Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Договірне пр Конспект.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
158.48 Кб
Скачать

7. Договір комісії

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Для третьої особи, з якою комісіонер укладає правочин, комітент не має значення. Комісіонер відрізняється від управителя тим, що управитель зобов’язаний повідомляти осіб, з якими він укладає правочини, про те, що він є управителем, а не власником майна, а комісіонер виступає з третіми особами як самостійна особа, навіть якщо комітент приймає виконання. Це посередницький договір, але не виникає відносин представництва. Це консенсуальний та двохсторонній, відплатний договір з визначенням строку або без.

Предмет договору комісії – посередницькі послуги. Комісіонер здійснює виключно юридичні дії, це може бути купівля-продаж певного товару, в якому комітент визначає певні параметри, у межах яких належить діяти комісіонерові.

8. Договір управління майном

За договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодо набувача). Н: управління майном у складі спадщини. На підставі цього договору виникають зобов’язальні правовідносини, однак можливе виникнення довірчої власності.

Цей договір є двостороннім, реальним, оплатним, діє тривалий строк.

Предмет – будь-яке майно (в тому числі майнові права, а також майнові права інтелектуальної власності). Для банків можливо здійснення управління грошовими коштами клієнтів.

Стороною у договорі може бути не власник, а інші особи у випадках: коли власник не має обсягу дієздатності; у відсутність власника, у разі смерті власника; коли йдеться про державне та комунальне майно; якщо творець передав виключну ліцензію на майнові права інтелектуальної власності.

Договірні зобов'язання, що виникають між засновниками юридичних осіб та іншими особами щодо управління майном створених юридичних осіб, треба відрізняти від речових правовідносин, зокрема, право господарського відання, право оперативного управління, які ґрунтуються на законі, не обмежені строком. Здійснення чужих правомочностей, отриманих за договором управління, треба відрізняти від правомочностей юридичних осіб публічного права, заснованих державою та закріплених законом. Треба звернути увагу, що в управління за договором передається, як правило, не підприємство, як суб’єкт, а підприємство як об'єкт, єдиний майновий комплекс (гл. 70 ЦК). За договором доручення в управління передаються не державні підприємства, а корпоративні права держави (ч.1 ст. 170 ГК). Предметом зобов’язань не може бути юридична особа, яка завжди є суб’єктом, а не об’єктом. Юридична особа має самостійні органи управління, які не можуть бути передані в управління. За договором доручення на управління корпоративними правами держави передаються певні повноваження держави як засновника своєму представнику.