Дані про платників податків.

1. Дані щодо державної реєстрації платників податків та постановки на податковий облік отримуються з АІС «Податки», система співставлення податкової звітності та розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, ЦБД ПДС, а саме:

- Назва платника податків, ЄДРПОУ;

- Юридична та фактична адреса;

- Орган, час і номер державної реєстрації;

- Орган, час постановки на податковий облік;

- Види економічної діяльності за КВЕД;

- Стан платника;

- П.І.Б., ДРФО, директора, головного бухгалтера, № телефону;

- П.І.Б., ДРФО, ЄДРПОУ, назва засновників та їх адреса і № телефону, внесок до статутного фонду;

- розмір статутного фонду;

- наявність слідства платника ПДВ;

- відомості щодо відкритих та закритих поточних рахунків із зазначенням МФО, номера рахунку, дати відкриття, закриття та коду валюти;

- електронні копії наданої до ДПІ податкової звітності, а саме:

- декларацій з податку на прибуток підприємства;

- декларацій з ПДВ.

- дані щодо проведення імпортно-експортних операцій, електронні копії ВМД;

- відомості про проведені перевірки та нараховані суми основних платежів та штрафних санкцій;

- відомості щодо торгівельних об’єктів, касових апаратів то сум виторгу.

2. Дані щодо результатів фінансово-господарської діяльності платників податків (АІС «Податки», система співставлення податкової звітності та розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, ЦБД ПДС, АІС «Аудит», 1ДФ);

- із декларації з податку на прибуток підприємства та додатків до неї за рік із зростанням по квартально:

- обсяги валового доходу;

- обсяг та структура валових витрат;

- витрати на заробітну плату;

- сума амортизаційних відрахувань;

- сума нарахованого та сплаченого податку;

- залишкова вартість основних фондів;

- операції з цінними паперами.

- із декларації з податку на додану вартість та її додатків помісячно;

- обсяг проведених операцій без ПДВ, сума ПДВ;

- обсяг податкових зобов’язань;

- обсяг податкового кредиту;

- суми нарахованого податку та податку до сплати;

- суми експортно-імпортних операцій;

- суми податків до відшкодування.

3. Дані комерційних банків про обіг коштів по поточних рахунках клієнтів. Інформація міститься в комп'ютерній мережі банків (найбільш ймовірне джерело одержання – негласний апарат). Гласним шляхом зазначена інформація може бути отримана під час проведення виїмки в банку під час розслідування кримінальної справи, а також за рішенням суду на підставі пп. 3,п 1, ст. 20 Податкового Кодексу України:

• відомості про обсяги руху коштів по поточним рахункам, призначення платежу, назви контрагентів та номера їх рахунків;

• відомості щодо особи, яка має право розпоряджатись рахунком;

• інформацію щодо підстав та сум наданих кредитів;

• відомості про відкриття депозитних рахунків, нарахованим по ним відсоткам та про осіб які відкривали дані рахунки та ними користувалися.

4. Дані ДАІ про реєстрацію транспортних засобів (інформація міститься в комп'ютерних базах даних, джерело отримання інформації - відповідь органу ДАІ на запит ДПС):

• дані про власників транспортних засобів;

• дані про осіб, на яких зареєстровані транспортні засоби.

5. Дані бюро технічної інвентаризації про об'єкти нерухомості:

- відомості щодо реєстрації за певними юридичними та фізичними особами об’єктів нерухомості.

6. Дані Держкомзему щодо земельних ділянок, які знаходяться у власності певних юридичних та фізичних осіб;

7. Відомості щодо державної реєстрації морських, річкових та маломірних суден можна по відповідному запиту отримати в Морського, Річкового Регістру та інспекції з маломірних суден;

8. Регіональні управління (відділи) Державної комісії з цінних паперів надає відомості щодо емісії цінних паперів та операції з ними;

9. Дані про видачу ліцензій, інших спеціальних дозволів на заняття певним видом діяльності (джерело отримання інформації - відповідь на запит ДПС у відповідні органи);

10. Дані про виявлені порушення податкового законодавства. Джерело інформації АІС «Аудит», управляння податкового аудиту обласних ДПА, відповідні відділи у ДПІ, а саме:

• Копії актів документальних комплексних перевірок;

• Відомості щодо результатів фінансово-господарської діяльності платників податків;

• Схеми товарно-грошових потоків;

• Опис схем порушення податкового законодавства;

• Суми донарахованих у результаті перевірки податків та штрафних платежів.

Дані про діяльність по боротьбі з податковими злочинами.

1. Наявні в розпорядженні сили й засоби, матеріально-технічна оснащеність.

2. Закріплення співробітників за об'єктами та напрямками роботи, розміщення негласного апарату, наявні оперативні підходи.

3. Методика виявлення, попередження і розкриття податкових злочинів, застосовувані тактичні прийоми.

4. Планові показники і результати роботи підрозділу.

У процесі аналізу оперативної обстановки працівник ПМ визначає на об'єкті ділянки, найбільш уражені криміногенним чинникам, іншими словами ті що потребують підвищеної уваги або більш високої інтенсивності спостереження. Такими завжди є підприємства будівельної галузі, ПЕК, суднобудування та судноремонту, машинобудування, то є ті СПД, які у своєму виробничому процесі потребують проведення великої кількості технологічних операцій та використання

Як уже згадувалося, інформаційне забезпечення діяльності оперативного працівника припускає функціонування джерел інформації. Зведення про стан оперативної обстановки надходять із джерел двох видів: оперативнх та гласних.

Слід зазначити, що під джерелами оперативної інформації, у даному випадку, припускаються не тільки негласні працівники, але й інші оперативні підрозділи, а також зведення, отримані працівником ПМ у процесі використання можливостей ОРД.

Джерела інформації - це об'єктивно існуючі носії зведень про ті чи інші елементи оперативної обстановки.

Крім зазначеного, джерела інформації поділяються на первинні та послідуючі.

Виходячи з цього, джерела оперативної інформації, умовно, можуть бути розділені на дві групи:

1. Первинні джерела - тобто особи (у тому числі оперативний працівник, негласні працівники, затримані й ін.) які спостерігають за визначеним явищем, що мали з ним прямий контакт, а також документи або інші носії інформації, у яких відбиті зведення про факти, що представляють інтерес для оперативного працівника.

2. Повторні джерела - суб'єкти, які одержали інформацію від первинних джерел та передали її оперативному працівнику.

Сліди можуть бути: ідеальні - відображення подій у пам'яті людей; матеріальні - предмети і документи.

Джерелами одержання інформації про оперативну обстановку

можуть бути:

Для збору даних, що характеризують оперативну обстановку застосовуються різноманітні методи. До основного з них ставляться:

1. Опитування різноманітних категорій осіб, здійснюваний у письмової (анкетування) і усної (інтерв'ювання) формах. Результати опитуванння щиро визначаються технологією і тактикою його проведення і залежать від того наскільки опитувані інформовані про явища і факти, які становлять інтерес для оперативного працівника.

2. Спостереження - метод обґрунтований на безпосередньому сприйнятті оперативним працівником явищ і фактів на об'єкті (території) обслуговування. У залежності від тактики здійснення, спостереження може бути гласним і негласним. Виходячи з поставлених задач, воно здійснюється за поводженням різноманітних категорій осіб, господарською, виробничою діяльністю і т.д. Спостереження застосовується як для одержання нової інформації, так і для повторного огляду (підтвердження) уже наявних зведень.

3. Вивчення різноманітних документів. У практиці діяльності оперативних підрозділів ПМ зазначений метод є одним із найбільш часто застосовуваних, оскільки економічна діяльність, як об'єкт дослідження співробітниками ПМ відбивається в різноманітних документах, причому не тільки управлінських, технологічних, бухгалтерських, але й у тих що складаються різноманітними контролюючими органами.

Для одержання інформації про стан оперативної обстановки можуть використовуватися й інші соціологічні, а також статистичні методи.

Тактика одержання інформації про стан оперативної обстановки визначається за допомогою:

1. Усних і письмових запитів. Письмові запити оформляються до керівників відповідних організацій, підприємств, установ, відомств і служб від імені начальника органа і повинні містити конкретний (реальної здійснений) перелік необхідних зведень, їхній обсяг, періодичність і характер уявлення. Слід зазначити, що перелік зведень, що необхідно одержати, визначається в залежності від компетенції запитуваного органа, відповіді на офіційні запити в державні органи, підприємства та організації;

2. Безпосереднє вивчення оперативним робітником документів-носіїв інформації.

• негласний апарат;

• дані, які отримані за допомогою технічних засобів;

• засоби масової інформації;

• скарги та заяви громадян;

- відомості, які містяться в інших правоохоронних органах.

3. Використання оперативним працівником інформаційно-довідкових систем як ДПС, так і інших відомств.

Одержання інформації безпосередньо оперативним працівником.

Здійснюється під час проведення оперативно-розшукових заходів. Основними джерелами інформації у даному випадку є розвідувальне опитування й оперативний огляд. Об'єктами оперативного огляду є: територія, приміщення, транспортні засоби, предмети і документи.

При проведенні оперативного огляду території встановлюються:

• місцезнаходження суб'єктів господарювання, відповідність фактичного розташування і юридичної адреси;

• розташування складів, цехів, торгових місць;

• наявність автотранспорту, його номерні знаки, місця стоянок і шляху руху;

При проведенні оперативного огляду приміщення встановлюється:

• розташування кімнат, дислокація співробітників підприємства;

• місця збереження товарів, грошових цінностей, документів;

• наявність товару, його кількість, асортимент, маркірування на упакуванні (при огляді складських приміщень);

• наявність комп'ютерної техніки і засобів зв'язку, їхні типи, моделі, параметри роботи (для засобів зв'язку використовувані частоти).

Особливе значення для організації процесу надходження інформації є документи, які характеризують ті чи інші господарські процеси. Тому оперативний працівник повинен з особливою старанністю підходити до питанню огляду і вивчення документів, у першу чергу бухгалтерських.

При огляді документів необхідно звертати особливу увагу на наступне:

• відсутність систематичного бухгалтерського обліку чи ведення його з грубими порушеннями;

• відсутність супровідних документів, що характеризують сутність угоди (договору, листа);

• наявність документів по одній і тій же операції в декількох варіантах та за різними умовами;

- відсутність оригіналів документів;

- документи по операціях з фірмами, установити які неможливо (фіктивні фірми, що відкриваються на підставних осіб);

- неповне заповнення реквізитів документів, відсутність підписів відповідальних осіб;

• порушення касової дисципліни;

• великі виплати за маркетингові послуги, науково-технічну і проектно конструкторську продукцію;

• невідповідність даних у різних формах звітності;

• сліди виправлень, підчищень і інших слідів підробки в документах.

При проведенні розвідувального опитування необхідно враховувати, що інтерес у даному випадку може являти не тільки інформація про конкретний факт порушення податкового законодавства, але і дані, що характеризують ті чи інші елементи оперативної обстановки.

Із засобів масової інформації.

Засоби масової інформації є джерелом наступних даних:

- нормативно - правова база оподатковування, підприємництва, діяльності органів ДПС;

• соціально - політична ситуація в регіоні, стан економіки, динаміка розвитку ринку товарів і послуг, курси валют, коливання цін на сировину і товари;

• інформація, що утримується в аналітичних оглядах, статтях, матеріалах журналістських розслідувань містить зведення про стан оперативної обстановки).

Найбільш доцільним є вивчення спеціальних фінансово - економічних видань, наприклад «Бізнес», «Контракти», «Коментарі», «Діловий тиждень» тощо.

З інших правоохоронних органів.

Матеріали про податкові правопорушення і злочини можуть надходити в податкову міліцію також з інших правоохоронних органів.

Взаємодія співпрацівника ПМ із різноманітними суб'єктами, що містять інформацією про стан оперативної обстановки здійснюється в різноманітних формах, але головна з них це взаємне інформування.

Порівняння й аналіз отриманої інформації.

Головні завдання аналізу є виявлення ознак можливого вчинення податкових злочинів, визначення кола найбільш криміногенних об'єктів і осіб, які причетні до скоєння злочину.

Слід зауважити, що перевірку будь яких відомостей щодо фактів ухилення від сплати податків сліз починати з аналізу системи оподаткування на якій знаходиться платник. Як що, платник знаходиться на спрощеній системі оподаткування, проведення відносно нього оперативно-розшукових заходів з метою документування фактів ухилення від сплати податків в особливо-великих розмірах не принесе очікуваних результатів.

Основним методом аналізу оперативної обстановки є порівняння даних, що характеризують кожний із складових її елементів за певний проміжок часу.

У залежності від вирішуємих завдань оперативний працівник обирає напрямок аналітичної діяльності. Теорія і практика сформувала такі напрями аналізу:

1. Поточний аналіз оперативної обстановки. Він здійснюється на підставі оцінки однотипної інформації за визначений проміжок часу (тиждень, місяць, квартал, півріччя і т.д.). Такий аналіз дозволяє коректувати плани оптимізувати розставлення негласного апарату і т.п.

2. Комплексний аналіз обстановки за визначений проміжок часу. Його відмінність від попереднього полягає в тому, що аналізу піддається не однотипна, а різнохарактерна інформація. Найбільше часто такий аналіз використовується для поточного планування оперативно-службової діяльності працівника оперативного підрозділу ПМ.

3. Дослідження окремих проблемних питань оперативно-службової діяльності. Даний напрямок використовується при виникненні неординарних ситуацій. У зазначеній ситуації працівник оперативного підрозділу ПМ збирає й аналізує інформацію про природу даного явища з метою прийняття адекватних мір.

4. Довгострокове порівняльне вивчення тенденцій розвитку податкової злочинності. Використовується при необхідності розробки цільових програм боротьби зі злочинністю, а також для розробки превентивних мір на тривалу перспективу.

Незалежно від напрямків, аналітична робота складається з таких етапів: загальне знайомство з виниклою проблемою, визначення кола питань, що необхідно з'ясувати; добір інформації про досліджувані факти і явища; тлумачення і попередня оцінка підібраних зведень; угруповання зведень про досліджувані факти і явища в порядку, зручному для їхнього опрацювання; класифікація матеріалів (за типом, утриманням, джерелам і т.д.); побудова робочих гіпотез і їхньої перевірки; формулювання висновків і їхнє документальне оформлення.

При аналізі оперативної обстановки може також застосовуватися метод моделювання, сутність якого полягає у уявної побудові об'єкта, як моделі досліджуваного об'єкта, який зберігає його основні особливості, що передбачає перенос даних на досліджуваний об'єкт. При цьому, інформаційна модель оперативної обстановки створюється на основі перевірених даних про її елементи.

Специфічним у діяльності оперативних підрозділів ПМ є метод економіко-правового аналізу. У самому загальному виді він полягає у співвідношенні результатів діяльності однотипних підприємств; зіставлення остаточних результатів за поточні і минулий періоди.

Особливістю даного методу є те, що аналізуються однотипні зведення, отримані як з офіційних джерел, так і оперативним шляхом. Для зручності аналізу дані (статистичні й інші зведення) оформляються у виді таблиць, діаграм, графіків і т.д., що дозволяють візуально простежувати зміни показників, визначати тенденції.

Найбільш доцільним є проведення аналізу за принципом «звужуючого кільця», коли з великого масиву даних поступово виявляються об'єкти з ознаками вчинення податкових правопорушень. При цьому необхідно враховувати, що джерелом прихованого доходу може бути як легальна, так і протиправна діяльність і відразу інформувати відповідні органи про виявлення подібних фактів.