
- •2.2.2. Вимоги до транзакцій.
- •2.3. Проектування бази даних.
- •2. Зміст розділів пояснювальної записки. 2.1. Вступ.
- •Характеристика предметної області.
- •Вимоги до даних.
- •Вимоги до транзакцій.
- •Проектування бази даних.
- •Фізичне проектування бази даних (із використанням реляційної скбд)
- •Концептуальне проектування бази даних. Етап 1. Створення локальної концептуальної моделі даних на основі предметної області користувача арМу.
- •Логічне проектування бази даних (для реляційної моделі). Етап 2. Побудова та перевірка створеної локальної концептуальної моделі даних.
- •2.33. Фізичне проектування бази даних (із використанням реляційної скбд).
- •// Побудова форм.
- •Створення простих форм для вводу даних.
- •Розробка форм на базі запиту.
- •Модифікуйте створену форму, додавши деякі підсумкові обчислення.
- •Побудова підпорядкованих форм.
- •2.4.4. Зв’язування форм за допомогою командних кнопок.
- •Створення звітів.
- •2.4 Л. Створення простого звіту.
- •Майстер звітів;
- •Побудова базового звіту.
- •Автоматизація робочого місця за допомогою макросів.
- •Створення панелі управління МатМеви (головне меню арМу).
- •Розробка базового запиту для звіту.
- •Створення панелі інструментів користувача арМу для форм.
- •Створення рядка меню користувача арМу для форм.
- •Побудова макроса autoexec для запуску арМу.
Розробка форм на базі запиту.
Запити - це спеціальні структури, призначені для обробки даних. За допомогою запитів, які забезпечують швидкий і ефективний доступ до даних, що зберігаються в таблицях.
У запитах зберігаються лише інструкції про те, як повинні бути організовані дані в результаті виконання запиту. У результаті роботи запиту з загальної вихідної бази формується результуюча таблиця, що містить частину загальної інформації, що відповідає запиту.
Важливою властивістю запитів є те, що при створенні результуючої таблиці можна не тільки вибирати інформацію з бази, але й обробляти її. При роботі запиту дані можуть упорядковуватися (сортуватися), фільтруватися (відсіватися), поєднуватися, розділятися, змінюватися, і при цьому ніяких змін у базових таблицях може не відбуватися. Результати обробки позначаються тільки на змісті результуючої таблиці, а вона має тимчасовий характер, і іноді її навіть називають моментальним знімком або динамічним набором даних.
Запити дозволяють не тільки відбирати потрібну інформацію з таблиць і обробляти її шляхом створення нових (що обчислюються) полів, але і робити так названі підсумкові обчислення. Прикладом підсумкового обчислення може служити сума всіх значень у якійсь групі чи записів їхнє середнє значення, хоча крім суми і середнього значення існують і інші підсумкові функції. Оскільки підсумкові функції для одного запису не мають змісту й існують тільки для групи записів, то попередньо записи треба згрупувати за якою-небудь ознакою.
Для засвоєння процесу розробки форм на базі запиту, виконайте наступні дії:
створіть форму на базі запиту на вибірку, скориставшись бланком запиту за зразком;
створіть форму на базі запиту, що об’єднує дані декількох таблиць;
створіть складний запит, скориставшись допомогою майстра для побудови деяких типів складних запитів;
побудуйте форму на базі щойно створеного складного запиту;
Модифікуйте створену форму, додавши деякі підсумкові обчислення.
Побудова підпорядкованих форм.
У форму можна вставляти інші форми до трьох рівнів вкладеності. Щоб змінити розмір елемента управління підпорядкованої форми або будь-який елемент управління, в якому виводяться кілька рядків, можна скористатись командою: Формат —» Розмір —* По розміру даних. Команда: По розміру даних встановить ширину елемента управління, базуючись на ширині підпорядкованої форми. Крім цього, ця команда “зменшує” висоту форми, щоб на екрані виводилось ціле число рядків. Для того, щоб збільшити висоту елемента управління і щоб помістити в нього ще один рядок, потрібно перетягнути нижній край елемента управління вниз, а потім скористатись командою: По розміру даних. Щоб зв’язати головну і підпорядковану форму, потрібно встановити три властивості елемента управління. Якщо для створення незв’язаного елемента управління підпорядкованої форми користуються відповідною кнопкою на панелі елементів, то потрібно в стрічці властивості: Об’єкт - Джерело ввести ім’я форми, яка буде використовуватися як підпорядкована. Якщо перетягнути підпорядковану форму в головну, то Access уже сам встановить цю властивість. В якості значення властивості: Основні поля потрібно ввести ім’я елемента управління головної форми, значення якого означає, що виведе Access в підлеглу форму. Далі потрібно ввести з клавіатури ім’я зв’язаного поля підпорядкованої форми в якості значення властивості: Підпорядковані поля.
Якщо джерелом головної і підпорядкованої форми є таблиця (а не запит) і зв’язок між двома таблицями визначений, то Access автоматично призначить значення двох властивостей (Основні поля і Підпорядковані поля), використовуючи зв’язані поля (в тому випадку, якщо перетягували підпорядковану форму в головну). Access також встановить зв’язок між головною і підпорядкованою формою (якщо головна форма базується на таблиці, а в підпорядкованій формі є поле з іменем, що співпадає з іменем первинного ключа базової таблиці головної форми).
Для засвоєння всіх етапів побудови підпорядкованих форм виконайте наступні дії:
побудуйте джерело даних для підпорядкованої форми;
створіть підпорядковану форму;
здійсніть вибір джерела даних для головної форми;
створіть головну форму і зв’яжіть її з підпорядкованою;
модифікуйте створену форму, додавши в неї незв’язаний малюнок.