- •Конспект лекцій з дисципліни «Договірне право»
- •Тема 1. Договори та їх місце в цивільному праві
- •1. Поняття договірного права
- •2. Правова природа договору
- •3. Місце договору у Цивільному кодексі
- •4. Різногалузеві договори
- •5. Правове регулювання договорів
- •Тема 2. Об'єкти та предмети у договірному праві
- •1. Об’єкт правового регулювання та об’єкти цивільних прав
- •2. Об’єкти договірних відносин
- •3. Предмет договору
- •4. Зміст договірних правовідносин
- •5. Майновий комплекс підприємства як предмет договору
- •Тема 3. Договори як вид правочинів
- •1. Поняття правочину
- •Правочин відрізняється:
- •2. Види правочинів
- •Залежно від наявності строку:
- •Умовні правочини вчиняються:
- •Вимоги до обставин у правочинах:
- •3. Умови дійсності правочинів
- •4. Недійсність правочину
- •5. Наслідки недійсності правочину
- •Загальні наслідки недійсності правочину:
- •Наслідки правочинів з дефектами суб'єктного складу:
- •Правочини з дефектами волі
- •Наслідки правочинів з дефектами форми
- •Наслідки правочинів з дефектами змісту
- •Тема 4. Посередницькі договори
- •1. Поняття посередницьких договорів
- •Склад правовідносин посередництва: суб’єкти, об’єкт, зміст (права та обов’язки суб’єктів правовідносин) Суб’єкти представництва:
- •Повноваження представника
- •4. Види представництва:
- •5. Представництво за довіреністю
- •Довіреність має містити:
- •Представництво за довіреністю припиняється у разі:
- •Залежно від змісту та обсягу повноважень довіреності поділяються на:
- •До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:
- •Представництво з перевищенням повноважень
- •Відмежування представництва від інших зобов’язань.
- •6. Договір доручення
- •7. Договір комісії
- •8. Договір управління майном
- •Тема 5. Зобов'язання як складова частина договору
- •1. Поняття договірних зобов'язань
- •2. Співвідношення зобов’язання, обов’язків та договору
- •3. Суб'єкти договірних зобов'язань та залежність зобов’язань від суб’єктного складу
- •Зобов’язання бувають:
- •4. Види зобов’язань залежно від визначеності предмета
- •5. Класифікація договірних зобов'язань
- •6. Співвідношення договірних зобов'язальних правовідносин (зп) з правовідносинами власності (пв)
- •Тема 6. Цивільно-правовій договір
- •1. Поняття та принципи договору
- •2. Свобода договору: вільності, обов'язковість, обмеження
- •Обмеження свободи договору вимогами законодавства:
- •3. Види договорів
- •Тема 7. Укладення, зміна, розірвання цивільно-правового договору
- •1. Укладення договору
- •2. Момент укладення договору
- •3. Підстави для зміни або розірвання договору:
- •4. Умови зміни та розірвання договору
- •Тема 8. Виконання та припинення договору
- •1.Поняття і принципи виконання договору
- •2. Суб'єкти виконання зобов'язання та заміна сторін у зобов’язанні
- •3. Зобов'язання з множинністю осіб
- •4. Місце та спосіб виконання зобов'язання Місце виконання зобов'язання
- •Спосіб виконання зобов'язання
- •Зустрічним виконанням зобов'язання
- •5. Предмет виконання та підтвердження виконання зобов'язання
- •6. Підстави припинення зобов'язання
- •Підстави припинення зобов'язання:
- •Не допускається зарахування зустрічних вимог:
- •3. За згодою сторін:
- •4. За волею кредитора:
- •5. Незалежно від волі сторін:
- •5.3. Припинення зобов'язання смертю фізичної особи:
- •Тема 9. Строки та прострочення у договорах
- •1. Види цивільно-правових строків і термінів
- •Залежно від підстав встановлення строки встановлюються:
- •Залежно від ступеню самостійності учасників у встановленні строків:
- •Залежно від поділення правовідносин на регулятивні та охоронювальні:
- •Залежно від поділення правовідносин на абсолютні та відносні:
- •2. Строки виконання у договорі
- •3. Позовна давність та її поширення на договори
- •Норми про позовну давність поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятками:
- •Види строків позовної давності:
- •Позовна давність тривалістю в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
- •Крім того, позовна давність в один рік застосовується:
- •Позовна давність триватиме протягом п'яти років
- •Позовну давність у 10 років
- •Переривання позовної давності допускається:
- •4. Порядок обчислення строків
- •5. Прострочення виконання умов договору
- •6. Особливості прострочення виконання у грошових зобов’язаннях
- •Тема 10. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •1. Поняття засобів забезпечення виконання зобов’язань
- •Заходи забезпечення виконання зобов'язань
- •2. Класифікація засобів забезпечення зобов'язань
- •1) У залежності від часу і способу встановлення (виникнення):
- •2) У залежності від характеру забезпечення інтересів кредитора
- •3) У залежності від мети, для якої вони встановлюються:
- •3. Речово-правові засоби забезпечення зобов'язань
- •3.1. Застава
- •Предметом застави не може бути:
- •Застава без передачі майна заставодержателю:
- •Застава з передачею заставленого майна заставодержателю
- •1) Заклад
- •2) Застава цінних паперів
- •3)Застава майнових прав
- •3.2. Завдаток
- •3.3. Притримання
- •4. Зобов'язально-правові засоби забезпечення виконання зобов'язання
- •4.1 Неустойка
- •4.2. Порука
- •4.3. Гарантія
- •Тема 11. Правові наслідки порушення договору
- •1. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •2. Співвідношення категорій: способи захисту цивільних прав, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання
- •3. Підстави цивільно-правової відповідальності
- •4. Види цивільно-правової відповідальності за невиконання зобов'язань
- •4.3. У залежності від обсягу відповідальності:
- •4.4. У залежності від особи, яка коїть дії:
- •5. Збитки як загальна форма (міра) відповідальності
- •6. Спеціальні форми (міри) відповідальності за порушення договорів
- •7. Підстави звільнення від відповідальності за порушення договорів
- •Умови звільнення боржника від відповідальності:
- •Властивості непереборної сили:
Правочини з дефектами волі
Дефект волі можливий при таких ситуаціях:
тимчасовий стан, коли людина не здатна розуміти значення своїх дій або керувати ними;
під впливом помилки;
під впливом обману;
під впливом насильства;Правочин, укладений під впливом насильства, обману, тяжких обставин, є оспорюваним. Окрім двохсторонньої реституції з винній сторони стягуються збитки у подвійному розмірі.
під впливом тяжких обставин на вкрай невигідних умовах.
Наслідки: двохстороння реституція, відшкодування моральної шкоди.
Правочин, укладений під впливом помилки, є оспорюваним та окрім двохсторонньої реституції розподіляються збитки між сторонами залежно від їх вини (недбальство постраждалого, необережність іншої сторони).
Наслідки правочинів з дефектами форми
При недодержанні простої письмової форми правочину існує презумпція дійсності такого правочину, якщо законом не встановлено, що недодержання письмової форми тягне його недійсність. У разі заперечення його учасниками факту вчинення правочину рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Такий правочин може бути визнаний дійсним, якщо одна із сторін вчинила дію, а інша підтвердила її, (наприклад: шляхом виконання).
Нікчемними будуть правочини при недотриманні обов'язкової нотаріальної форми.
Наслідки правочинів з дефектами змісту
Правочин, укладений внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою його стороною, є оспорюваним, його наслідком є двохстороння реституція, а також довіритель має право вимагати від свого представника і другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Фіктивний правочин є нікчемним (який вчинено без наміру створення правових наслідків, обумовлених у правочині).
Удаваний правочин є нікчемним, (який вчиняється з метою приховання іншого правочину, який сторони мали на увазі) (н: видача генеральної довіреності на автомобіль маскує купівлю-продаж). Прихований правочин може бути визнаний судом дійсним або недійсним.
Правочини, які можуть вчинятися лише з дозволу органів опіки та піклування, але вчинені без дозволу, є нікчемними, після чого наступає двохстороння реституція. Однак, якщо він відповідає інтересам підопічного, то він може бути визнаний дійсним.
Тема 4. Посередницькі договори
Поняття посередницьких договорів
Склад посередницьких правовідносин (суб’єкти, об’єкт, зміст)
Повноваження посередника
Види посередництва
Представництво за довіреністю
Договір доручення
Договір комісії
Договір управління майном
1. Поняття посередницьких договорів
Договори про надання послуг юридичного характеру (договір доручення, договір комісії, договір управління майном, агентський договір) поєднує те, що вони опосередковують відносини, учасником яких є особа (посередник), яка у правовідносинах з третіми особами діє не у власних інтересах, а в інтересах іншої особи, з якої він состоїть у договірних відносинах. Ці договори пов’язані з наданням юридичних послуг, дій, що мають правові наслідки. Правое регулювання посередницької діяльності здійснюється, зокрема, ч.1 ст 295 ГК, згідно з якою комерційним посередництвом є різновид підприємницької діяльності, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє. Однак, убачається, що посередницьку діяльність слід відмежовувати від представницької діяльності за ознакою діяльності представника від імені особи, інтереси якої він перставляє, та, відповідно, варто відмежовувати представницькі та посередницькі договори.
Представницький договір – це правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Цей правочин безпосередньо створює, змінює, припиняє цивільні права й обов'язки особи, яку представляють. Представник повинен дотримуватися меж наданих йому повноважень.
Посередницький договір – це правовідношення, в якому одна сторона (посередник) зобов’язується надати юридичні послуги (купити, продати тощо) та супутні фактичні послуги (зберігати, перевозити, пакувати тощо) іншій стороні договору (замовнику) шляхом вступу у правовідносини з третіми особами, причому діючи в інтересах, під контролем замовника, за його рахунок та в межах наданих повноважень. Метою сторін цього договору є сприяння посередника для замовника у встановленні нових правовідносин з третіми особами.
Посередницькі повноваження – це дозволені, можливі дії представника по укладенню правочину в інтересах особи, яку він представляє. При відсутності в особи, яка виступає як представник, повноважень на вчинення правочину від імені іншої особи вчинений таким представником правочин створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку представляють, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у тому разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює правочин дійсним з моменту його вчинення, тобто наступне його схвалення діє зі зворотною силою.
Внутрішні відносини посередництва – це довірчі (фідуціарні) відносини особи, яку представляють, з представником, вони ґрунтуються на впевненості, що представник не порушить права та законні інтереси особи.
Зовнішні відносини посередництва – це відносини між представником і третьою особою та відносини між особою, яку представляють, і третьою особою. У зовнішніх відносинах представник зобов’язаний інформувати третю особу про представницький характер своїх дій і надавати докази підстав виникнення і змісту своїх повноважень.