Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Договірне пр Конспект.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
158.48 Кб
Скачать

Конспект лекцій з дисципліни «Договірне право»

Розробила: к.ю.н., доцент О.І. Шаповалова

Тема 1. Договори та їх місце в цивільному праві

1. Поняття договірного права

Договірне право – це комплексна підгалузь цивільного права, норми якої регулюють переважно динаміку відносин майнового обороту, переходу матеріальних та інших благ від однієї особи до іншої на підставі домовленості, компромісу між рівними учасниками.

Договірні відносини регулюються:

  • Конституцією України;

  • особливою частиною цивільної галузі,

  • загальними положеннями про договір,

  • нормами, що входять у склад загальної частини ЦК у цілому, а само загальної частини зобов’язального права (зобов’язання);

  • спеціальними нормами Господарського кодексу;

  • іншими нормативними актами.

Предметом договірного права є майнові відносини:

  1. ринкові відносини при здійсненні підприємницької діяльності,

  2. споживчі, при задоволенні фізичними особами власних потреб.

Ці відносини багатоманітні:

  • відчуження майна,

  • передання майна у користування,

  • виконання робіт, надання послуг.

Норми договірного права:

1) регулятивні – регулюють відносини в непорушеному стані,

2) охоронні – охороняють, у тому числі захищають суб'єктивні цивільні права

2. Правова природа договору

Договір є вольовим актом контрагентів, першоджерелом, а закон лиш доповнює або обмежує їх волю. Ще з римського права договір розглядається з трьох точок зору:

  • як підстава виникнення правовідношення,

  • як само правовідношення, що виникло з цієї підстави,

  • як форма, яку приймає відповідне правовідношення.

Договори відносяться до тих різновидів юридичних фактів, що іменуються правочинами, а, значить, представляють собою дії суб’єктів, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

В римському праві уява про договір як підстава виникнення, зміни або припинення правовідносин включало дві його ознаки: угода-консенсус, конвенція, та особлива підстава угоди у вигляді певної мети – каузи. Договір завжди здійснюється з відомою юридичною метою, оскільки змінюються майнові правовідносини. Договір не може мати сили, якщо його підставою є мета, заборонена законом, наприклад, застава без кредитного зобов’язання, мета якої – уникнути стягнення на майно.

Норми договірного права. Кожного разу, коли сторони укладають договір, вони повинні узгоджувати його умови, які визначають права та обов’язки контрагентів. Однак, поряд з цим, в силу укладеного ними договору вони опиняються зв’язаними також правами та обов’язками, які передбачені у законі. Це не тільки норми глави, присвяченої відповідному договору, але й норми загальної частини ЦК, норми загальної частині зобов’язального права.

Договір як правочин породжує певні права та обов’язки сторін. При відсутності інших вказівок в конкретному договорі сторони визнаються такими, що погодилися підкоряти свої відносини нормам диспозитивним, а також квазінормативним регуляторам у вигляді ділових звичаїв, що звичайно застосовуються на практиці у подібних ситуаціях, та узвичаєнь, що склалися між сторонами практики. Угода породжує усі можливі наслідки у договорі, включаючи застосування й нормативних та квазінормативних регуляторів.