
- •Навчальний посібник
- •Спонсор видання ват "Володарка". Голова наглядової ради л. Т. Гавриш. Рецензенти:
- •Список скорочень
- •Передмова
- •Хвороби серцево-судинної системи
- •Вкажіть ознаки повної атріовентрикулярної блокади дистального типу:
- •Виберіть етіологічні фактори нцд:
- •229. Чоловік, 58 років, що страждає гіпертонічною хворобою, під час нападу головного болю почав кашляти з виділенням рожевого пінястого харкотиння.
- •231. Хворий, 46 років, скаржиться на стискаючі болі в області серця з ірадіацією в ліву руку, що виникли під час фізичного навантаження і тривають біля 10 хвилин.
- •232. У хворого, 56 років, через годину після нападу загруднинного болю (більш вираженого та тривалого ніж раніше) на екг виявлені глибокі негативні зубці т у відведеннях v3-5.
- •Хвороби органів дихання
- •Хвороби органів травлення
- •Хвороби нирок
- •Хвороби системи крові
- •Хворий, 18 років, доставлений машиною швидкої допомоги із скаргами на носову та ясневу кровотечі, загальну слабкість, кашель. 2 тижні тому прийняв курс левоміцетину з приводу сальмонельозу.
- •Хворий, 17 років, доставлений машиною “швидкои допомоги” з кровотечею із різаної рани на стегні, яка триває 10 годин. Кровоточивість спостерігається з дитинства.
- •У хворої спостерігаються носові кровотечі та крововиливи в шкіру різної величини та давності, розташовані асиметрично. Складіть план обстеження з метою виявлення ушкодженого механізму гемостазу.
- •Хвора, 30 років, доставлена в гінекологічне відділення з тривалою матковою кровотечею протягом 10 днів. Спостерігаються також носові та ясневі кровотечі, синці та петехії на шкірі.
- •Яке ускладнення виникло?
- •Ваш діагноз?
- •Ваш діагноз?
- •Хвороби сполучної тканини
- •У хворого запідозрений дерматоміозит. Який із діагностичних методів не є важливим для підтвердження даного діагнозу?
- •Професійні хвороби
- •В залежності від характеру етіологічного фактора, що діє на організм людини, виділяють наступні групи професійних захворювань:
- •Діагноз професійного захворювання має грунтуватися на даних:
- •В якості критеріїв для обгрунтування професійної природи захворювання можна використовувати:
- •Основними завданнями лікарсько-трудової експертизи при професійних захворюваннях є:
- •Хвороба від ліків
- •Довідкові
- •Матеріали
- •Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова
- •Кафедра госпітальної терапії № 1
- •Історія хвороби
- •Клінічний діагноз:
- •Прізвище, імя та по-батькові хворого ___________________________
- •Іі. Скарги
- •IV. Анамнез життя (Anamnesis vitae)
- •X. Лікування
- •XI. Щоденник хвороби
- •XII. Прогноз
- •XIII. Епікриз
- •XIV. Перелік використаної літератури
- •Перелік лікарських засобів, які повинні знати студенти 5 – 6 курсів антибактеріальні засоби Антибіотики
- •Бензилпеніциліну натрієва сіль /Benzylpenicillinum - natrium/, фл. 500000 од, 1 000 000 од; в/м через 4 год.; Ампіциліну натрієва сіль /Ampicillinum - natrium/, фл. 0,5; в/м через 6 год.;
- •Протигрибкові засоби:
- •Протипротозойні засоби:
- •Протизапальні засоби
- •Імуномодулятори та базисні протиревматичні засоби
- •Антигіпертензивні засоби
- •Пентамін /Pentaminum/, амп. 5% - 1 мл.
- •Лізиноприл /Lisinoprilum/, таб. 10 мг;
- •Амілорид /Amiloridum/, таб. 5 мг.
- •Нітровазодилатори
- •Антиаритмічні засоби
- •Засоби, що впливають на реологію крові
- •Симпатоміметичні аміни
- •Ліпідкорегуючі засоби
- •Симвастатин (зокор) /Zocorum/, таб. 20 мг, 40мг;
- •Ліпостабіл форте /Lipostabili forte/, кап. № 30. Засоби, що діють переважно на центральну нервову систему
- •Місцеві протизапальні засоби
- •Будесонід /Budesonidum/, аерозоль, 1 доза – 250 мкг; Беклофорт (беклометазона дипропіонат) /Beclofortum/, аерозоль, 1 доза – 250 мкг; Інгакорт (флунізолід) /Inhacormum/, аерозоль 1 доза – 250 мкг;
- •Бронхорозширюючі препарати
- •Муколітики та мукорегулятори
- •Блокатори н1 гістемінових рецепторів
- •Антисекреторні засоби
- •Активатори тканниного метаболізму та адаптогени
- •Антидоти та комплексони
- •Засоби, що застосовуються при гемобластозах та інших пухлинах
- •Перелік основних практичних навичок з терапії, якими повинен володіти студент 5 - 6 курсів і які підлягають контролю на перевідному та випускному іспитах з терапії.
- •Практичні навички з профпатології
- •Перелік контрольних питань до диференційного заліку з професійних хвороб
- •Білетна програма перевідного іспиту для студентів 5го курсу
- •1. Хвороби серця і судин, ревматизм
- •2. Хвороби органів дихання, алергічні захворювання
- •3. Хвороби органів травлення
- •4. Хвороби нирок
- •5. Хвороби системи крові та органів кровотворення
- •6. Системні захворювання сполучної тканини та суглобів
- •7. Професійні хвороби
- •8. Невідкладна допомога при захворюваннях внутрішніх органів
- •9. Клінічна фармакологія
- •Список рекомендованої навчальної і навчально-методичної літератури Загальні питання, підручники, навчальні посібники
- •Пульмонологія, алергологія
- •Кардіологія та ревматологія
- •Гастроентерологія
- •21050, М. Вінниця, вул. Київська, 4. Тел. 8 (0432) 35-01-87.
Хвороби органів травлення
Яка нормальна дебіт-година хлористоводневої кислоти шлункового соку в базальних умовах при фракційному зондуванні?
а) 1,5 – 5,5 ммоль/год;
б) 8,5 – 10,5 ммоль/год;
в) 1,5 – 8,5 ммоль/год;
г) 5,5 – 10,5 ммоль/год.
Яка нормальна дебіт-година хлористоводневої кислоти в умовах субмаксимального гістамінового тесту?
а) 1,5 – 5,5 ммоль/год;
б) 8 – 10,5 ммоль/год;
в) 8 – 14 ммоль/год;
г) 5,5 – 10,5 ммоль/год.
Яка нормальна дебіт-година хлористоводневої кислоти в умовах максимального гістамінового тесту?
а) 18 – 26 ммоль/год;
б) 10,5 – 22 ммоль/год;
в) 8 – 14 ммоль/год;
г) 20 – 28 ммоль/год.
Яка доза гістаміна дигідрохлориду застосовується для проведення субмаксимального гістамінового тесту?
а) 0,1 мг/кг маси тіла;
б) 0,008 мг/кг маси тіла;
в) 0,024 мг/кг маси тіла;
г) 0,1 мг/м2 поверхні тіла;
д) 0,024 мг/м2 поверхні тіла.
Яка доза гістаміна дигідрохлориду застосовується для проведення максимального гістамінового тесту?
а) 0,1 мг/кг маси тіла;
б) 0,008 мг/кг маси тіла;
в) 0,024 мг/кг маси тіла;
г) 0,1 мг/м2 поверхні тіла;
д) 0,008 мг/м2 поверхні тіла.
Який з наведених стимуляторів шлункової секреції є найбільш фізіологічним та клінічно-доцільним для дослідження кислотоутворюючої функції шлунка?
а) кофеїн;
б) інсулін;
в) гістамін;
г) пентагастрин;
д) алкоголь.
Які з наведених стимуляторів секреції підшлункової залози є найбільш фізіологічними та клінічно-доцільними?
а) секретин;
б) інсулін;
в) гістамін;
г) гастрин;
д) панкреозимін;
е) пробний сніданок.
Показники норми інтрагастрального рН в період базальної шлункової секреції:
а) 0,8 – 14;
б) 2,0 – 3,0;
в) 1,0 – 2,0;
г) 1,6 – 2,2.
Дослідження кислотоутворюючої функції шлунка проводиться:
а) натщесерце увечері;
б) натщесерце вранці через 12-14 годин після останнього прийому їжі;
в) вранці після сніданку;
г) за будь-яких обставин о 700 годині ранку.
На який час в нормі затримується в шлунку 200 мл барієвої суміші після рентгеноскопії?
а) 45 хвилин;
б) 5 - 6 годин;
в) 12 – 18 годин;
г) 1,5 – 3 години.
Яка довжина та вміст жовчного міхура у дорослих в нормі?
а) 2 - 3 см, 10 – 20 мл;
б) 3 – 6 см, 20 – 30 мл;
в) 8 – 14 см, 50 – 60 мл;
г) 20 – 25 см, 100 – 120 мл.
Товщина стінки жовчного міхура в нормі:
а) 1 – 1,5 мм;
б) 3 – 5,5 мм;
в) 6 – 8,5 мм;
г) 0,2 – 0,6 мм.
Яка добова кількість жовчі, що утворюється у дорослих в нормі:
а) 50 – 100 мл;
б) 200 – 250 мл;
в) 300 – 400 мл;
г) 500 – 1500 мл;
д) 2000 – 3000 мл.
За Сіднейською системою виділяють наступні різновиди хронічного гастриту:
а) А–гастрит;
б) В–гастрит;
в) ні А, ні В–гастрит;
г) активний гастрит;
д) персистуючий гастрит.
Які основні критерії хронічного гастриту А?
а) гіпоацидність;
б) часто поєднується з виразковою хворобою 12-палої кишки;
в) генетичний зв’язок з анемією Аддісона - Бірмера;
г) в сироватці – антитіла до парієтальних клітин;
д) виявлення хелікобактера в слизовій оболонці шлунка.
Виберіть ознаки хронічного гастриту В:
а) гіпоацидність;
б) часто поєднується з виразковою хворобою;
в) генетичний зв’язок з анемією Аддісона - Бірмера;
г) в сироватці – антитіла до парієтальних клітин;
д) виявлення хелікобактера в слизовій оболонці шлунка.
Які різновиди хронічного гастриту відносять до особливих форм?
а) гастрит А;
б) гастрит В;
в) хронічний поліпозний гастрит;
г) хронічний ригідний гастрит;
д) хронічний ерозивний гастрит;
е) хвороба Менетріє.
Яка з перерахованих клінічних ознак характерна для хронічного гастродуоденіту з підвищеною секреторною функцією шлунка?
а) болі в епігастрії через 60 - 90 хвилин після їди;
б) нестійкі випорожнення із схильністю до проносів;
в) здуття живота після вживання молока;
г) постійна флатуленція;
д) анорексія.
Найбільш інформативним методом діагностики хронічного гастриту є:
а) рентгеноскопічне дослідження шлунка;
б) ФГДС з біопсією слизової оболонки шлунка;
в) фракційне зондування шлунка;
г) глибока пальпація органів черевної порожнини.
Вирішальними патогенетичними факторами розвитку виразкової хвороби 12-палої кишки є:
а) збільшення активності калекреїн-кінінової системи;
б) зростання активності брадикініну;
в) гіперсекреція хлористоводневої кислоти та пепсину залозами шлунку;
г) гіпотонія блукаючого нерва;
д) відкриття порто-кавальних анастомозів;
е) присутність хелікобактер - інфекції.
Основним патогенетичним механізмом розвитку стресових виразок верхнього відділу шлунково-кишкового тракту є:
а) внутрішньоклітинна активація трипсиногена;
б) зниження вмісту гістаміна в крові;
в) підвищення вмісту молочної кислоти в шлунковому соку;
г) гіпокаліємія;
д) ішемія слизової оболонки шлунка;
е) присутність хелікобактер - інфекції.
Які з наведених скарг нетипові для виразкової хвороби 12-палої кишки?
а) схильність до закрепів;
б) “голодні” та нічні болі в епігастрії;
в) пронос після вживання жирної їжі;
г) печія;
д) блювота на висоті болю, що не приносить полегшання.
Непрямі Rö-ознаки виразки 12-палої кишки:
а) симптом “ніші”;
б) конвергенція складок слизової;
в) запальний вал;
г) гіперсекреція шлунка;
д) гіпермотильність шлунка та 12-палої кишки;
е) місцевий циркулярний спазм гладенької мускулатури у вигляді “вказуючого перста”.
Які з наведених Rö-ознак виразки є прямими?
а) симптом “ніші”;
б) конвергенція складок слизової;
в) запальний вал;
г) гіперсекреція шлунка;
д) гіпермотильність шлунка;
е) місцевий циркулярний спазм гладенької мускулатури у вигляді “вказуючого перста”.
Які з перерахованих засобів мають клітинний механізм дії?
а) альмагель А;
б) антагоністи Н-2 гістамінових рецепторів;
в) масло обліпихи та шипшини;
г) інгібітори протонної помпи;
д) гастроцепін.
Яким препаратам слід віддати перевагу при лікуванні високих медіогастральних виразок?
а) циметидин;
б) вентер;
в) метронідазол;
г) солкосерил;
д) еглоніл;
е) гастроцепін.
Антациди при лікуванні виразкової хвороби 12-палої кишки найбільш доцільно приймати в наступні періоди:
а) під час їжи;
б) перед ін’єкцією атропіну;
в) через 10 хвилин після їди;
г) через 60 – 90 хвилин після їди;
д) перед дослідженням шлункової секреції.
Які із препаратів містять в собі сполуки вісмута?
а) вентер;
б) альмагель;
в) де-нол;
г) бесалол;
д) ротер (вікалін, вікаір).
Які із препаратів відносять до антагоністів Н2-гістамінорецепторів?
а) циметидин;
б) гастроцепін;
в) ранітидін, ранісан, зантак;
г) фамотидін, ульфамід;
д) омепразол, омез.
В якості репарантів при лікуванні виразкової хвороби застосовують:
а) солкосерил;
б) тавегіл;
в) гістоділ;
г) нероболіл;
д) фламін;
е) ДОКСА.
Протипоказаннями для призначення гастроцепіну є все, окрім:
а) тахікардія;
б) артеріальна гіпертензія;
в) хронічний гастрит А;
г) глаукома;
д) гіпертрофія простати;
е) системні захворювання сполучної тканини.
Показання для призначення метоклопраміду:
а) загальмована евакуація харчового хімусу;
б) прискорена евакуація харчового хімусу;
в) дуоденально-гастральний рефлюкс;
г) рефлюкс-езофагіт;
д) нудота.
До розвитку хронічного панкреатиту призводять наступні причини, окрім:
а) хронічний алкоголізм;
б) жовчно-кам’яна хвороба;
в) камені в протоці підшлункової залози;
г) грижа стравохідного отвору діафрагми.
Які препарати можуть бути причиною медикаментозного панкреатиту?
а) цитостатики;
б) преднізолон;
в) холеретики;
г) естрогени;
д) фуросемід;
е) гастроцепін.
Які фактори сприяють появі больового синдрому при хронічному панкреатиті?
а) прийом їжі;
б) теплові процедури на ділянку епігастрія;
в) холод на епігастральну область;
г) голод.
Больовий синдром при хронічному панкреатиті обумовлений:
а) запаленням очеревини;
б) солярним синдромом;
в) підвищенням тиску в протоках pancreas;
г) розтягненням капсули підшлункової залози;
д) застійним вогнищем збудження в ЦНС.
Виберіть симптоми хронічного панкреатиту:
а) больова зона Губергрица – Скульського;
б) симптом Менделя;
в) больова зона Шоффара;
г) симптом Грекова – Ортнера;
д) симптом Харитонова.
Синдром “ухилення ферментів” при хронічному панкреатиті – це:
а) гіперферментемія;
б) гіперферментурія;
в) підвищення активності ферментів у шлунковому вмісту;
г) підвищення активності ферментів у дуоденальному вмісту;
д) посилення виділення ферментів після секретин-панкреозимінового тесту.
Симптоми рецидивуючого панкреатиту:
а) виражені болі в лівому підребер’ї;
б) нудота, блювання;
в) здуття живота;
г) масивний жирний стул;
д) підпечінкова жовтяниця;
е) лихоманка.
Клінічні симптоми псевдотуморозного панкреатита:
а) інтенсивні болі в лівому підребер’ї;
б) нудота, блювання;
в) підпечінкова жовтяниця;
г) спрага, поліурія;
д) лихоманка.
Клінічні симптоми склерозуючого панкреатита:
а) нудота, блювання;
б) здуття живота;
в) схильність до проносів;
г) стеаторея, креаторея;
д) гіперглікемія;
е) підпечінкова жовтяниця.
Інтестінальні гормони мають наступну дію:
а) холецистокінін стимулює виділення бікарбонатів;
б) панкреозимін стимулює виділення бікарбонатів;
в) секретин стимулює виділення бікарбонатів;
г) панкреозимін стимулює виділення ферментів.
Яка з названих ознак не характерна для загострення хронічного панкреатиту?
а) підвищення АсАТ, АлАТ;
б) болючість в гіпогастрії;
в) оперезуючий характер болю;
г) провокація прийомом жирної їжі чи алкоголю;
д) болючість в зоні Шоффара.
Ознаки хронічного панкреатиту із зовнішньосекреторною недостатністю:
а) білірубінурія;
б) стеаторея;
в) збільшення виділення з сечею Д-ксилози;
г) збільшення активності лужної фосфатази;
д) збільшення холестерину в крові;
е) гіперамілазурія.
При загостренні хронічного больового панкреатиту використовується:
а) голод тимчасово;
б) атропін внутрішньовенно;
в) прозерін;
г) ліпамід;
д) новокаїн.
Які препарати застосовуються для знеболювання при хронічному панкреатиті?
а) нітрогліцерин;
б) холензім;
в) папаверин;
г) гастроцепін;
д) фестал.
До інгібіторів активності калекреїн-кінінової системи та протеаз відносяться:
а) контрикал, гордокс;
б) пармідін;
в) амінокапронова кислота;
г) панзінорм, холензим;
д) альмагель.
Показання для призначення гангліоблокаторів у хворих на хронічний панкреатит:
а) виражена зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози;
б) супутній холелітіаз;
в) супутній солярний синдром;
г) супутня артеріальна гіпертензія;
д) виражений диспепсичний синдром.
Бета-блокатори на екзокринну функцію підшлункової залози впливають:
а) стимулюючи;
б) інгібуючи;
в) індиферентно.
Добова доза контрикала при загостренні хронічного панкреатиту:
а) 1 – 3 тис. Од;
б) 5 – 10 тис. Од;
в) 20 – 100 тис. Од;
г) 150 – 500 тис. Од;
д) 700 – 900 тис. Од.
Фізіотерапевтичні методи лікування хворих на хронічний панкреатит із збереженою секреторною функцією pancreas:
а) іонофорез з контрикалом;
б) індуктотермія;
в) УВЧ;
г) парафінотерапія;
д) синусоідальні токи.
Кількість білка в добовому раціоні хворих на хронічний панкреатит:
а) звичайна 1 г на 1 кг маси тіла;
б) збільшена;
в) зменшена.
Перелік блюд і продуктів в лікувальному харчуванні хворих на хронічний панкреатит у фазу загострення:
а) свіжі овочі та фрукти чи їх соки;
б) відварене перемелене м’ясо;
в) білковий омлет паровий;
г) хліб свіжий пшеничний;
д) свіжий нежирний сир;
е) сухарі;
ж) бульйони, відвари м’ясні, рибні, овочеві.
Показання до хірургічного лікування хворих на хронічний панкреатит:
а) виражена зовнішньосекреторна недостатність;
б) киста підшлункової залози;
в) дуоденальний стеноз;
г) конкременти підшлункової залози;
д) гіперферментемія.
Який механізм жовтяниці при її надпечінковому походженні?
а) порушення екскреції жовчі та захвату прямого білірубіна;
б) порушення екскреції та регургітація білірубіна;
в) порушення захвату білірубіна і конюгації;
г) підвищене утворення неконюгованого білірубіну (непрямого).
Який механізм жовтяниці при її печінковому походженні?
а) порушення екскреції жовчі та захвату непрямого білірубіна;
б) порушення екскреції та регургітація білірубіна;
в) порушення захвату білірубіна і конюгації;
г) підвищене утворення непрямого білірубіна.
Який механізм жовтяниці при її підпечінковому походженні?
а) порушення екскреції жовчі та захвату непрямого білірубіна;
б) порушення екскреції та регургітація білірубіна;
в) порушення захвату білірубіна і конюгації;
г) підвищене утворення непрямого білірубіна.
Які клінічні симптоми не характерні для надпечінкової жовтяниці?
а) блідо-жовтий відтінок шкіри;
б) темно-жовте забарвлення шкіри;
в) спленомегалія;
г) підвищення конюгованого білірубіну в сироватці крові;
д) ретикулоцитоз.
Які клінічні симптоми характерні для підпечінкової жовтяниці?
а) анемія;
б) підвищення неконюгованого білірубіна;
в) підвищення конюгованого білірубіна;
г) больовий синдром;
д) дизпепсичний синдром.
Які захворювання перебігають з жовтяницею печінкового походження?
а) гемолітичні анемії;
б) функціональні гіпербілірубінемії;
в) рак підшлункової залози;
г) жовчнокамяна хвороба;
д) гострі та хронічні гепатити.
Виберіть симптоми, не характерні для функціональної гіпербілірубінемії Жильбера:
а) збільшення конюгованого білірубіна;
б) збільшення неконюгованого білірубіна;
в) підвищення АлАТ, АсАТ;
г) ретикулоцитоз;
д) зниження осмотичної резистентності еритроцитів.
Фактори ризику для хворих синдромом Жильбера:
а) паління тютюну;
б) алкогольні ексцеси;
в) фізичне перевантаження;
г) емоційне навантаження;
д) переохолодження;
е) інфекційні захворювання.
Вкажіть можливі зміни при цирозі печінки:
а) збільшення прямого білірубіна;
б) відсутність стеркобіліна в калі;
в) гемоглобінурія;
г) уробілірубінурія;
д) плейохромія жовчі.
Доказом вірусної етіології цирозу печінки є:
а) LE-клітини крові;
б) антиядерні антитіла;
в) HBs Ag у крові;
г) HBs Ag у біоптатах печінки;
д) специфічний гіалін у біоптатах печінки.
Геморагічний синдром у хворого цирозом печінки може бути обумовлений:
а) анемією;
б) тромбоцитопенією внаслідок гіперспленізму;
в) тромбоцитопенією внаслідок впливу ЦІК;
г) дефіцитом вітаміну С;
д) анорексією.
Гіперспленізм це:
а) збільшення селезінки;
б) посилена продукція селезінкою антитіл;
в) пригнічуюча дія селезінки на клітинні елементи крові;
г) посилене захоплення селезінкою радіоактивного фармпрепарату;
д) нижній полюс селезінки знаходиться біля входу в малий таз.
Гіперспленізм має наступні прояви:
а) збільшення селезінки;
б) зменшення кількості лейкоцитів, еритроцитів в периферичній крові;
в) зниження рівня протромбіна;
г) зменшення кількості тромбоцитів в крові;
д) зниження рівня альбуміну в сироватці крові.
Анемічний синдром у хворого цирозом печінки обумовлений:
а) дефіцитом заліза;
б) порушенням обміну вітаміна В-12;
в) гіпоплазією кровотворення;
г) гемолізом;
д) гіперспленізмом;
е) геморагічним синдромом.
Синдром холестазу у хворих цирозом печінки має наступні ознаки:
а) підвищення рівня білірубіну;
б) підвищення активності АлАТ, АсАТ, глутаматдегідрогенази, сорбітдегідрогенази;
в) зниження холестерину в сироватці крові;
г) підвищення рівня холестерину, фосфоліпідів, бета-ліпопротеїдів;
д) підвищення рівня лужної фосфатази, лейцинамінопептидази;
е) підвищення рівня ціанкобаламіну.
Імунозапальний синдром при цирозі печінки проявляється:
а) підвищенням рівня гамма-глобулінів в сироватці крові;
б) підвищенням активності АлАТ, АсАТ;
в) патологічніям змінами осадових проб (тімолова, сулемова);
г) підвищенням рівня IgA, IgM, IgG;
д) зниженням протромбінового індексу, рівня ІІ, V, VII факторів згортання крові;
е) підвищенням білірубіну.
Цитолітичний синдром у хворих цирозом печінки проявляється:
а) підвищенням рівня білірубіну;
б) підвищенням активності АлАТ, АсАТ, глутаматдегідрогенази, сорбітдегідрогенази, сукцинатдегідрогенази;
в) зниженням холестерина в крові;
г) підвищенням рівня холестерину, фосфоліпідів, бета-ліпопротеїдів;
д) підвищенням рівня лужної фосфатази, лейцинамінопептидази;
е) підвищенням рівня ціанкобаламіна.
Печінково-клітинна недостатність має такі ознаки:
а) зниження активності холінестерази крові;
б) підвищення рівня холестерину;
в) підвищення рівня білірубіну;
г) зниження протромбінового індексу, рівня ІІ, V, VII факторів згортання крові;
д) абсолютне зменшення рівня альбумінів в крові;
е) абсолютне підвищення рівня глобулінів в крові.
Альтернативою 3-канальному зонду Блекмора для зупинки кровотечі з розширених вен стравоходу є:
а) ендоскопічна склеротерапія;
б) внутрішньовенне введення пітуітріну (20 Од) кожні 3 – 4 години;
в) внутрішньовенне введення синтетичного аналога соматостатина - стіламіну;
г) внутрішньовенне введення синтетичного аналога вазоінтестінального пептиду – валдаміну;
д) внутрішньомязеве введення антагоніста гастрину – проглуміду.
Які додаткові методи дослідження необхідні для уточнення етіології вірусного захворювання печінки?
а) аналіз крові на австралійський антиген;
б) пункційна біопсія печінки;
в) компютерна томографія;
г) трансдуоденальна ретроградна холецистохолангіографія;
д) УЗД органів черевної порожнини.
Для хронічного холестатичного гепатиту характерні всі ознаки, окрім:
а) шкірне свербіння;
б) жовтяниця;
в) білірубінемія з неконюгованим білірубіном;
г) гемоглобінурія;
д) варікозне розширення вен стравоходу.
Для хронічного активного гепатиту характерні наступні ознаки, окрім:
а) симптом Курвуазьє;
б) підвищення температури тіла;
в) жовтяниця;
г) телеангіоектазії;
д) збільшення селезінки.
Які морфологічні зміни характерні для хронічного персистуючого гепатиту?
а) ступеневі некрози гепатоцитів;
б) відсутність ступеневих некрозів гепатоцитів;
в) зміни в архітектоніці печінки, формування псевдодольок;
г) інфільтрація строми печінки, дистрофія гепатоцитів.
Які морфологічні зміни характерні для хронічного активного гепатиту?
а) інфільтрація строми печінки, дистрофія гепатоцитів;
б) інфільтрація строми печінки, інфільтрація паренхіми, ступеневі та мостоподібні некрози з руйнуванням пограничних пластинок уражених дольок;
в) зміна архітектоніки печінкових дольок за рахунок розростання сполучної тканини, утворення псевдодольок у місцях некрозів, гіпертрофія збережених гепатоцитів, утворення вузлів-регенератів.
Наявність в сироватці крові хворого на хронічний активний гепатит LE-клітин свідчить про:
а) вірусну етіологію;
б) тяжкий перебіг процесу;
в) змінює діагноз на системний червоний вовчак;
г) аутоімунні процеси;
д) алкогольне враження печінки;
е) порушений пігментний обмін.
Противірусну активність мають:
а) преднізолон;
б) метотрексат;
в) інтерферон людський лейкоцитарний;
г) арабінозид моносульфат;
д) делагіл;
е) фуразолідон.
Для пригнічення аутоімунних реакцій показані:
а) декарис;
б) 5-фторурацил;
в) преднізолон;
г) дексазон;
д) делагіл;
е) фуразолідон.
При якому з перерахованих хронічних захворювань печінки показана імуносупресивна терапія?
а) амілоїдоз;
б) агресивний гепатит;
в) персистуючий гепатит;
г) синдром Жильбера;
д) всі перераховані захворювання.
Під час лікування печінкової коми використовують наступні заходи, окрім:
а) дієта з виключенням білків;
б) ацидифікація кишкового вмісту (дуфлак, лактулоза);
в) аміноглікозиди per os;
г) глюкокортикоїди при масивному цитолізі;
д) масивна дегідратаційна терапія салуретиками;
е) внутрішньовенні інфузії аргініну, глутаміну та інших амінокислот з довгими вуглеводними радикалами.
Виберіть інформативні методи дослідження при підозрі на пухлину печінки:
а) сканування печінки;
б) УЗД печінки та підшлункової залози;
в) дослідження дуоденального вмісту;
г) біохімічні тести цитолізу, холестазу;
д) рентгеноскопічне дослідження шлунково-кишкового тракту.
Які симптоми характерні для синдрому подразненої кишки?
а) часте випорожнення (3 – 4) невеликою кількістю з домішками слизу, іноді прожилок крові;
б) часте випорожнення (3 – 4) кашоподібне, масляний кал;
в) часте випорожнення (3 – 4) малого обєму впереміш з газами;
г) закреп 2 – 3 дні, який змінюється проносом 1 – 2 дні.
Ознаки, характерні для гнильної дизпепсії:
а) метеоризм, буркотіння;
б) відрижка неприємним запахом;
в) кашоподібні сморідні випорожнення;
г) світлі випорожнення впереміш з газами;
д) кал з домішками слизу та крові;
е) голосні, але не сморідні гази.
Ознаки, характерні для бродильної дизпепсії:
а) лужна реакція калу;
б) кисла реакція калу;
в) креаторея (багато);
г) кал світлий впереміш з газами;
д) метеоризм, буркотіння;
е) втома, болі в усьому тілі.
При яких захворюваннях пронос та стеаторея спостерігаються одночасно?
а) спру;
б) ешеріхіоз;
в) хвороба Крона;
г) резекція клубової кишки;
д) хронічний панкреатит.
Які ознаки вказують на загострення неспецифічного виразкового коліта (НВК)?
а) схуднення, лихоманка;
б) діарея;
в) закреп;
г) анемія;
д) дизпепсичний синдром.
Перерахуйте можливі механізми розвитку анемії у хворих НВК:
а) постгеморагічна залізодефіцитна;
б) В12-дефіцитна;
в) набута гемолітична;
г) гіпопластична, як ускладнення фармакотерапії;
д) сидероахрестична;
е) вроджена гемолітична.
Виберіть характерні зміни іригограми при НВК:
а) вкорочення кишки;
б) видовження кишки;
в) звуження кишки;
г) відсутність гаустр;
д) вигляд водопровідної труби;
е) чаші Клойбера.
Яке з перерахованих досліджень найбільш вагоме в діагностиці НВК?
а) фізикальне обстеження;
б) копроцитограма;
в) іригографія;
г) мікробіологічне дослідження калу;
д) ректороманоскопія.
При НВК антибіотикотерапія проводиться:
а) для профілактики рецидивів;
б) при розвитку септичних ускладнень;
в) при частих рецидивах та тривалому перебігу;
г) в кожному випадку захворювання;
д) при кровотечі.
Базисна терапія НВК включає:
а) нестероїдні протизапальні засоби;
б) азосполуки сульфапиридіну з саліциловою кислотою;
в) глюкокортикостероїди;
г) цитостатики;
д) антибіотики;
е) холеретики.
Які найбільш характерні для НВК зміни випорожнень?
а) часті, неоформлені, пінисті, з кислим запахом;
б) часті, сморідні, блискучі;
в) часті, з домішками незміненої крові;
г) пінисті, містять шматочки овочів;
д) часті з домішками гною.
Перед іригоскопією обовязково треба провести (вибрати один):
а) копрологічне дослідження;
б) фіброколоноскопію;
в) ректороманоскопію;
г) дослідження прямої кишки ректальним дзеркалом;
д) загальний аналіз крові.
Основні патогенетичні механізми НВК:
а) порушення нейрогуморальної регуляції кишечника;
б) збільшення секреторної функції шлунка;
в) дизбактеріоз кишечника;
г) вроджений дефіцит лактази;
д) пошкодження кишечної стінки з утворенням аутоантигенів.
Характеристика випорожнень у хворих НВК:
а) масивний, білуватий;
б) кашоподібний із слизом та кровю;
в) ахолічний;
г) дьогтьоподібний;
д) водянистий впереміш з газами.
Клінічні симптоми НВК:
а) відчуття повного спорожнення прямої кишки;
б) субфебрилітет;
в) поліурія;
г) діарея;
д) позиви на дефекацію;
е) нудота, блювота.
Клінічні симптоми тяжкого перебігу НВК:
а) кахексія;
б) субфебрилітет;
в) тахікардія;
г) артеріальна гіпертензія;
д) артеріальна гіпотензія;
е) діарея більше 10 раз на добу.
Зміни шкіри у хворих НВК:
а) трофічна виразка;
б) телеангіоектазія;
в) піодермія;
г) вузловата еритема;
д) акроціаноз;
е) кропивянка.
Які зміни крові спостерігаються при НВК?
а) анемія;
б) гіпертромбоцитоз;
в) лейкоцитоз;
г) гіпопротеінемія;
д) дизпротеінемія із підвищенням гама-глобулінів;
е) лейкоцитопенія.
Перерахуйте препарати, які призначаються хворим НВК:
а) преднізолон;
б) сульфосалазин;
в) фенолфталеїн;
г) салофальк;
д) бісакоділ;
е) мезалазин;
ж) сульфадиметоксин.
В яких випадках НВК призначають ГКС?
а) при легкому перебігу;
б) при середньотяжкому і тяжкому перебігу;
в) при виникненні ускладнень, що потребують хірургічного втручання;
г) в період підготовки до хірургічного втручання;
д) при системних алергічних ускладненнях.
105.Показання до оперативного лікування НВК:
а) токсична дилатація кишки;
б) профузна кишечна кровотеча;
в) кишечна колька;
г) малігнізація.
Медикаментозне лікування НВК середнього ступеня тяжкості в фазу загострення включає:
а) ентеросептол;
б) преднізолон;
в) лідазу;
г) атропіна сульфат;
д) салазодиметоксин;
е) фамотидін.
Які морфологічні ознаки відрізняють хворобу Крона від НВК?
а) формування в підслизовому шарі епітеліоїдноклітинних гранульом з гігантськими клітинами;
б) трансмуральне розповсюдження запалення;
в) чергування уражених ділянок слизової оболонки з неураженими – сегментарність;
г) імунозалежний тип запальної реакції;
д) дифузна запальна інфільтрація слизової оболонки тонкої кишки.
При хворобі Крона частіше вражається:
а) сигмовидна кишка;
б) поперечноободочна кишка;
в) дистальний відрізок клубової кишки;
г) тонкий кишечник;
д) шлунок і 12-пала кишка.
Клінічна симптоматика хвороби Крона:
а) закрепи;
б) проноси;
в) болі по всьому животу переймоподібні;
г) болі в правій здухвинній області;
д) тенезми.
Які додаткові методи дослідження дозволяють уточнити діагноз хвороби Крона?
а) іригографія;
б) контрасне дослідження тонкої кишки;
в) копроцитограма;
г) бактеріологічне дослідження калу;
д) гістологічне дослідження біоптатів слизової оболонки стравоходу і шлунка;
е) фіброколоноскопія.
Який із методів дослідження є найбільш інформативним в діагностиці хвороби Крона?
а) копрограма;
б) УЗД органів черевної порожнини;
в) радіоізотопне дослідження печінки;
г) рентгенологічне дослідження тонкої кишки;
д) ендоскопічне дослідження товстої кишки.
Які ускладнення хвороби Крона потребують хірургічного втручання?
а) кровотеча профузна;
б) анемія;
в) гостра токсична дилатація товстої кишки;
г) перфорація стінки кишки;
д) розвиток стриктур з частковою кишковою непрохідністю;
е) дизбактеріоз.
Ускладнення хвороби Крона:
а) виснаження;
б) спондиліти;
в) цироз печінки;
г) амілоїдоз нирок;
д) абсцеси, нориці кишечника;
е) анемія.
З якими захворюваннями найбільш часто необхідно проводити диференціальний діагноз хвороби Крона?
а) виразка шлунка чи 12-палої кишки;
б) гострий апендицит;
в) хвороба Менетриє;
г) проктосигмоїдит;
д) неспецифічний виразковий коліт.
Протизапальна терапія при хворобі Крона включає:
а) антибіотики;
б) сульфаніламідні препарати;
в) нестероїдні протизапальні препарати;
г) преднізолон;
д) делагіл.
Хвороба Крона має наступну рентгенологічну симптоматику, окрім:
а) наявність нориць;
б) наявність дивертикулів;
в) симптом Фростберга;
г) симптом “бруківки”.
Хто частіше хворіє на холецистит?
а) жінки;
б) чоловіки;
в) особи молодого віку;
г) особи старшого віку;
д) особи, схильні до повноти.
Характер болю в правому підреберї при гіпокінезії жовчного міхура:
а) гострий, переймоподібний;
б) тупий, ниючий;
в) різкий, виражений;
г) неприємне відчуття у вигляді важкості;
д) сосучий.
Типова клінічна картина гіпотонічної дизкінезії жовчного міхура характеризується:
а) постійними тупими болями в правому підреберї;
б) полегшанням болю після дуоденального зондування;
в) посиленням болю після дуоденального зондування;
г) лікувальною ефективністю мінеральної води, що містить органічні вуглеводи.
Клінічні прояви дизкінезії жовчновивідних шляхів зумовлені:
а) наявністю супутнього холециститу;
б) наявністю супутніх спазмів в печінковому куті товстої кишки;
в) тонусом сфінктерів Одді, Люткенса, жовчного міхура;
г) наявністю вогнищ хронічної інфекції в організмі.
Найбільш типова клінічна картина при хронічному некалькульозному холециститі середнього ступеня тяжкості в фазі загострення:
а) болі в правому підреберї різного характеру;
б) гіркота в роті;
в) жовтяниця;
г) болючість при пальпації в проекції жовчного міхура;
д) телеангіоектазії;
е) негативний симптом Кера.
Які симптоми хронічного холециститу повязані з рефлекторними больовими точками та зонами?
а) симптом Боасса;
б) симптом Йонаша;
в) симптом Харитонова;
г) симптом Грекова - Ортнера;
д) симптом Мерфі;
е) симптом Мюссі.
Характерна ірадіація болю у хворих на хронічний холецистит:
а) в праву здухвинну область;
б) в праву половину грудної клітки;
в) в праве плече, лопатку;
г) в область серця;
д) в праву ногу.
Гіперкінетичний тип дизкінезії жовчновивідних шляхів супроводжується:
а) симпатикоалгією;
б) постійним тупим болем в правому підреберї;
в) позитивними жовчноміхуровими симптомами;
г) переймоподібним гострим болем в правому підреберї;
д) полегшанням після дуоденального зондування;
е) погіршанням під час та після дуоденального зондування.
У хворих на хронічний холецистит найбільш часто спостерігаються:
а) печія;
б) гіркота в роті;
в) кисла на смак відрижка;
г) гірка на смак відрижка;
д) нудота.
Причинами утворення холестеринових каменів в жовчному міхурі можуть бути всі, за винятком:
а) гіпотонічна дискінезія жовчного міхура;
б) прийоми жирної їжі (баранячий, гусячий жир);
в) регулярне вживання соняшникової олії;
г) прогресуючий атеросклероз;
д) печінково-клітинна недостатність;
е) інфекція жовчного міхура.
Який із перерахованих методів дослідження є найбільш інформативним для діагностики хронічного холециститу?
а) УЗД гепатобіліарної системи;
б) аналіз периферичної крові;
в) сканування печінки;
г) дослідження активності трансаміназ крові;
д) дослідження дуоденального вмісту після подразнення хлористоводневою кислотою.
Які з названих ознак не характерні для жовчної кольки?
а) біль з локалізацією в епігастрії та правому підреберї;
б) гіперурікемія;
в) ірадіація болю в праве плече та лопатку;
г) провокація прийомом жирної їжі;
д) темний колір сечі;
е) часте рідке випорожнення з домішками слизу і крові.
Збільшення печінки при хронічному холециститі може бути обумовлене:
а) приєднанням холангіту;
б) приєднанням вторинної дизкінезії жовчновивідних шляхів;
в) приєднанням неспецифічного реактивного гепатиту;
г) розвитком вторинного біліарного цирозу печінки.
Присутність в міхуровій порції жовчі солей білірубіната кальція у великій кількості найбільш вірогідно свідчить про:
а) виражені запальні зміни в стінці жовчного міхура;
б) схильність до утворення каменів;
в) присутність паразитарного фактору;
г) гіпокінезію жовчного міхура;
д) аутоімунний процес.
Які із біохімічних показників жовчі можуть слугувати критеріями холелітіазу?
а) індекс літогенності більше 1;
б) зменшення холато-холестеринового коефіцієнта;
в) індекс літогенності менше 1;
г) зменшення таурохолатів;
д) збільшення таурохолатів.
Які препарати використовуються для холецистографії?
а) холензим;
б) дегідрохолева кислота;
в) йопагност;
г) холевід;
д) хенофальк;
е) білітраст.
Протипоказаннями до холецистографії є:
а) загальний білірубін 20 мкмоль/л;
б) загальний білірубін 30 мкмоль/л;
в) загальний білірубін 50 мкмоль/л.
На холецистограмі розміри жовчного міхура в нормі зменшуються через 1,5 години після прийому двох жовтків на:
а) 20%;
б) 30%;
в) 50%;
г) 80%;
д) 100%.
Які із перерахованих нижче продуктів входять до дієти № 5 по Певзнеру:
а) мясний чи рибний бульйон;
б) свіжий нежирний сир;
в) горіхи;
г) рослинна олія;
д) білі сухарі;
е) торти, печиво.
Виберіть препарати, які призначаються для лікування гіпертонічної дизкінезії жовчного міхура:
а) спазмолітики;
б) холекінетики;
в) антибіотики;
г) похідні нітрофурана;
д) антациди.
Виберіть препарати, які призначаються для фармакотерапії гіпокінезії жовчного міхура:
а) атропіна сульфат;
б) метацин;
в) хлорозил;
г) сульфат магнія;
д) папаверина гідрохлорид.
Для усунення гіпертонії сфінктера Одді використовуються:
а) но-шпа;
б) гастроцепін;
в) еуфілін;
г) прозерін;
д) ацеклідін;
е) нітрогліцерин.
Вкажіть препарати, які стимулюють секрецію жовчі:
а) аллохол;
б) олеметин;
в) сорбіт;
г) холензим;
д) розанол;
е) дегідрохолева кислота.
Які із препаратів являються засобами етіотропного лікування загострення хронічного холециститу?
а) глюкокортикостероїди;
б) нестероїдні протизапальні препарати;
в) антибактеріальні засоби;
г) біостимулятори;
д) ферментні препарати.
Протилямбліозну активність мають:
а) ріфампіцин;
б) оксацилін;
в) невіграмон;
г) фуразолідон;
д) сульфален;
е) трихопол.
Який механізм терапевтичної дії хенодезоксихолевої та урсодезоксихолевої кислот?
а) холінолітичний;
б) дезагрегантний;
в) антисклеротичний;
г) зменшують вміст холестерину в жовчі;
д) збільшують вміст жовчних кислот в жовчі;
е) холеретики.
Показання до використання хенофалька:
а) холестеринові камені;
б) вапняні камені;
в) діаметр каменя до 2 см;
г) діаметр каменя більше 2 см;
д) камені виповнюють 20% обєму жовчного міхура;
е) камені виповнюють 70% обєму жовчного міхура.
У хворого виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки, хронічний часто рецидивуючий перебіг з субкомпенсованим стенозом. Тактика лікаря.
а) виключно амбулаторне лікування;
б) рентгенологічне дослідження шлунка та 12-палої кишки;
в) консультація хірурга;
г) електрофорез з гістаміном на ділянку епігастрія курсом;
д) оформлення санаторно-курортної картки.
Якому синдрому відповідає наступна копроцитограма: кашоподібний світло-жовтий кал кислої реакції з незначною кількістю жирів та мил, дуже великою кількістю крохмалю, неперетравленої клітковини, йодофільної флори?
а) синдром гнильної дизпепсії;
б) синдром бродильної дизпепсії;
в) синдром сповільненої евакуації з товстої кишки;
г) синдром недостатнього травлення в тонкій кишці;
д) синдром прискореної евакуації з тонкої кишки.
Якому синдрому відповідає копроцитограма: рідкий, світло-жовтий кал лужної реакції, значна кількість м’язових волокон, жирів та мил, дуже багато крохмалю, неперетравленої клітковини, небагато сполучної тканини, йодофільної флори?
а) синдром гнильної дизпепсії;
б) синдром бродильної дизпепсії;
в) синдром сповільненої евакуації з товстої кишки;
г) синдром прискореної евакуації з товстої кишки;
д) синдром змішаної дизпепсії.
У хворого хронічний склерозуючий панкреатит з зовнішньосекреторною недостатністю pancreas. Які препарати доцільно призначити?
а) контрикал;
б) панкреон;
в) гордокс;
г) панзінорм-форте;
д) епсілон - амінокапронова кислота.
Якому синдрому відповідає твердий темно-коричневий кал зі слабким запахом та лужною реакцією, незначна кількість мязових волокон, крохмалю, нема йодофільної флори?
а) синдром гнильної дизпепсії;
б) синдром бродильної дизпепсії;
в) синдром сповільненої евакуації з товстої кишки;
г) синдром прискореної евакуації з товстої кишки;
д) синдром прискореної евакуації з тонкої кишки.
Якому синдрому відповідає наступна копроцитограма: кашоподібний глинистого кольору кал лужної реакції зі сморідним запахом, значна кількість мязових волокон, багато аміаку?
а) гнильної дизпепсії;
б) бродильної дизпепсії;
в) сповільненої евакуації з товстої кишки;
г) прискореної евакуації з товстої кишки;
д) прискореної евакуації з тонкої кишки.
У хворого хронічний неспецифічний виразковий коліт, фаза помірного загострення. Які препарати доцільно застосувати?
а) норсульфазол;
б) горостен;
в) сульфадиметоксин;
г) бісептол;
д) преднізолон;
е) сульфапірідазин.
Про що свідчать результати дуоденального зондування: ІІ фаза – 15 хвилин; IV фаза – 10 хвилин?
а) гіпотонія сфінктера Одді;
б) гіпертонія сфінктера Одді;
в) гіпокінезія жовчного міхура;
г) гіперкінезія жовчного міхура;
д) дизкінезія сфінктера Люткенса.
Про що свідчать результати дуоденального зондування: ІІІ фаза – 10 хвилин; IV фаза – 60 хвилин?
а) гіпотонія сфінктера Одді;
б) гіпертонія сфінктера Одді;
в) гіпокінезія жовчного міхура;
г) гіперкінезія жовчного міхура;
д) гіпотонія сфінктера Люткенса;
е) гіпертонія сфінктера Люткенса.
У хворого хронічний холецистит з гіпокінезом, мілкими холестериновими каменями дна жовчного міхура.
Які препарати доцільно застосувати?
а) фамотідин;
б) холестерамін;
в) хенофальк;
г) гістодил;
д) урсофальк.
ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ
1. а; 2.в; 3. а; 4. б; 5. в; 6. г; 7. а, д; 8. г; 9. б; 10. г; 11. б; 12. а; 13. г; 14. а, б; 15. а, в, г; 16. б, д; 17. в, г, е; 18. а; 19. б; 20. в, е; 21. д; 22. в, д; 23. г, д, е; 24. а, б, в; 25. б, г, д; 26. б, в, г; 27. г; 28. в, д; 29. а, в, г; 30. а, г, е; 31. б, е; 32. а, в, г, д; 33. г; 34. а, б, г, д; 35. а, б; 36. б, в, г; 37. а, в; 38. а, б; 39. а, б, в, г; 40. в; 41. б, в, г, д; 42. в, г; 43. б; 44. б; 45. а, б, д; 46. а, в, г; 47. а, в; 48. в, г; 49. б; 50. в; 51. а, д; 52. б; 53. б, в, д, е; 54. б, в, г; 55. г; 56. а, в; 57. б; 58. б, г; 59. в, г, д; 60. б, д; 61. а, в, г, д; 62. б, в, г, е; 63. а, г; 64. г, д; 65. б, г; 66. в; 67. а, б, г; 68. б, д, е; 69. а, б, г, д; 70. а, в, г; 71. а, б, е; 72. а, в, г, д; 73. в; 74. а; 75. в, г; 76. а; 77. б, г; 78. б; 79. г; 80. в, г; 81. б, в, г, д; 82. б; 83. д; 84. а, б; 85. в, г; 86. б, в; 87. а, д, е; 88. а, г, д; 89. а, б, г; 90. а, б, в, г; 91. а, в, г, д; 92. д; 93. б; 94. а, б, в, г; 95. в, д; 96. г; 97. а, в, д; 98. б; 99. б, г, д; 100. а, б, в, д, е; 101. а, в, г, е; 102. а, в, г, д; 103. а, б, г, е; 104. б, д; 105. а, б, г; 106. а, д; 107. а, в; 108. в; 109. б, г, д; 110. а, б, в; 111. г; 112. а, в, г, д; 113. а, г, д, е; 114. б, д; 115. в, г; 116. в; 117. а, г, д; 118. б, г; 119. а, б; 120. в; 121. а, б, г; 122. а, в; 123. б, в, г; 124. г, е; 125. б, г, д; 126. д; 127. а; 128. б, д, е; 129. а, в, г; 130. а, б, г; 131. а, б, г; 132. в, г, е; 133. в; 134. г; 135. б, г, д; 136. а; 137. г; 138. а, б, в, е; 139. а, б, г, е; 140. в; 141. г, е; 142. г, д, е; 143. а, в, д; 144. б, в; 145. б; 146. д; 147. б, г; 148. в; 149. а; 150. д, е; 151. б, г; 152. в, е; 153. в, д.