Тема 15. Інфіковані рани

1. Які з ниж­че­на­ве­де­них фак­то­рів зу­мов­лю­ють вто­рин­не ін­фі­ку­ван­ня ра­ни:

A. по­ру­шен­ня асеп­ти­ки при на­дан­ні пер­шої до­по­мо­ги

B.на­яв­ність мік­ро­бів на сто­рон­ніх ті­лах

C.по­ру­шен­ня асеп­ти­ки в опе­ра­цій­ній

D.ін­фі­ко­ва­ність пош­код­жу­ю­чо­го аген­та

E.наявність мікробів на шкірі

2. Чим по­яс­ни­ти ут­во­рен­ня зо­ни мо­ле­ку­ляр­но­го стру­су при вог­не­паль­но­му по­ра­нен­ні:

A.ма­сою пош­код­жу­ю­чо­го аген­та;

B.елас­тич­ніс­тю тка­нин;

C.змі­ною ос­мо­тич­но­го тис­ку;

D.змі­ною ос­нов­но­го об­мі­ну;

E.зміною щільності тканин.

3. Як пот­рап­ля­ють в ра­ну мік­ро­би при пер­вин­но­му ін­фі­ку­ван­ні:

A.з пін­це­та під­час пе­рев"яз­ки піс­ля ПХО;

B.з нестерильних інструментів;

C.з нес­те­риль­но­го шов­но­го ма­те­рі­а­лу;

D.з пош­код­жу­ю­чо­го аген­та;

E.з рук хі­рур­га.

4. При на­яв­нос­ті в ра­ні кар­ти­ни гос­тро­го за­па­лен­ня ос­тан­ню слід від­нес­ти до:

A.асеп­тич­них;

B.роз­чавле­них ран;

C.бак­те­рі­аль­но заб­руд­не­них ран;

D.ін­фі­ко­ва­них ран;

E.тангенційних ран.

5. З якою ме­тою зас­то­со­ву­ють­ся про­те­о­лі­тич­ні фер­мен­ти при лі­ку­ван­ні ран:

A.стимулювати регенерацію тканин;

B.сти­му­лю­ва­ти імун­ну сис­те­му;

C.сти­му­лю­ва­ти ріст гра­ну­ля­цій;

D.роз­пла­ви­ти нек­ро­тич­ні тка­ни­ни;

E.спо­віль­ни­ти фа­зу гід­ра­та­ції.

1. Всі засоби сприяють видаленню з рани гнійних виділень, крім?

A.дренажі;

B.протеолітичні ферменти;

C.гіпертонічний розчин хлориду натрію;

D.розчин антибіотиків;

E.альгіпор.

2. У хво­ро­го об­шир­на рва­на ра­на се­ред­ньої тре­ти­ни стег­на В піс­ля­о­пе­ра­цій­но­му пе­рі­о­ді до­ціль­но:

A.ан­ти­бі­о­ти­ки;

B.про­те­о­лі­тич­ні фер­мен­ти;

C.лі­ку­валь­ну фіз­куль­ту­ру;

D.пе­ре­ли­ван­ня кро­ві;

E.ос­те­о­син­тез.

3. В якій ра­ні най­більш ймо­вір­ний роз­ви­ток ін­фек­ції:

A.рі­за­ній;

B.опе­ра­цій­ній;

C.вку­ше­ній;

D.ру­ба­ній;

E.роз­мі­ще­ній на об­лич­чі.

4. Волого-висихаючі пов’язки застосовують з метою:

A.посилення росту грануляцій;

B.зменшення попадання ексудату в пов’язку;

C.адекватної санації рани;

D.швидшого синтезу колагена;

E.активізації цитокінів.

5. Яким ме­то­дом до­ціль­но лі­ку­ва­ти ра­ну в фа­зі де­гід­ра­та­ції:

A.час­ти­ми пе­рев"яз­ка­ми;

B.ма­зе­ви­ми пов"яз­ка­ми;

C.про­те­о­лі­тич­ни­ми фер­мен­та­ми;

D.лі­ку­валь­ною гім­нас­ти­кою;

E.етап­ни­ми нек­рек­то­мі­я­ми.

1.Який з зазначених методів можна застосовувати для місцевого лікування гнійних ран в фазі запалення:

A.мазеві пов'язки;

B.вітамінотерапія;

C.загальна антибіотикотерапрія;

D.промивання антисептиками;

E.імунізація.

2. У хво­ро­го ра­на з об­ме­же­ною ді­лян­кою нек­ро­зу краю шкі­ри. Що не­об­хід­но зро­би­ти:

A.ви­сік­ти зо­ну нек­ро­зу;

B.нак­лас­ти пов"яз­ку з про­те­о­лі­тич­ни­ми фер­мен­та­ми;

C.нак­лас­ти шви на здо­ро­ві ді­лян­ки шкі­ри;

D.нак­лас­ти пов"яз­ку з маз­зю Виш­нев­сько­го;

E.нак­лас­ти пов"яз­ку з гі­пер­то­ніч­ним роз­чи­ном.

3.Які з перерахованих поранень протікають найбільше сприятливо:

A.нанесені сокирою;

B.осколкові поранення;

C.кульові поранення;

D.нанесені гострими різальними інструментами;

E.нанесені тупими предметами.

4. Вто­рин­ним на­тя­гом за­го­ю­ють­ся ра­ни:

A.асеп­тич­ні;

B.піс­ля ПХО;

C.ін­фі­ко­ва­ні;

D.сві­жі;

E.по­вер­хне­ві.

5. У хво­ро­го піс­ля первинної хірургічної обробки ра­ни за­ли­ши­ли­ся не­ ви­да­ле­ни­ми вог­ни­ще­ві зо­ни нек­ро­зів. Які з ниж­че­пе­ре­лі­че­них лі­кар­ських за­со­бів та ма­ні­пу­ля­цій до­ціль­но зас­то­су­ва­ти:

A.мазеві пов’язки на жировій основі;

B.про­те­о­лі­тич­ні фер­мен­ти;

C.бі­о­ген­ні сти­му­ля­то­ри;

D.фізопроцедури;

E.лі­ку­валь­ний ма­саж.

1. Що з перерахованого не характерно для фази запалення при рановому процесі?

A.порушення проникності судинної стінки;

B.розвиток запального набряку;

C.розвиток грануляційного вала;

D.лейкоцитарна інфільтрація тканин;

E.розвиток тихорєцького ацидозу.

2. У хво­ро­го рі­за­на ра­на об­лич­чя, краї ра­ни гі­пе­ре­мо­ва­ні, пок­ри­ті фіб­ри­ном. Що не­об­хід­но про­вес­ти:

A.пер­вин­ну хі­рур­гіч­ну об­роб­ку;

B.піз­ню пер­вин­ну хі­рур­гіч­ну об­роб­ку;

C.вто­рин­ну хі­рур­гіч­ну об­роб­ку;

D.ту­а­лет ра­ни і нак­ла­ден­ня пов"яз­ки;

E.нак­лас­ти шви.

1. Які не характерні ознаки розвитку гнильної інфекції в рані:

A.іхорозний запах;

B.відсутність грануляцій;

C.сірий колір ексудату;

D.озноб при відсутності болючих відчуттів;

E.виражені болючі відчуття при відсутності ознобу.

2. Чим від­різ­ня­єть­ся піз­ня хі­рур­гіч­на об­роб­ка ра­ни від вто­рин­ної хі­рур­гіч­ної об­роб­ки:

A.тех­ні­кою опе­ра­ції;

B.тер­мі­на­ми опе­ра­ції;

C.застосуванням спеціальних інструментів;

D.від­сут­ніс­тю пер­вин­ної хі­рур­гіч­ної об­роб­ки;

E.зас­то­су­ван­ням ан­ти­бі­о­ти­ків.

1. Характерною ознакою стафилококової інфекції при нагноєнні ран є:

A.задовільний стан хворого;

B.млявий перебіг запального процесу;

C.сильні болі в зашитій рані;

D.відсутність болючих відчуттів в рані;

E.незначна інтоксикація.

2. Яка тех­ні­ка нак­ла­ден­ня вто­рин­них піз­ніх швів:

A.гол­ка з нит­кою про­во­дить­ся че­рез гра­ну­ля­ції;

B.ви­сі­ка­ють­ся шкір­ні краї ра­ни;

C.ви­сі­ка­ють краї і дно ра­ни до здо­ро­вих тка­нин;

D.гол­ка з нит­кою про­во­дить­ся під гра­ну­ля­ці­я­ми;

E.зши­ва­ють­ся шкір­ні краї ра­ни.

1. Ранніми симптомами анаеробної інфекції в рані є:

A.підвищення температури, частий слабкий пульс;

B.неадекватне поводження хворого;

C.біль в ділянці рани;

D.збільшення об’єму кінцівки;

E.все з вище наведеного.

2. Які тер­мі­ни пер­вин­ної хі­рур­гіч­ної об­роб­ки ра­ни від мо­мен­ту по­ра­нен­ня:

A.до 24 год;

B.до 48 год;

C.до роз­вит­ку ін­фек­ції в ра­ні;

D.в будь-який час;

E.до 5-8 дня.

4. Як називається шов, що накладається для закриття рані, якщо з моменту поранення не пройшло 14 днів?

A.первинний шов;

B.первинно-відтермінований шов;

C.ранній вторинний шов;

D.пізній вторинний шов;

E.провізорний шов.

Змістовий модуль 4. Травматизм та ушкодження.