- •Конспект лекцій з дисципліни «Договірне право»
- •Тема 1. Договори та їх місце в цивільному праві
- •1. Поняття договірного права
- •2. Правова природа договору
- •3. Місце договору у Цивільному кодексі
- •4. Різногалузеві договори
- •5. Правове регулювання договорів
- •Тема 2. Об'єкти та предмети у договірному праві
- •1. Об’єкт правового регулювання та об’єкти цивільних прав
- •2. Об’єкти договірних відносин
- •3. Предмет договору
- •4. Зміст договірних правовідносин
- •5. Майновий комплекс підприємства як предмет договору
- •Тема 3. Договори як вид правочинів
- •1. Поняття правочину
- •Правочин відрізняється:
- •2. Види правочинів
- •Залежно від наявності строку:
- •Умовні правочини вчиняються:
- •Вимоги до обставин у правочинах:
- •3. Умови дійсності правочинів
- •4. Недійсність правочину
- •5. Наслідки недійсності правочину
- •Загальні наслідки недійсності правочину:
- •Наслідки правочинів з дефектами суб'єктного складу:
- •Правочини з дефектами волі
- •Наслідки правочинів з дефектами форми
- •Наслідки правочинів з дефектами змісту
- •Тема 4. Посередницькі договори
- •1. Поняття посередницьких договорів
- •Склад правовідносин посередництва: суб’єкти, об’єкт, зміст (права та обов’язки суб’єктів правовідносин) Суб’єкти представництва:
- •Повноваження представника
- •4. Види представництва:
- •5. Представництво за довіреністю
- •Довіреність має містити:
- •Представництво за довіреністю припиняється у разі:
- •Залежно від змісту та обсягу повноважень довіреності поділяються на:
- •До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:
- •Представництво з перевищенням повноважень
- •Відмежування представництва від інших зобов’язань.
- •6. Договір доручення
- •7. Договір комісії
- •8. Договір управління майном
- •Тема 5. Зобов'язання як складова частина договору
- •1. Поняття договірних зобов'язань
- •2. Співвідношення зобов’язання, обов’язків та договору
- •3. Суб'єкти договірних зобов'язань та залежність зобов’язань від суб’єктного складу
- •Зобов’язання бувають:
- •4. Види зобов’язань залежно від визначеності предмета
- •5. Класифікація договірних зобов'язань
- •6. Співвідношення договірних зобов'язальних правовідносин (зп) з правовідносинами власності (пв)
- •Тема 6. Цивільно-правовій договір
- •1. Поняття та принципи договору
- •2. Свобода договору: вільності, обов'язковість, обмеження
- •Обмеження свободи договору вимогами законодавства:
- •3. Види договорів
- •Тема 7. Укладення, зміна, розірвання цивільно-правового договору
- •1. Укладення договору
- •2. Момент укладення договору
- •3. Підстави для зміни або розірвання договору:
- •4. Умови зміни та розірвання договору
- •Тема 8. Виконання та припинення договору
- •1.Поняття і принципи виконання договору
- •2. Суб'єкти виконання зобов'язання та заміна сторін у зобов’язанні
- •3. Зобов'язання з множинністю осіб
- •4. Місце та спосіб виконання зобов'язання Місце виконання зобов'язання
- •Спосіб виконання зобов'язання
- •Зустрічним виконанням зобов'язання
- •5. Предмет виконання та підтвердження виконання зобов'язання
- •6. Підстави припинення зобов'язання
- •Підстави припинення зобов'язання:
- •Не допускається зарахування зустрічних вимог:
- •3. За згодою сторін:
- •4. За волею кредитора:
- •5. Незалежно від волі сторін:
- •5.3. Припинення зобов'язання смертю фізичної особи:
- •Тема 9. Строки та прострочення у договорах
- •1. Види цивільно-правових строків і термінів
- •Залежно від підстав встановлення строки встановлюються:
- •Залежно від ступеню самостійності учасників у встановленні строків:
- •Залежно від поділення правовідносин на регулятивні та охоронювальні:
- •Залежно від поділення правовідносин на абсолютні та відносні:
- •2. Строки виконання у договорі
- •3. Позовна давність та її поширення на договори
- •Норми про позовну давність поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятками:
- •Види строків позовної давності:
- •Позовна давність тривалістю в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
- •Крім того, позовна давність в один рік застосовується:
- •Позовна давність триватиме протягом п'яти років
- •Позовну давність у 10 років
- •Переривання позовної давності допускається:
- •4. Порядок обчислення строків
- •5. Прострочення виконання умов договору
- •6. Особливості прострочення виконання у грошових зобов’язаннях
- •Тема 10. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •1. Поняття засобів забезпечення виконання зобов’язань
- •Заходи забезпечення виконання зобов'язань
- •2. Класифікація засобів забезпечення зобов'язань
- •1) У залежності від часу і способу встановлення (виникнення):
- •2) У залежності від характеру забезпечення інтересів кредитора
- •3) У залежності від мети, для якої вони встановлюються:
- •3. Речово-правові засоби забезпечення зобов'язань
- •3.1. Застава
- •Предметом застави не може бути:
- •Застава без передачі майна заставодержателю:
- •Застава з передачею заставленого майна заставодержателю
- •1) Заклад
- •2) Застава цінних паперів
- •3)Застава майнових прав
- •3.2. Завдаток
- •3.3. Притримання
- •4. Зобов'язально-правові засоби забезпечення виконання зобов'язання
- •4.1 Неустойка
- •4.2. Порука
- •4.3. Гарантія
- •Тема 11. Правові наслідки порушення договору
- •1. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •2. Співвідношення категорій: способи захисту цивільних прав, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання
- •3. Підстави цивільно-правової відповідальності
- •4. Види цивільно-правової відповідальності за невиконання зобов'язань
- •4.3. У залежності від обсягу відповідальності:
- •4.4. У залежності від особи, яка коїть дії:
- •5. Збитки як загальна форма (міра) відповідальності
- •6. Спеціальні форми (міри) відповідальності за порушення договорів
- •7. Підстави звільнення від відповідальності за порушення договорів
- •Умови звільнення боржника від відповідальності:
- •Властивості непереборної сили:
4.2. Порука
За договором поруки поручитель (це може бути одна особа або кілька осіб) частково або у повному обсязі поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку (СТ. 553 ЦК). Це договір, по якому до зобов'язання основного боржника додатково приєднується зобов'язання іншої особи, що за нього ручається. У випадку неспроможності основного боржника, відповідальність несе особа, що за нього ручався, тобто поручитель.
4.3. Гарантія
Гарантія полягає в тому, що інша фінансова установа, страхова організація (гарант) поручається перед кредитором (бенефщіаром) за виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Іншими словами, гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ст. 560 ЦК). Отже гарантія, як і порука, має на меті залучення до зобов'язання інших осіб, майно яких поряд із майном боржника теж могло би слугувати для задоволення вимог кредитора
Характерними ознаками гарантії є те, що вона:
має самостійний характер. Зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання;
має особливий суб'єктний склад (в якості гаранта можуть виступати тільки банки, інші фінансові установи, страхові організації);
не обмежується строком пред'явлення кредитором позовних вимог до гаранта;
має сплатний характер;:
є безвідкличною.
Тема 11. Правові наслідки порушення договору
1. Поняття цивільно-правової відповідальності
Особливостями цивільно-правової відповідальності є:
державний примус, який відрізняє юридичну відповідальність від інших видів соціальної відповідальності (моральної, наприклад);
крім державного примусу, який характеризує право загалом, для відповідальності типовими є несприятливі наслідки, що настають для її суб'єкта (в цивільному праві це, як правило, наслідки майнового характеру, майнові втрати, наприклад, відшкодування збитків за рахунок порушника, стягнення з нього неустойки і т.п.);
державний і суспільний осуд порушника, який виражає йому докір за порушення норм, встановлених державою, і дозволяє відмежувати відповідальність від інших випадків настання несприятливих наслідків.
Відповідальність в цивільному праві може бути визначена як правовідношення, що виникає в зв'язку з порушенням встановленого договором або законом обов'язку, та має змістом покладання на особу, винну в скоєнні цивільного правопорушення, негативних наслідків майнового характеру, вони є невигідними для боржника та компенсаційними для кредитора.
Функції цивільно-правової відповідальності: превентивна (виховно-попереджувальна), репресивна (каральна) і компенсаційна. Компенсаційна функція є в ній провідною.
2. Співвідношення категорій: способи захисту цивільних прав, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання
У більшості способи захисту цивільних прав та інтересів співпадають з правовими наслідками порушення зобов'язання (санкціями), оскільки вони одночасно й захищають потерпілу від правопорушення особу та є негативними наслідками для правопорушника. Способи захисту спрямовані, головним чином, на забезпечення недоторканності прав учасників цивільних правовідносин і компенсацію порушених прав потерпілої особи, а правові наслідки порушення зобов'язання (санкції), крім того, – на покарання винних і запобігання правопорушенням. Для санкцій характерним є те, що вони є наслідками неправомірної поведінки правопорушника, тобто, спрямовані проти порушника.
Поняття “ способи захисту” ширше поняття “правові наслідки порушення зобов'язання”. У складі способів захисту цивільних прав, окрім цивільно-правових санкцій, існують організаційно-превентивні заходи (визнання права, встановлення сигналізації та інші заходи самозахисту тощо). Характерною ознакою цих заходів є те, що вони не є договірними.
У ст. 611 ЦКУ дається перелік правовим наслідкам порушення зобов'язання, який виходить за межі тільки відповідальності. Сплату неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди беззаперечно можна вважати і правовими наслідками порушення зобов'язання й відповідальністю за порушення зобов'язання. Наступні правові наслідки порушення зобов'язання, що містяться у ст. 611, є мірами оперативного впливу – це припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання або розірвання договору. Ч.2 ст. 615 ЦК підтверджує, що відмова від зобов'язання не є відповідальністю, оскільки не звільняє винну сторону від відповідальності. Останній правовий наслідок порушення зобов'язання, що не є заходом відповідальності, вказаний у ст. 611 – це зміна умов зобов'язання, що застосовується за взаємною згодою сторін.
Можна віднести до правових наслідків порушення зобов'язання примусове реальне виконання зобов'язання, але не можна вважати цей обов'язок відповідальністю, тому що він є складовою частиною самого зобов'язання, тобто не виходить за межі існуючого правовідношення.
Правові наслідки порушення зобов'язань, у свою чергу, діляться на такі, що є заходами відповідальності до правопорушника, та наслідки, що такими не є. Перелік правових наслідків порушення зобов'язання, що міститься у ст. 611, не можна вважати вичерпним, тому що законодавець при наведенні його застосував слово “зокрема”, та до цих наслідків можна додати перевід на акредитивну форму розрахунків, сплату процентів, індексу інфляції тощо, якщо це встановлено договором або законом. Якщо проаналізувати перелік способів захисту цивільних прав і інтересів (ст. 16 ЦК), то до правових наслідків порушення зобов'язання не можна віднести визнання права, визнання правочину недійсним. Правові наслідки порушення зобов'язання є одночасно способами захисту цивільних прав і інтересів судом, але не всі способи захисту цивільних прав і інтересів є одночасно правовими наслідками порушення зобов'язання, існують ще організаційно-превентивні заходи як заходи захисту цивільних прав і інтересів (визнання права, заходи самозахисту).
Від інших способів захисту цивільних прав (наприклад, визнання судом права), коли у діях осіб відсутні ознаки будь-якого правопорушення, правові наслідки порушення зобов'язання відрізняються тим, що це завжди міра впливу до правопорушника.
Цивільно-правова відповідальність має такі особливості, які відрізняють її від інших правових наслідків порушення зобов'язання:
це завжди негативні наслідки майнового характеру, вони є невигідними для боржника та компенсаційними для кредитора; інші правові наслідки порушення зобов'язання, що не є мірами відповідальності, мають наслідки, у головному, організаційно-превентивного характеру, та якщо й мають майнові наслідки, то вони є побічними;
це завжди міра державного примусу, а оперативні заходи такими не є, міри відповідальності не можуть застосовуватися кредитором односторонньо, в оперативному порядку.
не можна включати у відповідальність наслідки, що містять примус до виконання обов'язків, що передбачені договором. Відповідальність за порушення зобов'язання є складовою частиною правових наслідків порушення зобов'язання.
Оперативні санкції не відновлюють початкового майнового стану потерпілої сторони, а спрямовані на запобігання конкретним порушенням у майбутньому, виконують забезпечувальну функцію, мають застережливий характер і можуть застосовуватися в оперативному порядку односторонньо управомоченою стороною без звернення до юрисдикційного органу.
Правові наслідки порушення зобов'язання, які не є заходами відповідальності, в залежності від способу їх, застосування, можна поділити на:
оперативні заходи, що можуть бути реалізовані власними діями особи, яка має право вимоги, наприклад, перевід злісного неплатника на акредитивну форму оплати, скасування умови договору щодо попередньої оплати тощо;
заходи, як одна з форм державно-примусового впливу на порушників норм права, що мають превентивний або регулятивний характер, наприклад, розірвання договору у судовому порядку тощо.