- •Конспект лекцій з дисципліни «Договірне право»
- •Тема 1. Договори та їх місце в цивільному праві
- •1. Поняття договірного права
- •2. Правова природа договору
- •3. Місце договору у Цивільному кодексі
- •4. Різногалузеві договори
- •5. Правове регулювання договорів
- •Тема 2. Об'єкти та предмети у договірному праві
- •1. Об’єкт правового регулювання та об’єкти цивільних прав
- •2. Об’єкти договірних відносин
- •3. Предмет договору
- •4. Зміст договірних правовідносин
- •5. Майновий комплекс підприємства як предмет договору
- •Тема 3. Договори як вид правочинів
- •1. Поняття правочину
- •Правочин відрізняється:
- •2. Види правочинів
- •Залежно від наявності строку:
- •Умовні правочини вчиняються:
- •Вимоги до обставин у правочинах:
- •3. Умови дійсності правочинів
- •4. Недійсність правочину
- •5. Наслідки недійсності правочину
- •Загальні наслідки недійсності правочину:
- •Наслідки правочинів з дефектами суб'єктного складу:
- •Правочини з дефектами волі
- •Наслідки правочинів з дефектами форми
- •Наслідки правочинів з дефектами змісту
- •Тема 4. Посередницькі договори
- •1. Поняття посередницьких договорів
- •Склад правовідносин посередництва: суб’єкти, об’єкт, зміст (права та обов’язки суб’єктів правовідносин) Суб’єкти представництва:
- •Повноваження представника
- •4. Види представництва:
- •5. Представництво за довіреністю
- •Довіреність має містити:
- •Представництво за довіреністю припиняється у разі:
- •Залежно від змісту та обсягу повноважень довіреності поділяються на:
- •До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:
- •Представництво з перевищенням повноважень
- •Відмежування представництва від інших зобов’язань.
- •6. Договір доручення
- •7. Договір комісії
- •8. Договір управління майном
- •Тема 5. Зобов'язання як складова частина договору
- •1. Поняття договірних зобов'язань
- •2. Співвідношення зобов’язання, обов’язків та договору
- •3. Суб'єкти договірних зобов'язань та залежність зобов’язань від суб’єктного складу
- •Зобов’язання бувають:
- •4. Види зобов’язань залежно від визначеності предмета
- •5. Класифікація договірних зобов'язань
- •6. Співвідношення договірних зобов'язальних правовідносин (зп) з правовідносинами власності (пв)
- •Тема 6. Цивільно-правовій договір
- •1. Поняття та принципи договору
- •2. Свобода договору: вільності, обов'язковість, обмеження
- •Обмеження свободи договору вимогами законодавства:
- •3. Види договорів
- •Тема 7. Укладення, зміна, розірвання цивільно-правового договору
- •1. Укладення договору
- •2. Момент укладення договору
- •3. Підстави для зміни або розірвання договору:
- •4. Умови зміни та розірвання договору
- •Тема 8. Виконання та припинення договору
- •1.Поняття і принципи виконання договору
- •2. Суб'єкти виконання зобов'язання та заміна сторін у зобов’язанні
- •3. Зобов'язання з множинністю осіб
- •4. Місце та спосіб виконання зобов'язання Місце виконання зобов'язання
- •Спосіб виконання зобов'язання
- •Зустрічним виконанням зобов'язання
- •5. Предмет виконання та підтвердження виконання зобов'язання
- •6. Підстави припинення зобов'язання
- •Підстави припинення зобов'язання:
- •Не допускається зарахування зустрічних вимог:
- •3. За згодою сторін:
- •4. За волею кредитора:
- •5. Незалежно від волі сторін:
- •5.3. Припинення зобов'язання смертю фізичної особи:
- •Тема 9. Строки та прострочення у договорах
- •1. Види цивільно-правових строків і термінів
- •Залежно від підстав встановлення строки встановлюються:
- •Залежно від ступеню самостійності учасників у встановленні строків:
- •Залежно від поділення правовідносин на регулятивні та охоронювальні:
- •Залежно від поділення правовідносин на абсолютні та відносні:
- •2. Строки виконання у договорі
- •3. Позовна давність та її поширення на договори
- •Норми про позовну давність поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятками:
- •Види строків позовної давності:
- •Позовна давність тривалістю в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
- •Крім того, позовна давність в один рік застосовується:
- •Позовна давність триватиме протягом п'яти років
- •Позовну давність у 10 років
- •Переривання позовної давності допускається:
- •4. Порядок обчислення строків
- •5. Прострочення виконання умов договору
- •6. Особливості прострочення виконання у грошових зобов’язаннях
- •Тема 10. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •1. Поняття засобів забезпечення виконання зобов’язань
- •Заходи забезпечення виконання зобов'язань
- •2. Класифікація засобів забезпечення зобов'язань
- •1) У залежності від часу і способу встановлення (виникнення):
- •2) У залежності від характеру забезпечення інтересів кредитора
- •3) У залежності від мети, для якої вони встановлюються:
- •3. Речово-правові засоби забезпечення зобов'язань
- •3.1. Застава
- •Предметом застави не може бути:
- •Застава без передачі майна заставодержателю:
- •Застава з передачею заставленого майна заставодержателю
- •1) Заклад
- •2) Застава цінних паперів
- •3)Застава майнових прав
- •3.2. Завдаток
- •3.3. Притримання
- •4. Зобов'язально-правові засоби забезпечення виконання зобов'язання
- •4.1 Неустойка
- •4.2. Порука
- •4.3. Гарантія
- •Тема 11. Правові наслідки порушення договору
- •1. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •2. Співвідношення категорій: способи захисту цивільних прав, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання
- •3. Підстави цивільно-правової відповідальності
- •4. Види цивільно-правової відповідальності за невиконання зобов'язань
- •4.3. У залежності від обсягу відповідальності:
- •4.4. У залежності від особи, яка коїть дії:
- •5. Збитки як загальна форма (міра) відповідальності
- •6. Спеціальні форми (міри) відповідальності за порушення договорів
- •7. Підстави звільнення від відповідальності за порушення договорів
- •Умови звільнення боржника від відповідальності:
- •Властивості непереборної сили:
Конспект лекцій з дисципліни «Договірне право»
Розробила: к.ю.н., доцент О.І. Шаповалова
Тема 1. Договори та їх місце в цивільному праві
1. Поняття договірного права
Договірне право – це комплексна підгалузь цивільного права, норми якої регулюють переважно динаміку відносин майнового обороту, переходу матеріальних та інших благ від однієї особи до іншої на підставі домовленості, компромісу між рівними учасниками.
Договірні відносини регулюються:
Конституцією України;
особливою частиною цивільної галузі,
загальними положеннями про договір,
нормами, що входять у склад загальної частини ЦК у цілому, а само загальної частини зобов’язального права (зобов’язання);
спеціальними нормами Господарського кодексу;
іншими нормативними актами.
Предметом договірного права є майнові відносини:
ринкові відносини при здійсненні підприємницької діяльності,
споживчі, при задоволенні фізичними особами власних потреб.
Ці відносини багатоманітні:
відчуження майна,
передання майна у користування,
виконання робіт, надання послуг.
Норми договірного права:
1) регулятивні – регулюють відносини в непорушеному стані,
2) охоронні – охороняють, у тому числі захищають суб'єктивні цивільні права
2. Правова природа договору
Договір є вольовим актом контрагентів, першоджерелом, а закон лиш доповнює або обмежує їх волю. Ще з римського права договір розглядається з трьох точок зору:
як підстава виникнення правовідношення,
як само правовідношення, що виникло з цієї підстави,
як форма, яку приймає відповідне правовідношення.
Договори відносяться до тих різновидів юридичних фактів, що іменуються правочинами, а, значить, представляють собою дії суб’єктів, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
В римському праві уява про договір як підстава виникнення, зміни або припинення правовідносин включало дві його ознаки: угода-консенсус, конвенція, та особлива підстава угоди у вигляді певної мети – каузи. Договір завжди здійснюється з відомою юридичною метою, оскільки змінюються майнові правовідносини. Договір не може мати сили, якщо його підставою є мета, заборонена законом, наприклад, застава без кредитного зобов’язання, мета якої – уникнути стягнення на майно.
Норми договірного права. Кожного разу, коли сторони укладають договір, вони повинні узгоджувати його умови, які визначають права та обов’язки контрагентів. Однак, поряд з цим, в силу укладеного ними договору вони опиняються зв’язаними також правами та обов’язками, які передбачені у законі. Це не тільки норми глави, присвяченої відповідному договору, але й норми загальної частини ЦК, норми загальної частині зобов’язального права.
Договір як правочин породжує певні права та обов’язки сторін. При відсутності інших вказівок в конкретному договорі сторони визнаються такими, що погодилися підкоряти свої відносини нормам диспозитивним, а також квазінормативним регуляторам у вигляді ділових звичаїв, що звичайно застосовуються на практиці у подібних ситуаціях, та узвичаєнь, що склалися між сторонами практики. Угода породжує усі можливі наслідки у договорі, включаючи застосування й нормативних та квазінормативних регуляторів.