
- •Розвиток шітпі-ш
- •Оздоровча спрямованість освіти — вимога часу
- •Умови реалізації принципу оздоровчої спрямованості освітнього процесу
- •Про здоров'я дитини в новому Базовому компоненті
- •Фізкультурно-оздоровча робота в дитсадку
- •Мотиви активізації рухової діяльності дітей
- •Особливості проведення різних форм роботи з фізичного виховання
- •Головні аспекти здоров'язбережувальної роботи
- •Передумови збереження здоров'я дитини
здоров'я та фізпчипп
Розвиток шітпі-ш
Реалізація завдань освітньої лінії "Особистість дитини"
Оздоровча спрямованість освіти — вимога часу
Сьогодні очевидними є суперечності на просвітницькій ниві, адже ті виховні системи впливу на розвиток особистості, які застосовуються у педагогічній практиці, часто неспроможні ефективно розв'язувати пріоритетні завдання освіти, в тому числі дошкільної. Одним з таких пріоритетних завдань є, безперечно, формування оптимального стану здоров'я малюків та забезпечення їхнього різнобічного гармонійного розвитку.
Спираючись на дослідження видатних психологів (Д. Леонтьєва, С.Маслова, І.Беха та ін.), стверджуємося в думці: щоб цінності стали осо- бистісним надбанням, замало того, щоб особистість просто усвідомлювала їх і позитивно до них ставилася, важливо включати їх в її безпосередню щоденну діяльність, спрямовану на реалізацію відповідної цінності.
У дослідженнях, присвячених концептуальним змінам освітнього середовища (А. Богуш, Г. Бєлєнької, Н.Гавриш, Е. Вільчковського, Н.Де- нисенко, О.Дубогай, О.Кононко, Т. Понімансь- кої та ін.), йдеться про усвідомлення цінності здоров'я, особливо в період дитинства, забезпечення оптимального стану здоров'я, визнання унікальності кожної дитини та забезпечення ефективності її індивідуального розвитку. ^
Послідовність формування в дитини системи цінностей
Оволодіння дитиною певною системою знань. Емоційно-позитивне прийняття здобутих знань
Формування особистісних переконань та їх практична реалізація у процесі життєдіяльності
Звідси випливає необхідність впроваджувати в систему освіти оздоровчу парадигму як вагомий компонент філософської гуманістичної освіти, що передбачає насамперед усвідомлене та ціннісне ставлення вихователів дошкільних навчальних закладів до проблеми формування здоров'я вихованців та їхню готовність практично реалізовувати цю парадигму у власній професійній діяльності.
Незаперечний той факт, що здоров'я дитини є базисною основою її виховання, навчання та розвитку. Саме тому принцип оздоровчої спрямованості освітньо-виховного процесу виокремлюється як один зі стратегічних у сучасній системі дошкільної освіти. А отже, беззаперечною є необхідність здійснення моніторингу стану здоров'я дітей через різні процеси організації життєдіяльності малюків в умовах дошкільного навчального закладу.
Закономірно постає головне завдання — створити умови для оптимально активної життєдіяльності дітей дошкільного віку, яка забезпечить їхнє щасливе зростання. Успішна реалізація цього завдання передбачає необхідність з перших років життя формувати у малят основи культури здоров'я.
На наше переконання, саме вихователям дошкільнят належить провідна роль у забезпеченні неперервності процесу засвоєння цінностей та понять, спрямованих на формування здоров'язбережувальних умінь і навичок, свідомого ставлення до оцінки власного здоров'я кожною дитиною, прийняття нею мотивованих оптимальних рішень, спрямованих на дотримання вимог щодо ведення здорового способу життя, адекватну оздоровчу поведінку.
Сьогодні завдання № 1 — така організація освітнього процесу, за якої міцне здоров'я, крім особистісної (інколи декларованої) цінності, стане для дитини однією з провідних потреб не лише в дошкільний період, а й упродовж усього життя.