Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Договірне пр Конспект.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
158.48 Кб
Скачать

4. Види цивільно-правової відповідальності за невиконання зобов'язань

4.1. У залежності від виду порушення договору:

  • відповідальність за невиконання зобов'язань, тобто за про протиправну бездіяльність;

  • відповідальність за неналежне виконання зобов'язань, тобто за протиправну дію, яка виражається у недотриманні умов належного виконання договору. Як показує вивчення практики вирішення спорів про неналежне виконання договорів за участю громадян, часто неналежне виконання договору пов'язане з недотриманням вимог про предмет договору і про строк його виконання. Крім того, в низці випадків має місце виконання зобов'язання неналежній особі. Однак найчастіше відповідальність за неналежне виконання зобов'язань пов'язана з простроченням виконання договору.

4.2. У залежності від розподілу відповідальності між кількома боржниками в зобов'язаннях з множиною осіб:

  • Часткова відповідальність покладається на двох чи більше осіб, кожна з яких відповідає перед кредитором в рівних частках, оскільки інше не встановлене законом або договором.

  • Часткова відповідальність є у цивільному праві загальним правилом, що випливає зі ст. 541 ЦК, яка передбачає, що солідарні обов'язки (а значить - і солідарна відповідальність) виникають, якщо вони передбачені договором або встановлені законом, зокрема, при неподільності предмета зобов'язання.

  • Солідарна відповідальність, тобто така, де кредитор має право вимагати від будь-якого з боржників виконання обов'язку у повному обсязі, так само як і санкції до кожного з боржників можуть бути застосовані у повному обсязі, має бути прямо передбачена законом або договором (н: при відповідальності за спричинену шкоду у недоговірних зобов'язаннях). У договорі вона має бути виражена у ясній формі.

  • Додаткова (субсидіарна) відповідальність характеризується тим, що вона:

  1. настає тільки у випадках, прямо передбачених законом або договором;

  2. є покладанням додаткової відповідальності, що передбачає наявність основної відповідальності, яку несе основна відповідальна особа;

  3. покладається на осіб, які не несуть безпосередньо основної відповідальності перед кредитором;

  4. не може перевищувати обсягу основної відповідальності. Субсидіарно відповідальна особа, що задовольнила вимогу кредитора, в передбачених законом випадках має майнове право регресної вимоги до основної відповідальної особи;

  5. може бути обмежена законом (або відповідно до/нього договором) у часі або пов'язана законом з наявністю певних умов.

4.3. У залежності від обсягу відповідальності:

  • Повна відповідальність є загальним правилом – це стягнення реальних збитків та упущеної вигоди. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

  • Обмежена відповідальність – коли законом або договором встановлено, що збитки відшкодовуються у меншому розмірі, тобто не стягується упущена вигода, а тільки реальні збитки.

  • Збільшена відповідальність – коли законом або договором встановлено, що збитки відшкодовуються у більшому розмірі, (н: за неповернення книги у бібліотеку).