Тема 1.4. Системи господарювання в галузі зв’язку

ПЛАН

1.Податкова система та її застосування в галузі зв’язку. Загальні положення та види податків.(СРС)

2.Госпрозрахунок, його сутність та принципи.

3.Фонди економічного стимулювання, їх склад, джерела формування, напрямки використання.(СРС)

4.Комерційний розрахунок, його сутність, принципи, відмінність від госпрозрахунку.(СРС)

5.Кошторисне фінансування, його сутність.

6.Показники, що доводяться до об’єктів зв’язку в межах кошторисного фінансування. Забезпечення матеріальної зацікавленості працівників у результатах виробничої діяльності при кошторисному фінансуванні.(СРС)

7Досвід впровадження госпрозрахунку та кошторисного фінансування в галузі зв’язку.

Податкова система та її застосування в галузі зв’язку.

Податки – система обов’язкових платежів підприємств, організацій, установ та населення, що є одним з основних джерел формування доходів державного бюджету на всіх його рівнях. За економічною суттю податки є відносинами, які виникають між державою і юридичними та фізичними особами з приводу примусового відчуження нею частини новоствореної вартості в грошовій формі, її вилучення і перерозподілу для фінансування державних видатків.

Податки є економічною базою функціонування держави і найважливішою формою регулювання

ринкових відносин. Вони становлять 80-95% доходної частини державного бюджету. Все, що

пов’язано зі споживанням держави, закладено в податках.

Діалектика податків полягає в тому, що, з одного боку, податки зменшують доходи юридичних

осіб та громадян, скорочуючи тим самим виробниче та особисте споживання. З іншого боку, саме

за рахунок податків держава формує фонд грошових коштів, за допомогою якого розширює

державний попит і споживання, Таким чином, податки змінюють структуру попиту і споживання.

За рахунок коштів державного бюджету фінансуються капітальні вкладення в економіку держави,

соціальний захист населення, соціально-культурна сфера, науково-дослідні роботи, управління та

оборона держави.

В Україні принципи побудови системи оподаткування, види податків, зборів та обов’язкових

платежів, напрями їх зарахування, платників податків і об’єкти оподаткування та відповідальність

за порушення законодавства про податки визначає Закон України “Паро систему оподаткування”

від 02.02.1994 р. Право встановлювати нові та змінювати раніше діючі податки має тільки Верховна

Рада України.

Необхідно відзначити, що сучасна податкова система України практично тільки починає

формуватися. Державою на сьогодні встановлено більше чотирьох десятків різного роду податків,

зборів та обов’язкових платежів. Однак дієвої податкової системи, яка б стала основним інструментом регулювання економіки держави, формування доходів, бюджету, стимулювання підйому ділової

активності, обмеження росту цін та інфляції, Україна поки що немає.

Податкам властиві дві основні функції: фіскальна та економічна.

Суть фіскальної функції податків полягає в тому, що з її допомогою держава акумулює частину національного доходу, формуючи при цьому державні грошові фонди і створюючи таким чином

матеріальні умови для функціонування держави.

Фіскальна функція значною мірою зумовлює економічну функцію податків. Податки, як одна з

форм перерозподілу національного доходу, значною мірою впливають на процес відтворення,

стимулюючи його темпи, посилюючи чи послаблюючи накопичення грошових фондів підприємства, розширюючи або зменшуючи платоспроможний попит населення.

Формуючи свою податкову політику держава шляхом скорочення або збільшення маси

податкових надходжень в державний бюджет, зміни податкових ставок, тарифів, звільнення від

оподаткування окремих галузей, виробництв, територій, груп населення може сприяти росту

господарської активності, створенню сприятливої кон’юнктури, умов для розвитку пріоритетних галузей економіки, реалізації збалансованої соціальної політики.

Використовуючи ті чи інші податкові пільги, держава регулює пропорції в економічній структурі виробництва і обміну, пропорції у розвитку продуктивних сил. Податки справляють значний вплив

на реалізацію суспільного продукту, темпи нагромадження капіталу і технічного оновлення виробничого потенціалу держави.

Фіскальна та економічна функції міцно пов’язані одна з одною. Очевидно, що зростання

податкових ставок скорочує перспективи розгортання господарської діяльності та зацікавленості у

збільшенні доходів, що зумовлює згортання виробництва, надходжень у бюджетні фонди. Великі

податки нічим не можуть бути виправдані.

Багаторічний досвід, а також багато чисельні економічні дослідження оподаткування

підприємницької діяльності у високо розвинутих державах світу свідчить про те, що максимальний

показник податкових вилучень повинен бути не більшим 30% загальної суми доходів. Перевищення

цього показника веде до скорочення рівня заощаджень та інвестицій, тобто виникає ситуація, коли

податковий прес придушує підприємницьку ініціативу.

Зміщення пріоритетів у функціях податків призвело до того, що замість стимулюючої на перший

план вийшла фіскальна функція. Прагнення держави в умовах розбалансованої економіки та

гіперінфляції будь-якою ціною забезпечити доходну частину бюджету є не останнім чинником, що

зумовив в останні роки значний спад виробництва, зниження стимулів до праці.

Загальні положення та види податків.

Податки класифікуються за такими ознаками: