- •Конспект лекцій з дисципліни «Договірне право»
- •Тема 1. Договори та їх місце в цивільному праві
- •1. Поняття договірного права
- •2. Правова природа договору
- •3. Місце договору у Цивільному кодексі
- •4. Різногалузеві договори
- •5. Правове регулювання договорів
- •Тема 2. Об'єкти та предмети у договірному праві
- •1. Об’єкт правового регулювання та об’єкти цивільних прав
- •2. Об’єкти договірних відносин
- •3. Предмет договору
- •4. Зміст договірних правовідносин
- •5. Майновий комплекс підприємства як предмет договору
- •Тема 3. Договори як вид правочинів
- •1. Поняття правочину
- •Правочин відрізняється:
- •2. Види правочинів
- •Залежно від наявності строку:
- •Умовні правочини вчиняються:
- •Вимоги до обставин у правочинах:
- •3. Умови дійсності правочинів
- •4. Недійсність правочину
- •5. Наслідки недійсності правочину
- •Загальні наслідки недійсності правочину:
- •Наслідки правочинів з дефектами суб'єктного складу:
- •Правочини з дефектами волі
- •Наслідки правочинів з дефектами форми
- •Наслідки правочинів з дефектами змісту
- •Тема 4. Посередницькі договори
- •1. Поняття посередницьких договорів
- •Склад правовідносин посередництва: суб’єкти, об’єкт, зміст (права та обов’язки суб’єктів правовідносин) Суб’єкти представництва:
- •Повноваження представника
- •4. Види представництва:
- •5. Представництво за довіреністю
- •Довіреність має містити:
- •Представництво за довіреністю припиняється у разі:
- •Залежно від змісту та обсягу повноважень довіреності поділяються на:
- •До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:
- •Представництво з перевищенням повноважень
- •Відмежування представництва від інших зобов’язань.
- •6. Договір доручення
- •7. Договір комісії
- •8. Договір управління майном
- •Тема 5. Зобов'язання як складова частина договору
- •1. Поняття договірних зобов'язань
- •2. Співвідношення зобов’язання, обов’язків та договору
- •3. Суб'єкти договірних зобов'язань та залежність зобов’язань від суб’єктного складу
- •Зобов’язання бувають:
- •4. Види зобов’язань залежно від визначеності предмета
- •5. Класифікація договірних зобов'язань
- •6. Співвідношення договірних зобов'язальних правовідносин (зп) з правовідносинами власності (пв)
- •Тема 6. Цивільно-правовій договір
- •1. Поняття та принципи договору
- •2. Свобода договору: вільності, обов'язковість, обмеження
- •Обмеження свободи договору вимогами законодавства:
- •3. Види договорів
- •Тема 7. Укладення, зміна, розірвання цивільно-правового договору
- •1. Укладення договору
- •2. Момент укладення договору
- •3. Підстави для зміни або розірвання договору:
- •4. Умови зміни та розірвання договору
- •Тема 8. Виконання та припинення договору
- •1.Поняття і принципи виконання договору
- •2. Суб'єкти виконання зобов'язання та заміна сторін у зобов’язанні
- •3. Зобов'язання з множинністю осіб
- •4. Місце та спосіб виконання зобов'язання Місце виконання зобов'язання
- •Спосіб виконання зобов'язання
- •Зустрічним виконанням зобов'язання
- •5. Предмет виконання та підтвердження виконання зобов'язання
- •6. Підстави припинення зобов'язання
- •Підстави припинення зобов'язання:
- •Не допускається зарахування зустрічних вимог:
- •3. За згодою сторін:
- •4. За волею кредитора:
- •5. Незалежно від волі сторін:
- •5.3. Припинення зобов'язання смертю фізичної особи:
- •Тема 9. Строки та прострочення у договорах
- •1. Види цивільно-правових строків і термінів
- •Залежно від підстав встановлення строки встановлюються:
- •Залежно від ступеню самостійності учасників у встановленні строків:
- •Залежно від поділення правовідносин на регулятивні та охоронювальні:
- •Залежно від поділення правовідносин на абсолютні та відносні:
- •2. Строки виконання у договорі
- •3. Позовна давність та її поширення на договори
- •Норми про позовну давність поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятками:
- •Види строків позовної давності:
- •Позовна давність тривалістю в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
- •Крім того, позовна давність в один рік застосовується:
- •Позовна давність триватиме протягом п'яти років
- •Позовну давність у 10 років
- •Переривання позовної давності допускається:
- •4. Порядок обчислення строків
- •5. Прострочення виконання умов договору
- •6. Особливості прострочення виконання у грошових зобов’язаннях
- •Тема 10. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •1. Поняття засобів забезпечення виконання зобов’язань
- •Заходи забезпечення виконання зобов'язань
- •2. Класифікація засобів забезпечення зобов'язань
- •1) У залежності від часу і способу встановлення (виникнення):
- •2) У залежності від характеру забезпечення інтересів кредитора
- •3) У залежності від мети, для якої вони встановлюються:
- •3. Речово-правові засоби забезпечення зобов'язань
- •3.1. Застава
- •Предметом застави не може бути:
- •Застава без передачі майна заставодержателю:
- •Застава з передачею заставленого майна заставодержателю
- •1) Заклад
- •2) Застава цінних паперів
- •3)Застава майнових прав
- •3.2. Завдаток
- •3.3. Притримання
- •4. Зобов'язально-правові засоби забезпечення виконання зобов'язання
- •4.1 Неустойка
- •4.2. Порука
- •4.3. Гарантія
- •Тема 11. Правові наслідки порушення договору
- •1. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •2. Співвідношення категорій: способи захисту цивільних прав, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання
- •3. Підстави цивільно-правової відповідальності
- •4. Види цивільно-правової відповідальності за невиконання зобов'язань
- •4.3. У залежності від обсягу відповідальності:
- •4.4. У залежності від особи, яка коїть дії:
- •5. Збитки як загальна форма (міра) відповідальності
- •6. Спеціальні форми (міри) відповідальності за порушення договорів
- •7. Підстави звільнення від відповідальності за порушення договорів
- •Умови звільнення боржника від відповідальності:
- •Властивості непереборної сили:
Переривання позовної давності допускається:
при пред'явленні особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Пред'явлення позову, залишеного без розгляду, не зупиняє перебігу позовної давності.
при вчиненні особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу чи іншого обов'язку, (н: прохання відстрочити стягнення боргу).
При настанні вищезазначених обставин перебіг давності починається спочатку, а час, який минув до перерви, до нового строку не зараховується. Заява про захист порушеного права приймається судом незалежно від спливу позовної давності. У разі виконання особою зобов'язання після закінчення позовної давності вона не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо у момент виконання вона не знала про сплив позовної давності.
Сплив позовної давності позбавляє уповноважену особу можливості захистити в суді своє порушене право.
4. Порядок обчислення строків
Строк починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний його початок. Строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку, а коли він обчислюється місяцями, спливає відповідного числа останнього місяця строку.
Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.
До строку, визначеного пів роком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року. Якщо строк обчислюється тижнями, то він спливає у відповідний день останнього тижня строку. День триває 24 години. У разі вчинення дії щодо установи, де робочий день закінчується раніше, строк закінчується тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Проте строк не вважається пропущеним, якщо письмові заяви та повідомлення здано до установи зв'язку до 24 години останнього дня строку. У разі, якщо останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається наступний за ним робочий день.
5. Прострочення виконання умов договору
Якщо виконання договірного зобов’язання прострочено, то це зобов’язання не припиняється та не стає недоговірним. Наслідки прострочення боржника передбачені статтею 612 ЦК, кредитора - статтею 613 ЦК. Відповідно до статті 612 боржник, що прострочив виконання, відповідає перед кредитором за збитки, заподіяні простроченням, і за випадкову неможливість виконання, що настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Боржник не вважається таким, що прострочив, поки зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. У свою чергу, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства або випливають з суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у разі його відмови повернути борговий документ або видати розписку боржникові (ч.4 ст. 545 ЦК). Прострочення кредитора дає боржнику право на відшкодування заподіяних простроченням збитків, якщо кредитор не доведе, що прострочення не викликане умислом або необережністю його самого або тих осіб, на яких в силу закону або доручення кредитора було покладене прийняття виконання. Після закінчення прострочення кредитора боржник відповідає на загальних підставах. За грошовим зобов'язанням боржник не зобов'язаний платити проценти за час прострочення кредитора.