Тема 3.3. Управління матеріальними потоками.

1. Логістика технологічних процесів. 2. Характеристика матеріального потоку. 3. Структура управління матеріальним потоком. 4. Управління матеріальним потоком у системах.

1. Логістика технологічних процесів

Комплексне використання зазначених 4 складових дає змогу правильно відповісти на поставлені питання. У глобальній логістичній системі першочергове значення надається транспортній підсистемі. Тому часто вводять такий термін, як «транспортна логістика». В усіх випадках відповідно до технологічного процесу відбувається рух матеріального потоку. Для того щоб реалізувати основоположний принцип логістики — доставки вантажів «точно в строк», згідно з яким надається перевага споживачеві, і повною мірою забезпечити високу ефективність системи, треба розробити і здійснити єдиний технологічний процес в усій виробничо-транспортній системі на основі інтеграції виробництва, транспорту та споживача. Це не той єдиний технологічний процес, що замикається на під'їзних шляхах і станціях прилягання МВП чи, в кращому випадку, в транспортних вузлах, а комплексна технологія, у межах якої на основі системного підходу забезпечується чітка взаємодія усіх елементів логістичної системи. Особливості технологічних процесів у логістичному ланцюгу зумовлюються значенням вантажів (масові, дрібними партіями, контейнерні), видом транспорту, системою і характером виробничого об'єкта. Окремі ідеї логістики реалізуються при організації перевезень масових вантажів технологічними (кільцевими) маршрутами, в єдиних технологічних процесах станцій та під'їзних шляхів, що прилягають до підприємств, у транспортно-експедиційному обслуговуванні. Технологічний процес — це сукупність послідовно виконуваних робіт, операцій разом з методами, технікою та умовами їх виконання, які забезпечують безперервність і ритмічність технології основного виробництва. До єдиного технологічного процесу в логістиці ставляться такі техніко-організаційні вимоги: 1.Транспортні — забезпечують оптимальність видів і типів транспортних засобів, роду й характеру вантажів, що перевозяться, їх кількість та довжину перевезень, використання прогресивних засобів для перевезення вантажів пакетами, контейнерами, на піддонах і застосування відповідно до цього комплексної механізації та автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт, що забезпечують мінімальну кількість перевантажень і зберігання кількості та якості матеріалів, які перевозяться, синхронність виробничих ритмів, постачання цехам сировини і матеріалів. 2. Складські - спрощення та здешевлення складських операцій за рахунок найефективнішого використання складських площ, обладнання та робочої сили. Для успішного виконання усіх складських операцій потрібні не тільки висока організація складського господарства, а й раціональна побудова технологічного процесу. Основними складськими операціями є:

1. вивантажування з транспорту матеріалів та виробів, сортування, розпаковування, підготовка до прийняття;

2. розміщення матеріалів на місцях їх зберігання;

3. відбір, комплектування замовлень для відпуску матеріалі; споживачам, пакування та розміщення в контейнерах для від правлення;

4. навантажування в транспортні засоби, доставка матеріали споживачам. Зазначені види робіт треба виконувати в певній послідовності.

Організація складських робіт має відповідати таким вимогам: 1) складські операції треба виконувати у стислі строки з мінімальними витратами; 2) кожну операцію виконувати на максимально стислому просторі, який не стримує швидкості та якості її виконання, з якомога повним використанням складських площ; 3) операції виконувати в суворій послідовності, що забезпечує планомірне виконання оперативного процесу в цілому та своєчасний перехід від однієї операції до іншої; 4) операції виконувати з використанням найсучасніших обладнання та засобів механізації і автоматизації; 5) операції, пов'язані із складуванням та переробкою продукції, виконувати з мінімальними втратами матеріалів та мінімальним погіршенням якості продукції; 6) раціональна організація технологічного процесу має забезпечувати зниження складських витрат і підвищення якості роботи підприємства.

2. Характеристика матеріального потоку

Матеріальний потік — це чинник, який дав змогу інтегрувати всі елементи логістичної системи в чітко функціонуючий механізм. Під матеріальним потоком з огляду на принципи логістики розуміють поєднання і зв'язки всіх процесів та операцій з добування, обробки та переробки, складування, транспортування та розподілу вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових підприємствах, у цехах та на виробничих ділянках.

Управління потоками в логістиці пов'язане з плануванням оперативним регулюванням, обліком, контролем та аналізом. Кожна з цих функцій поділяється на завдання, а останні - на операції.

Функція «Планування» передбачає вирішення завдань, пов’язаних з установленням оптимального напряму руху потоку формуванням потоку як сукупності конкретних об'єктів, встановленням його інтенсивності, розробкою розкладу (графіка) проходження, розрахунком потреби в ресурсах для здійснення потоку, мінімізацією часу просування потоку. Функція «Оперативне регулювання» пов'язана з реалізацією на практиці запланованого режиму руху потоку. В межах цієї функції проводять дослідження кожного об'єкта потоку згідно графіком його руху, включаючи диспетчеризацію об'єктів, вироблення та введення в дію керуючих впливів.

Функція «Облік» передбачає вирішення інформаційних завдань, тобто збирання, обробку, зберігання та видачу інформації, ведення оперативного та статистичного обліку, складання необхідного звіту.

Функція «Контроль» встановлює відповідності фактичних параметрів руху потоку запланованим. Для контролю використовують еталонні значення елементів потоку у вигляді норм та нормативів.

Функція «Аналіз» включає комплекс завдань, які передбачають встановлення причинно-наслідкових зв'язків між досягнутими результатами і витраченими засобами, виявлення впливу різних чинників на фактичні значення параметрів потоку, розрахунок ефективності управління та функціонування системи в цілому, розробку та вдосконалення методів аналізу в межах, функції. Результати аналізу використовують для нового циклу управління, нових планових розрахунків. Таким чином для управління потоками синтезується логістична система (мал. 12), до якої належать керована та керуюча системи у вигляді конкретних потоків.

3. Структура управління матеріальним потоком

Організаційна будова підприємства залежить від характеру вироблюваної ним продукції, кількості її споживачів, матеріаломісткості і розміру підприємства.

Управлінський механізм пов'язаний з впровадженням спеціально розроблених управлінських процедур, основою яких є планування, забезпечення виробництва, збуту, зберігання і транспортування як єдиного-матеріального потоку.

Поряд з поняттям «управління матеріальним потоком» закордонні спеціалісти виділяють ще два таких терміни — «управління матеріалами» та «управління розподілом». Перший стосується руху матеріалів, другий — розподілу готового продукту між споживачами. Використання цих понять виправдане при формуванні нових організаційних структур — спеціальних підрозділи для керівництва переміщенням товарно-матеріальних цінностей, різноманітність особливостей виробничих підприємств і зумовлена нею різноманітність проблем створюють багатоваріантність організаційних рішень управління матеріальним потоком.

4. Управління матеріальним потоком у системах

Слід зазначити, що за сутністю логістики метою управлінню потоком є досягнення ним кінцевої точки за заданих умов. Методи управління логістики ґрунтуються на дії закону вартості, принципах менеджменту та маркетингу, а також пов'язуються функціонуванням товаропровідної інфраструктури: складським господарством, комунікаціями. Логістика, як це показано, є своєрідним центром координації дій усіх складових реального процесу обігу. З точки зору логістики для здійснення матеріально-технічного постачання необхідно не тільки встановлювати господарські зв'язки, знайти постачальника, підписати Договір поставки, а й організувати безпосередньо доставку продукції, простежити за її відвантаженням та шляхом руху — аж до надходження до місця споживання, а також здійснити розрахунки з усіма учасниками процесу — продавцем, транспортом, базою, посередниками. При цьому вкрай важливою є організація виробництва, збуту, закупівель, зберігання і транспортування як єдиного цілого. Відправною точкою такої організації є безперервне обслуговування динаміки попиту, з урахуванням якої визначають параметри плану складових елементів логістичної системи. Такий план має бути достатньо гнучким. Можливість «гнучкого» реагування на коливання попиту закладена в самому плані завдяки варіантності його розробки. Додатковий чинник гнучкості - цілеспрямоване створення резервних виробничих потужностей, які завантажуються згідно з попередньо розробленими резервними планами системи матеріально-технічного постачання підприємства. Окремі елементи логістики (методи вирішення транспортна задачі, визначення оптимального розміру запасів) добре відомі економічній теорії і використовувалися на практиці. Однак логістика розглядає їх у взаємозв'язку та залежності, тобто логістику є не чим іншим, як застосуванням теорії систем в галузі формування оптимальних матеріальних потоків. На показано елементи концепції логістики. Побудова логістичних моделей починається з аналізу маркетингової інформації. Спеціалісти з логістики за даними про потреби клієнтів (бажаного часу та періодичності поставок, розмірів партій, виду пакування та ін.) розробляють оптимальний графік розподілу та доставки готової продукції, схему проміжного її зберігання. У маркетинг-логістиці має бути досягнуто оптимального співвідношення в задоволенні суперечливих вимог (відділу маркетингу, виробничих, транспортних, складських підрозділів).