A. трубчатий дренаж плевральної порожнини;
B. накладання оклюзійної пов’язки;
C. накладання оклюзійної пов’язки і активне відсмоктування повітря;
D. штучна вентиляція легень;
E. штучна вентиляція легень і лаваж бронхіального дерева.
5. При лапароскопії у випадку розриву печінки в черевній порожнині визначається тільки жовч:
A. так;
B. ні;
C. нічого не визначається;
D. кишковий вміст;
E. шлунковий вміст.
6.Свідомість хворого при стисненні мозку.
А. ясна;
B. короткотривала втрата свідомості;
C. тривала втрата свідомості;
D. втрата свідомості після “світлого періоду”.
E. все з вище наведеного.
1. Для ІІ періоду (3-12 днів) синдрому тривалого стиснення характерним є:
A. локальні зміни і ендогення інтоксикація;
B. гостра ниркова недостатність;
C. інфекційні ускладнення;
D. нормалізація функції нирок;
E. септичний шок.
2. Що є не характерним для відновлювального періоду синдрому тривалого стиснення:
A. нормалізація білка крові;
B. нормалізація показників електролітів;
C. високий ризик розвитку сепсісу;
D. висока уремія;
E. місцеві інфекційні ускладнення.
3. При наявності відкритого зовнішнього пневмотораксу в диханні приймають участь:
A. обидві легені;
B. на боці ураження;
C. на протилежному боці;
D. немає взагалі дихання;
E. по черзі одне, потім друге.
5. Найінформативнішим спеціальним методом діагностики розриву печінки є:1
A. іррігоскопія;
B. фіброгастродуоденоскопія;
C. обзорна рентгенографія живота;
D. лапароскопія;
E. пассаж барію по кишці.
6. Основний симптом забою головного мозку.
A. головокружіння, біль;
B. блювання;
C. прискорення пульсу;
D. випадіння функції ділянок мозку.
Е. анізокорія
1. Перша допомога при синдромі тривалого стиснення включає все, окрім:
A. іммобілізація пошкодженої кінцівки;
B. бинтування пошкодженної кінцівки;
C. призначення знеболюючих засобів;
D. при значення седативних препаратів;
E. гемодіалізу.
2. Назвіть показання до фасціотомії („лампасні розрізи”) при синдромі тривалого стиснення:
A. сильні болі в кінцівці;
B. різке напруження тканин с вираженою ішемією кінцівки;
C. травматичний шок;
D. гіповолемічний шок;
E. септичний шок.
4. На рентгенограмі при розриві порожнистого органу під куполом діафрагми може відзначатися вільний газ у вигляді серпа:
A. так;
B. ні;
C. тільки при видосі;
D. періодично;
E. тільки при вдосі.
6. Основний симптом струсу мозку.
A. ретроградна амнезія;
B. посилення рефлексів;
C. розширення зіниць;
D. глибоке ритмічне дихання.
E. прискорення пульсу;
6. Вітальні порушення при важких забоях головного мозку зумовлені:
A. крововтратою;
B. гіповолемічним шоком;
C.травмою базально-стовбурових відділів мозку або дислокацією стовбурового відділу мозку;
D. інтоксикацією;
E. гіпоксією.
Змістовий модуль 4. Травматизм та ушкодження.
