30. Вкажіть ознаки повної атріовентрикулярної блокади дистального типу:

а) симптоматика синдрому Морганьї-Едемса-Стокса;

б) гемодинаміка найчастіше стабільна;

в) гемодинаміка нестабільна;

г) комплекс QRS на ЕКГ розширений;

д) комплекс QRS на ЕКГ не розширений.

31. Виберіть етіологічні фактори нцд:

а) психотравма;

б) функціональні порушення нервової системи;

в) інфекції;

г) інтоксикації;

д) фізична праця;

е) дизгормональні порушення.

32. Які ЕКГ-ознаки є найбільш характерними для передсердної екстрасистолії?

а) відсутність зубця Р, незмінений комплекс QRSТ, неповна компенсаторна пауза;

б) зміна форми зубця Р, незмінний комплекс QRST, неповна компенсаторна пауза;

в) відсутність зубця Р, розширений комплекс QRS, неповна компенсаторна пауза;

г) відсутність зубця Р, розширений комплекс QRS, повна компенсаторна пауза;

д) зміна форми зубця Р, незмінений комплекс QRS, відсутня компенсаторна пауза.

33. Які порушення ритму можуть спостерігатися при НЦД за кардіальним типом?

а) синусова тахікардія;

б) синусова брадикардія;

в) синусова аритмія;

г) миготлива аритмія;

д) пароксизмальна тахікардія, передсердна форма;

е) пароксизмальна тахікардія, вентрикулярна форма.

34. Які фактори викликають зменшення функціональних екстрасистол?

а) горизонтальне лежаче положення;

б) фізичне навантаження;

в) норадреналін;

г) атропін;

д) хінідін.

35. Яка реакція серцево-судинної системи на дозоване фізичне навантаження є характерною для НЦД?

а) підвищення систолічного АТ, зниження діастолічного АТ;

б) підвищення систолічного АТ, підвищення діастолічного АТ;

в) систолічний і діастолічний АТ не змінюються;

г) поява ішемічних змін в лівих грудних відведеннях.

36. Виберіть ЕКГ-ознаки, характерні для НЦД гіпертонічного типу:

а) істинна лівограма – ознаки гіпертрофії лівого шлуночка;

б) несправжня лівограма – за рахунок горизонтальної позиції серця;

в) правограма – ознаки гіпертрофії правого шлуночка;

г) вертикальна позиція серця;

д) нормограма.

37. Виберіть ознаки гіпертонічного типу НЦД на відміну від гіпертонічної хвороби:

а) спадковість характерна;

б) спадковість нехарактерна;

в) реакція на гіпотензивні препарати чітка;

г) реакція на гіпотензивні препарати нечітка;

д) при фізичному навантаженні підвищується систолічний АТ, діастолічний АТ підвищується рідко.

38. Які з перерахованих скарг характерні для гіпертонічного типу НЦД?

а) головний біль;

б) запаморочення;

в) короткочасний (1-2 хвилини) стискуючий біль в ділянці серця з ірадіацією в ліву чи праву руку, який виникає під час фізичного навантаження;

г) тривалий (годинами) біль в ділянці серця різного характеру (ниючий, колючий) без ірадіації, не повязаний з фізичними навантаженнями;

д) сонливість;

е) зниження працездатності.

39. Виберіть методи лікування, які є найбільш доцільними для гіпотонічного типу НЦД:

а) санація вогнищ хронічної інфекції;

б) раціональний режим праці, відпочинку та харчування;

в) мезатон в інєкціях;

г) серцеві глікозиди;

д) настоянка жень-шеню.

40. Виберіть препарати, які є найбільш доцільними в лікуванні гіпертонічного типу НЦД:

а) діуретики;

б) обзідан;

в) корвалол;

г) каплі Зеленіна;

д) клофелін.

41. Які екстрасистоли є найбільш частою причиною фібриляції шлуночків?

а) передсердні;

б) із атріовентрикулярного сполучення;

в) ранні шлуночкові;

г) пізні шлуночкові;

д) групові шлуночкові;

е) поліморфні шлуночкові.

42. Які симптоми є спільними для міокардитів та НЦД за кардіальним типом?

а) біль в серці;

б) загальна слабкість, підвищена стомлюваність;

в) позитивна ЕКГ-проба з бета-адреноблокаторами;

г) ослаблення І тону на верхівці;

д) функціональний шум на верхівці.

43. Які проби проводять хворим з НЦД для зясування природи зміни зубця Т на ЕКГ?

а) пробу з препаратами калію;

б) пробу з гіпервентиляцією;

в) пробу з бета-адреноблокаторами;

г) пробу Квіка–Пителя;

д) велоергометрію.

44. Який метод є найбільш інформативним для виявлення випоту в порожнині перикарду?

а) радіоізотопне сканування серця;

б) ЕКГ;

в) рентгенологічне дослідження органів грудної клітки;

г) ЕхоКГ.

45. Які симптоми підтверджують наявність міокардиту при диференціальній діагностиці його з НЦД?

а) зміщення лівої межі серця;

б) послаблення І тону на верхівці;

в) гіпертонічний тип реакції серцево-судинної системи на дозоване фізичне навантаження;

г) астенічний тип реакції серцево-судинної системи на дозоване фізичне навантаження;

д) позитивні лабораторні показники на активність запального процесу.

46. Які особливості шуму тертя перикарду при фібринозному перикардиті?

а) краще вислуховується у сидячому положенні;

б) посилюється при натискуванні фонендоскопом;

в) вислуховується в систолу та діастолу;

г) повязаний з диханням.

47. Синусова брадикардія зявляється при:

а) жовтяниці;

б) черевному тифі;

в) набряку Квінке;

г) внутрішньочерепній гіпертензії;

д) всіх перерахованих станах.

48. По яким шляхам проводиться імпульс від передсердь до шлуночків при WPW-синдромі?

а) по пучку Джеймса;

б) по пучку Кента;

в) по пучку Махайма;

г) по пучку Брашенмаше;

д) прискорено через атріовентрикулярний вузол.

49. Для дилатаційної кардіоміопатії є характерним:

а) миготлива аритмія;

б) часті шлуночкові екстрасистоли;

в) пароксизмальна шлуночкова тахікардія;

г) блокади ніжок пучка Гіса;

д) нормальний ритм та провідність серця.

50. Для метаболічної кардіоміопатії характерними порушеннями ритму серця є:

а) миготлива аритмія;

б) синусова тахікардія;

в) вентрикулярна пароксизмальна тахікардія;

г) шлуночкові блокади;

д) нечасті шлуночкові екстрасистоли.

51. Вкажіть аускультативну симптоматику дилатаційної кардіоміопатії:

а) систолічний шум на верхівці;

б) систолічний шум на аорті;

в) протодіастолічний ритм “галопу”;

г) акцент ІІ тону на аорті.

52. Вкажіть аускультативні симптоми при гіпертрофічній кардіоміопатії:

а) систолічний шум на верхівці;

б) систолічний шум біля лівого краю груднини;

в) шуми відсутні;

г) систолічний шум на аорті.

53. Які препарати показані при лікуванні синдрому Морганьї-Едемса-Стокса?

а) пропранолол;

б) алупент;

в) дігоксин;

г) новокаїнамід;

д) атропін;

е) жодний з цих препаратів.

54. Який із засобів є неефективним при пароксизмальній передсердній тахікардії?

а) масаж каротидного синусу;

б) атропін;

в) дігоксин;

г) верапаміл;

д) обзідан.

55. Які порушення ритму найбільш часто викликають фібриляцію шлуночків?

а) синусова тахікардія;

б) суправентрикулярна пароксизмальна тахікардія;

в) миготлива тахіаритмія;

г) шлуночкова пароксизмальна тахікардія;

д) повна атріовентрикулярна блокада.

56. Вкажіть ЕКГ-симптоматику метаболічної кардіоміопатії:

а) подовження електричної систоли серця;

б) покоротшання електричної систоли серця;

в) зниження вольтажа зубців Т;

г) збільшення вольтажа зубців Т.

57. Які симптоми при ЕКГ-моніторингу свідчать про ризик раптової смерті у хворих з гіпертрофічною кардіоміопатією?

а) екстрасистолія;

б) миготлива аритмія;

в) пароксизми шлуночкової тахікардії;

г) брадикардія.

58. Які зміни на ехокардіограмі являються провідними для встановлення діагнозу гіпертрофічної кардіоміопатії?

а) гіпертрофія міжшлуночкової перетинки;

б) гіпертрофія задньої стінки лівого шлуночка;

в) гіпокінезія міжшлуночкової перетинки;

г) гіпокінезія задньої стінки лівого шлуночка;

д) зниження фракції викиду;

е) зменшення порожнини лівого шлуночка.

59. Який із методів є основним в діагностиці кардіоміопатій?

а) електрокардіографічний;

б) лабораторний;

в) фонокардіографічний;

г) ехокардіографічний;

д) рентгенологічний.

60. Основними причинами смерті при кардіоміопатіях є:

а) фібриляція шлуночків;

б) прогресуюча серцева недостатність;

в) тромбоемболія;

г) легеневі кровотечі.

61. При яких захворюваннях міокарду сприятливий прогноз і ефективне лікування?

а) алкогольна кардіоміопатія;

б) метаболічна кардіоміопатія;

в) дилатаційна кардіоміопатія;

г) гіпертрофічна кардіоміопатія.

62. Які препарати Ви призначите для лікування серцевої недостатності при дилатаційній кардіоміопатії?

а) антагоністи кальція;

б) діуретики;

в) вазодилататори;

г) неглікозидні кардіотоніки.

63. Як впливає терапевтична доза серцевих глікозидів на функції серця?

а) підвищує скоротливість;

б) знижує скоротливість;

в) підвищує збудливість;

г) знижує збудливість;

д) уповільнює провідність;

е) прискорює провідність.

64. Як впливає токсична доза серцевих глікозидів на функції серця?

а) підвищує скоротливість;

б) знижує скоротливість;

в) різко підвищує збудливість;

г) різко знижує збудливість;

д) знижує автоматизм;

е) підвищує автоматизм.

65. Для лікування міокардиту з розвитком серцевої недостатності ІІ А ступеню перевага надається серцевим глікозидам:

а) у збільшеній терапевтичній дозі;

б) у зменшеній терапевтичній дозі;

в) в індивідуально підібраній дозі;

г) у комплексі з препаратами калію;

д) у комплексі з препаратами кальцію;

е) у комплексі з препаратами кальцію і бета-адреноблокаторами.

66. Як впливають бета-адреноблокатори на функції серця?

а) знижують автоматизм;

б) підвищують автоматизм;

в) уповільнюють провідність;

г) прискорюють провідність;

д) знижують збудливість;

е) не змінюють збудливість.

67. Як впливають нітрати на гемодинаміку?

а) знижують тонус вен;

б) підвищують тонус вен;

в) знижують тонус артерій;

г) підвищують тонус артерій.

68. Виберіть захворювання, при яких існує підвищена чутливість до серцевих глікозидів і є можливим розвиток інтоксикації під час використання звичайних доз цих препаратів:

а) декомпенсоване хронічне легеневе серце;

б) атеросклеротичний міокардіосклероз;

в) міокардитичний міокардіосклероз;

г) міокардити;

д) дилатаційна кардіоміопатія.

69. Які медикаментозні засоби протипоказані для лікування серцевої недостатності при гіпертрофічній кардіоміопатії?

а) периферичні вазодилататори;

б) антагоністи кальцію;

в) бета-блокатори;

г) серцеві глікозиди.

70. Невідкладна допомога при інтоксикації серцевими глікозидами передбачає:

а) відміну серцевих глікозидів;

б) зменшення дози препарату;

в) використання препаратів калію;

г) призначення препаратів кальцію;

д) призначення унітіолу;

е) використання лідокаїну.

71. Які симптоми є спільними для міокардитів і дилатаційної кардіоміопатії?

а) порушення ритму і провідності серця;

б) розширення меж серця;

в) ослаблення І тону на верхівці;

г) жоден з названих симптомів.

72. Які симптоми свідчать на користь дилатаційної кардіоміопатії?

а) кардіомегалія при відсутності симптомів вади серця і артеріальної гіпертонії;

б) зменшення кінцево-діастолічного розміру серця при ехолокації;

в) значне зменшення фракції викиду серця;

г) медикаментозно-рефрактерна серцева недостатність;

д) негативна (токсична) реакція на серцеві глікозиди.

73. Які симптоми свідчать на користь гіпертрофічної кардіоміопатії?

а) втрата свідомості в анамнезі у фізично добре розвинених молодих людей, часто – спортсменів;

б) систолічний шум на верхівці;

в) систолічний шум на аорті та в точці Боткіна;

г) гіпертрофія міжшлуночкової перетинки при ехокардіографії;

д) діастолічний шум на аорті.

74. Які з клінічних ознак являються несприятливими в прогностичному плані у хворого з гіпертрофічною кардіоміопатією?

а) болі в ділянці серця;

б) задишка;

в) часті запаморочення;

г) стани непритомності;

д) серцебиття.

75. Які зміни на ехокардіограмі є найбільш вагомими для постановки діагнозу дилатаційної кардіоміопатії?

а) розширення порожнин серця;

б) присутність внутрішньо-порожнинних тромбів;

в) підвищення фракції викиду;

г) зниження фракції викиду;

д) дифузний гіпокінез лівого шлуночка;

е) дифузний гіперкінез лівого шлуночка.

76. Які ускладнення можна очікувати у хворого з дилатаційною кардіоміопатією?

а) шлункова кровотеча;

б) фібриляція шлуночків;

в) прогресуюча серцева недостатність;

г) тромбоемболічний синдром.

77. Гіпертензія є симптоматичною, якщо вона виявлена:

а) у осіб молодших 20 років;

б) у осіб старших 50 років;

в) у осіб 40-50 років.

78. Часті повторні гіпертензивні кризи характерні для:

а) гіпертонічної хвороби;

б) хронічного пієлонефриту;

в) хронічного гломерулонефриту;

г) феохромоцитоми;

д) реноваскулярної гіпертензії.

79. Провідними патогенетичними механізмами в розвитку артеріальної гіпертензії при хронічному пієлонефриті є:

а) органічні зміни артеріол нирок;

б) запальний набряк;

в) інфільтрація інтерстиціальної тканини нирок;

г) розширення ниркових мисок та чашок.

80. Артеріальний тиск при хронічному пієлонефриті:

а) лабільний;

б) під час загострення підвищується;

в) під час загострення знижується;

г) може приймати злоякісний перебіг;

д) може приймати кризовий перебіг.

81. Артеріальна гіпертензія передує сечовому синдрому при:

а) хронічному пієлонефриті;

б) хронічному гломерулонефриті;

в) гіпертонічній хворобі;

г) нефропатії вагітних.

82. Сечовий синдром передує артеріальній гіпертензії при:

а) реноваскулярній гіпертонії;

б) гіпертонічній хворобі;

в) хронічному пієлонефриті;

г) хронічному гломерулонефриті;

д) склеротичній гіпертензії.

83. Висока протеінурія може виникати при:

а) хронічному пієлонефриті;

б) хронічному гломерулонефриті;

в) діабетичному нефросклерозі;

г) коарктації аорти;

д) системних захворюваннях сполучної тканини.

84. Асиметричні урограми і ренограми виявляються при:

а) гіпертонічній хворобі;

б) хронічному гломерулонефриті;

в) хронічному пієлонефриті;

г) реноваскулярній гіпертонії.

85. Вкажіть можливі варіанти перебігу артеріальної гіпертензії при хронічному гломерулонефриті:

а) лабільна;

б) помірно стабільна;

в) може перебігати злоякісно;

г) супроводжується частими гіпертонічними кризами.

86. Артеріальна гіпертензія при хронічному гломерулонефриті є причиною:

а) хронічної коронарної недостатності;

б) інфаркту міокарду;

в) інсульту;

г) хронічної ниркової недостатності.

87. Зміни очного дна є специфічними для:

а) гіпертонічної хвороби;

б) хронічного пієлонефриту;

в) хронічного гломерулонефриту;

г) реноваскулярної гіпертонії;

д) зміни є ідентичними для всіх форм артеріальної гіпертонії.

88. Перебіг реноваскулярної гіпертензії характеризується:

а) лабільністю;

б) стабільністю;

в) резистентністю до медикаментозної терапії;

г) частими гіпертонічними кризами;

д) рідкими гіпертонічними кризами;

е) перебігає частіше доброякісно.

89. Шум над нирковими артеріями при реноваскулярній гіпертензії може не вислуховуватись:

а) при ожирінні;

б) при добре розвинених мязах живота;

в) при метеоризмі;

г) при незначному звуженні просвіту судини;

д) при вкрай виражених ступенях звуження;

е) при кіфосколіозі.

90. Шум над нирковими артеріями може вислуховуватись при відсутності їх звуження у таких випадках:

а) стенотичне ураження аорти;

б) стенотичне ураження позаниркових артерій черевної порожнини;

в) слабке стискування аорти стетоскопом;

г) сильне стискування аорти стетоскопом.

91. Аортографія є найбільш інформативним методом при:

а) гіпертонічній хворобі;

б) хронічному пієлонефриті;

в) хронічному гломерулонефриті;

г) реноваскулярній гіпертонії;

д) синдромі Кона;

е) тиреотоксикозі.

92. Основними факторами, що призводять до розвитку ізольованої (склеротичної) систолічної гіпертензії є:

а) брадикардія;

б) зміни в мікроциркуляторному руслі;

в) підвищення резистентності склерозованої аорти;

г) підвищення резистентності склерозованих крупних судин;

д) зміни в пресорних і депресорних гуморальних системах.

93. Діастолічний тиск при склеротичній гіпертензії може бути:

а) нормальним;

б) зниженим;

в) тимчасово підвищеним.

94. Особливості пульсу і артеріального тиску при ізольованій (склеротичній) гіпертензії:

а) високий;

б) швидкий;

в) повільний;

г) високий пульсовий тиск;

д) низький пульсовий тиск.

95. Характер кризи при склеротичній гіпертензії:

а) систолічна;

б) систолодіастолічна;

в) діастолічна.

96. Вкажіть етіологічні фактори недостатності аортального клапана:

а) ревматичний ендокардит;

б) септичний ендокардит;

в) сифіліс;

г) хронічні хвороби легенів;

д) розшаровуюча аневризма аорти;

е) травма.

97. Величина зворотнього току крові при недостатності аортального клапана залежить від:

а) площі отвору;

б) тривалості систоли;

в) тривалості діастоли;

г) градієнта тиску в аорті і лівому шлуночку під час діастоли.

98. Серцевій поштовх при недостатності аортального клапана зміщується:

а) донизу і праворуч;

б) донизу і ліворуч;

в) догори і праворуч;

г) догори і ліворуч.

99. При недостатності аортального клапану спостерігається пульсація:

а) артерій великого калібру;

б) артерій малого калібру;

в) артерій середнього калібру;

г) епігастральної ділянки;

д) мигдаликів;

е) судин сітківки.

100. Назвіть аускультативну симптоматику недостатності аортальних клапанів ревматичної етіології:

а) І тон на верхівці посилений;

б) І тон на верхівці ослаблений;

в) ІІ тон посилений на аорті;

г) ІІ тон ослаблений на аорті.

101. Вкажіть аускультативні характеристики шуму на аорті при недостатності аортальних клапанів:

а) вислуховується діастолічний шум;

б) діастолічний шум виникає одразу після ІІ тону;

в) діастолічний шум виникає через певний інтервал після ІІ тону;

г) діастолічний шум посилюється наприкінці діастоли;

д) діастолічний шум слабшає наприкінці діастоли;

е) діастолічний шум не супроводжується “котячим муркотінням”.

102. Шум при недостатності аортальних клапанів проводиться на:

а) судини шиї;

б) міжлопаткову область;

в) точку Ерба-Боткіна;

г) основу мечеподібного відростка;

д) область верхівки серця.

103. Діастолічний шум при недостатності аортального клапана краще вислуховується:

а) в горизонтальному положенні;

б) стоячи;

в) стоячи з піднятими руками;

г) під час вдоху.

104. Назвіть аускультативні феномени, які вислуховуються на верхівці серця при недостатності аортального клапана та їх походження:

а) шум не вислуховується;

б) систолічний шум на верхівці може проводитись з аорти;

в) систолічний шум може бути обумовлений “мітралізацією” вади (відносна недостатність мітрального клапана);

г) діастолічний шум може виникати внаслідок відносного звуження мітрального отвору.

105. Дайте характеристику пульсу при недостатності аортального клапана:

а) пульс повільний;

б) пульс швидкий;

в) пульс високий;

г) пульс малий.

106. Дайте характеристику артеріального тиску при недостатності аортального клапана:

а) систолічний тиск підвищений;

б) систолічний тиск може бути зниженим;

в) діастолічний тиск знижений;

г) діастолічний тиск підвищений;

д) пульсовий тиск підвищений;

е) пульсовий тиск знижений.

107. Назвіть ЕКГ-ознаки, характерні для недостатності аортального клапана:

а) ознаки гіпертрофії лівого шлуночка;

б) ознаки гіпертрофії правого шлуночка;

в) зміщення інтервалу ST догори;

г) зміщення інтервалу ST донизу;

д) часта шлуночкова екстрасистолія;

е) мерехтіння передсердь зустрічається часто.

108. Назвіть етіологічні фактори аортального стенозу:

а) аортоартеріїт;

б) атеросклероз;

в) сифіліс;

г) ревматизм;

д) вроджені зміни аорти.

109. Назвіть найчастіші ускладнення при аортальному стенозі:

а) емболія легеневої артерії;

б) втрата свідомості;

в) коронарна недостатність;

г) інфаркт легенів;

д) порушення провідності.

110. Дайте характеристику серцевого поштовху при аортальному стенозі:

а) високий;

б) невисокий;

в) не визначається;

г) резистентний;

д) зміщений праворуч;

е) зміщений ліворуч.

111. Границі відносної серцевої тупості при аортальному стенозі зміщуються:

а) праворуч;

б) ліворуч;

в) ліворуч і донизу;

г) праворуч і доверху.

112. Дайте характеристику тонів серця при аортальному стенозі ревматичної етіології:

а) І тон на верхівці серця може бути ослабленим;

б) І тон на верхівці серця може бути посиленим;

в) І тон на верхівці серця не змінений;

г) ІІ тон на аорті посилений;

д) ІІ тон на аорті не змінений;

е) ІІ тон на аорті ослаблений.

113. Вкажіть аускультативні феномени, характерні для аортального стенозу:

а) систолічний шум на аорті;

б) діастолічний шум на аорті;

в) систолічний шум на верхівці серця;

г) діастолічний шум на верхівці серця.

114. Характеристика систолічного шуму при аортальному стенозі:

а) тихий, нетривалий, негрубий;

б) гучний, тривалий, грубого, шкрябастого або рокочущого тембру;

в) посилюється при тахіаритмії;

г) посилюється при емфіземі легень;

д) посилюється при декомпенсації серцевої діяльності;

е) проводиться на судини шиї.

115. При клапанному аортальному стенозі ІІ тон на основі серця характеризується як:

а) посилений;

б) не змінений;

в) розщеплений через знижений викид крові шлуночком;

г) ослаблений;

д) розщеплений при фізичному навантаженні.

116. Дайте характеристику пульсу при аортальному стенозі:

а) високий;

б) малої амплітуди;

в) швидкий;

г) повільний;

д) частіше зустрічається брадикардія;

е) частіше зустрічається тахікардія.

117. Дайте характеристику артеріального тиску при аортальному стенозі:

а) систолічний тиск частіше знижений;

б) діастолічний тиск знижений;

в) діастолічний тиск дещо підвищений.

118. Вкажіть характерні ЕКГ- ознаки стенозу устя аорти:

а) ритм синусовий;

б) миготлива аритмія зустрічається рідко;

в) ритм не синусовий;

г) гіпертрофія лівого шлуночка;

д) гіпертофія лівого передсердя;

е) гіпертрофія правого шлуночка.

119. Виберіть фонокардіографічні ознаки, характерні для стенозу устя аорти:

а) систолічний шум, наростає до ІІ тону;

б) стрічкоподібний систолічний шум;

в) систолічний шум пов’язаний з І тоном;

г) систолічний шум починається через 0,04-0,06 секунд після І тону;

д) систолічний шум пов’язаний з ІІ тоном;

е) ромбовидний систолічний шум.

120. Вкажіть етіологічні фактори, що призводять до виникнення сполученої аортальної вади (недостатність аортального клапана та стеноз устя аорти):

а) септичний ендокардит;

б) атеросклероз;

в) ревматизм;

г) сифіліс;

д) розшаровуюча аневризма аорти;

е) травма.

121. Функціональні симптоми (запаморочення, непритомність, болі в області серця) спостерігаються при сполученій аортальній ваді:

а) частіше ніж при ізольованих вадах;

б) рідше ніж при ізольованих вадах;

в) залежать головним чином від ступеня недостатності аортального клапана;

г) залежать головним чином від ступеня звуження устя аорти.

122. Перкуторно і рентгенологічно при складній аортальній ваді спостерігається:

а) збільшення лівого шлуночка;

б) збільшення лівого шлуночка і лівого передсердя;

в) збільшення всіх відділів серця;

г) “аортальна” конфігурація серця;

д) “мітральна” конфігурація серця.

123. Особливості шуму над аортою при складній аортальній ваді:

а) систолічний шум ослаблений;

б) систолічний шум не вислуховується;

в) зберігається грубий систолічний шум;

г) зберігається діастолічний шум;

д) діастолічний шум посилюється;

е) діастолічний шум не вислуховується.

124.Властивості ІІ тону при сполученій аортальній ваді:

а) ІІ тон на аорті посилений;

б) ІІ тон на аорті збережений;

в) ІІ тон на аорті значно ослаблений.

125.Вкажіть етіологічні фактори недостатності мітрального клапана:

а) хвороби сполучної тканини;

б) ревматизм;

в) сифіліс;

г) септичний ендокардит;

д) атеросклероз.

126.Об’єм зворотнього току крові при мітральній недостатності залежить від:

а) величини клапанного дефекту;

б) градієнту тиску між лівими шлуночком і передсердям;

в) тривалості діастоли;

г) тривалості систоли;

д) скоротливої функції лівого шлуночка.

127.Зміщення верхівкового поштовху вліво при недостатності мітрального клапана обумовлене:

а) дилатацією та гіпертрофією лівого шлуночка;

б) дилатацією та гіпертрофією лівого передсердя;

в) дилатацією та гіпертрофією правого шлуночка;

г) дилатацією та гіпертрофією правого передсердя.

128.Виберіть характерні ознаки тонів при мітральній недостатності:

а) І тон відсутній;

б) І тон ослаблений;

в) І тон посилений;

г) І тон збережений;

д) ІІ тон на легеневій артерії ослаблений;

е) ІІ тон на легеневій артерії посилений.

129.Систолічний шум при мітральній недостатності краще вислуховується:

а) в положенні на лівому боці;

б) в положенні на правому боці;

в) у вертикальному положенні;

г) в горизонтальному положенні;

д) під час вдоху;

е) під час видоху.

130.Оптимальна звучність систолічного шуму при мітральній недостатності можлива при:

а) незначній (початковій) стадії недостатності мітрального клапана;

б) середньому ступені недостатності мітрального клапана;

в) вираженому ступені недостатності мітрального клапана;

г) збереженні скоротливої функції міокарду;

д) ослабленні скоротливої функції міокарду.

131. Функціональні систолічні шуми на верхівці серця на відміну від шуму органічного походження мітрального клапана:

а) постійні;

б) лабільні, непостійні;

в) не проводяться в інші точки;

г) добре проводяться в інші точки;

д) як правило не супроводжуються “котячим муркотінням”;

е) супроводжуються “котячим муркотінням”.

131. Чим відрізняється функціональний систолічний шум від органічного при мітральній недостатності?

а) після фізичного навантаження стає сильнішим за І тон;

б) після фізичного навантаження І тон стає сильнішим за шум;

в) посилюється під час вдоху;

г) посилюєьтся під час видоху;

д) відсутній акцент ІІ тону над легеневою артерією.

131. Фонокардіографічні ознаки функціональних шумів:

а) сполучені з ослабленим І тоном;

б) сполучені з нормальним І тоном;

в) починаються одразу після І тону;

г) починаються через 0,03-0,04 секунди після І тону.

131. Вкажіть характерні периферичні ознаки (пульс і АТ) недостатності мітрального клапану при відсутності декомпенсації і порушень ритму:

а) пульс слабкого наповнення і напруги;

б) пульс не змінений;

в) артеріальний тиск підвищений;

г) артеріальний тиск знижений;

д) артеріальний тиск не змінений.

131. Оберіть рентгенологічну ознаку мітральної недостатності при контрастуванні стравоходу:

а) відхилення стравоходу за дугою малого радіусу (менш ніж 6 см);

б) відхилення стравоходу за дугою великого радіусу (більш ніж 6 см).

131. Які симптоми відрізняють недостатність мітрального клапана ревматичного генезу від недостатності атеросклеротичного генезу?

а) частіше зустрічається у людей похилого віку;

б) частіше зустрічається у молодих людей;

в) систолічний шум частіше розповсюджується до лівої пахвової западини;

г) систолічний шум частіше розповсюджується до основи серця;

д) посилення ІІ тону на аорті;

е) посилення ІІ тону на легеневій артерії.

131. Етіологічні фактори мітрального стенозу:

а) септичний ендокардит в анамнезі;

б) інфекційно–алергічний міокардит;

в) ревматичний ендокардит;

г) травма;

д) атеросклероз.

131. Лівий шлуночок при мітральному стенозі може бути:

а) збільшений;

б) не збільшений;

в) зменшений.

131. Вкажіть нормальний об’єм лівого передсердя:

а) 20 – 40 мл;

б) 50 – 60 мл;

в) 70 – 80 мл.

131. При мітральному стенозі пальпаторно в області серця можна визначити:

а) систолічне тремтіння;

б) діастолічне тремтіння;

в) систолічне і діастолічне тремтіння одночасно.

131. Одним із ранніх клінічних проявів мітрального стенозу, як правило, є:

а) периферичні набряки;

б) болі в черевній порожнині слідом за збільшенням печінки;

в) серцебиття внаслідок передсердної аритмії;

г) задишка;

д) ортопное.

131. “Котяче муркотіння” при мітральному стенозі краще визначається:

а) в положенні на правому боці;

б) в положенні на лівому боці;

в) в спокої;

г) при посиленому скороченні серця (хвилювання, фізичні навантаження);

д) під час вдоху;

е) під час видоху.

131. При мітральному стенозі границі серця можуть бути зміщені:

а) доверху;

б) доверху і праворуч;

в) доверху, праворуч і ліворуч;

г) доверху і ліворуч.

131. Аускультативно при мітральному стенозі в області верхівки серця визначається:

а) І тон ослаблений;

б) І тон не змінений;

в) хлопаючий І тон;

г) фізіологічний ІІІ тон;

д) “галопний” ІІІ тон;

е) тон (щиголь) відкриття мітрального клапана.

131. Діастолічний шум в області верхівки серця при мітральному стенозі:

а) виникає без інтервалу після ІІ тону і слабне наприкінці діастоли;

б) починається через 0,1 – 0,14 секунди після ІІ тону і посилюється наприкінці діастоли;

в) добре проводиться на основу серця;

г) проводиться вправо;

д) проводиться вліво;

е) чітко обмежений областю верхівки серця.

131. Пресистолічний шум при мітральному стенозі:

а) вислуховується навіть на ранніх стадіях стенозу;

б) може бути відсутнім на ранніх стадіях;

в) в пізніх стадіях зберігається;

г) в пізніх стадіях зникає;

д) зберігається при мерехтінні передсердь;

е) зникає при мерехтінні передсердь.

131. Можливі варіанти пульсу у хворого з мітральним стенозом:

а) пульс може бути однаковим за наповненням на обох руках;

б) може бути меншого наповнення на правій руці;

в) може бути меншого наповнення на лівій руці;

г) пульс малий і частий;

д) пульс високий та швидкий.

131. Можливі варіанти артеріального тиску у хворого з мітральним стенозом:

а) артеріальний тиск може бути дещо підвищеним;

б) артеріальний тиск може бути дещо зниженим;

в) артеріальний тиск може бути в межах норми.

131. Назвіть рентгенологічні ознаки мітрального стенозу:

а) талія серця зглажена;

б) талія серця виражена;

в) має місце відхилення стравоходу за дугою малого радіусу (<6 см);

г) має місце відхилення стравоходу за дугою великого радіусу (>6 см).

131. Гіпертрофія яких відділів серця є характерною для мітрального стенозу?

а) лівого шлуночка;

б) лівого передсердя;

в) правого шлуночка;

г) правого передсердя.

131. Які порушення серцевого ритму найбільш характерні для мітрального стенозу?

а) пароксизмальна передсердна тахікардія;

б) тріпотіння передсердь;

в) фібриляція передсердь;

г) AV-дисоціація;

д) лівопередсердні ритми.

131. Для мітрального стенозу характерні такі ускладнення:

а) миготлива аритмія;

б) екстрасистолія;

в) тромбоз лівого передсердя;

г) артеріальні емболії;

д) емболії гілок легеневої артерії;

е) кровохаркання.

131. Визначіть можливі ускладнення мітрального стенозу:

а) набряк легень;

б) інфаркт міокарду;

в) інфаркт легень;

г) параліч правої голосової зв’язки;

д) параліч лівої голосової зв’язки;

е) пневмонії.

131. Оперативне лікування мітрального стенозу показано (стадії за Бакулєвим):

а) при І стадії;

б) при ІІ стадії;

в) при ІІІ стадії;

г) при ІV стадії;

д) при V стадії.

131. Визначіть оптимальний вік для комісуротомії (при мітральному стенозі):

а) 20 років;

б) 30 років;

в) 40 років;

г) 50 років;

д) 60 років.

131. Етіологічною причиною сполученої мітральної вади завжди є:

а) атеросклероз;

б) септичний ендокардит;

в) ревматизм;

г) може бути вродженою.

131. Ціаноз і задишка при складній мітральній ваді на відміну від ізольованих вад:

а) з’являються раніше;

б) з’являються пізніше;

в) виражені сильніше;

г) виражені слабше.

131. При сполученій мітральній ваді спостерігається:

а) збільшення лише лівого шлуночка;

б) збільшення лише лівого передсердя;

в) збільшення лише правого шлуночка;

г) збільшення лівого і правого шлуночків, лівого передсердя;

д) збільшення лише правого і лівого передсердь;

е) при розвитку декомпенсації збільшуються обидва шлуночка і обидва передсердя.

131. На верхівці серця І тон у хворих сполученою мітральною вадою може бути:

а) хлопаючий;

б) ослаблений;

в) не визначається.

131. При аускультації ІІ тон на легеневій артерії у хворих сполученою мітральною вадою:

а) ослаблений;

б) не визначається;

в) завжди посилений.

131. Систолічний шум при сполученій мітральній ваді:

а) не супроводжується “котячим муркотінням”;

б) може супроводжуватись “котячим муркотінням”;

в) є показником ступеня недостатності мітрального клапана;

г) не є показником ступеня недостатності мітрального клапана.

131. При складній мітральній ваді:

а) завжди вислуховуються систолічний і діастолічний шуми;

б) може вислуховуватись лише систолічний шум;

в) може вислуховуватись лише діастолічний шум;

г) шуми не вислуховуються.

131. Діастолічний шум при сполученій мітральній ваді:

а) часто не має пресистолічного зростання;

б) завжди зберігає пресистолічне зростання.

131. Тон відкриття мітрального клапана при сполученій мітральній ваді:

а) завжди зберігається;

б) часто не визначається.

131. При сполученній мітральній ваді тиск в легеневих капілярах і легеневій артерії може бути:

а) значно вище, ніж при “чистому” мітральному стенозі;

б) більш низьким, ніж при “чистому” мітральному стенозі;

в) таким самим, як при “чистому” мітральному стенозі.

131. Вкажіть особливості гемодинаміки при дефекті міжшлуночкової перетинки:

а) спостерігається скидання артеріальної крові з лівого шлуночка до правого;

б) спостерігається веноартеріальне скидання із правого шлуночка до лівого;

в) величина скидання залежить від частоти серцевих скорочень;

г) величина скидання залежить від величини дефекту;

д) величина скидання залежить від градієнту тиску між шлуночками.

131. Оберіть дані об’єктивного обстеження, характерні для дефекту міжшлуночкової перетинки:

а) ціаноз шкірних покривів;

б) блідість шкірних покривів;

в) границі серця зміщуються вправо;

г) границі серця зміщуються вліво;

д) границі серця зміщуються доверху.

131. Аускультативна симптоматика дефекта міжшлуночкової перетинки:

а) на верхівці вислуховуються І і ІІ тони;

б) може вислуховуватись ІІІ тон;

в) ІІ тон на легеневій артерії ослаблений;

г) ІІ тон на легеневій артерії посилений.

131. Вкажіть характерні особливості шуму, що вислуховується при дефекті міжшлуночкової перетинки:

а) систолічний шум;

б) дістолічний шум;

в) локалізується в ІІІ – IV міжребер’ях справа;

г) локалізується в ІІІ – IV міжребер’ях зліва;

д) при легеневій гіпертензії шум посилюється;

е) при легеневій гіпертензії шум може слабшати.

131. Рентгенологічна картина дефекту міжпередсердної перетинки:

а) вибухання дуги аорти;

б) вибухання легеневої артерії;

в) розширення легеневої артерії;

г) вибухання правого передсердя;

д) посилення малюнку головних гілок легеневої артерії.

131. Вкажіть рентгенологічні дані, характерні для дефекту міжшлуночкової перетинки:

а) посилений легеневий малюнок;

б) збіднений легеневий малюнок;

в) виражена талія серця;

г) серце збільшене у поперечнику більше вправо;

д) серце збільшене у поперечнику більше вліво.

131. Виберіть електрокардіографічні дані, характерні для дефекту міжшлуночкової перетинки:

а) зміни на ЕКГ є нехарактерними;

б) зміни на ЕКГ є характерними;

в) ознаки блокади правої ніжки пучка Гіса;

г) ознаки блокади лівої ніжки пучка Гіса;

д) часто зустрічається порушення ритму;

е) порушення ритму зустрічається рідко.

131. Вкажіть особливості гемодинаміки при дефекті міжпередсердної перетинки:

а) скидання крові із правого передсердя до лівого;

б) скидання крові з лівого передсердя до правого;

в) хвилинний об’єм крові в малому колі кровообігу менший ніж у великому;

г) хвилинний об’єм крові в малому колі кровообігу більший ніж у великому;

д) хвилинний об’єм крові в малому колі кровообігу дорівнює

об’єму у великому колі;

е) хвилинний об’єм у великому колі нормальний.

131. При дефекті міжпередсердної перетинки перкуторно визначається:

а) границя серця зміщена доверху;

б) границя серця зміщена донизу;

в) границя серця зміщена вправо;

г) границя серця зміщена вліво.

131. Властивості серцевого поштовху при дефекті міжпередсердної перетинки:

а) посилений поштовх на верхівці серця, обумовлений правим передсердям;

б) посилений поштовх на верхівці серця, обумовлений лівим передсердям;

в) посилений поштовх на верхівці серця, обумовлений лівим шлуночком;

г) посилений поштовх на верхівці серця, обумовлений правим шлуночком.

131. Вкажіть аускультативну симптоматику, характерну для дефекту міжпередсердної перетинки:

а) І тон посилений в області тристулкового клапана;

б) І тон ослаблений в області тристулкового клапана;

в) ІІ тон на легеневій артерії ослаблений;

г) ІІ тон на легеневій артерії відсутній;

д) ІІ тон на легеневій артерії розщеплений.

131. При дефекті міжпередсердної перетинки систолічний шум:

а) визначається у ІІ-ІІІ міжребер’ях зліва біля груднини;

б) визначається у ІІ-ІІІ міжребер’ях справа біля груднини;

в) обумовлений функціональним стенозом легеневої артерії;

г) обумовлений недостатністю тристулкового клапана;

д) гучний, грубий;

е) середньої інтенсивності.

131. Вкажіть рентгенологічні дані, характерні для відкритого артеріального протоку:

а) аорта не змінена;

б) дилатація висхідної частини аорти;

в) стовбур легеневої артерії не змінений;

г) дилатація легеневої артерії.

131. ЕКГ-симптоматика дефекту міжпередсердної перетинки:

а) відхилення електричної вісі вправо;

б) відхилення електричної вісі вліво;

в) ознаки перевантаження правого шлуночка;

г) ознаки перевантаження лівого шлуночка;

д) блокада правої ніжки пучка Гіса;

е) блокада лівої ніжки пучка Гіса.

131. Властивості серцевого поштовху при відкритому артеріальному протокці:

а) посилений, підіймаючий;

б) розлитий;

в) обмежений;

г) зміщений вправо;

д) зміщений доверху;

е) зміщений донизу.

131. Аускультативна симптоматика відкритого артеріального протоку:

а) І тон ослаблений;

б) І тон нормальний;

в) ІІ тон на легеневій артерії ослаблений;

г) ІІ тон на легеневій артерії посилений;

д) ІІ тон на легеневій артерії розщеплений.

131. Аускультативні особливості шуму, при відкритому артеріальному протоці:

а) систолодіастолічний “машинний” шум;

б) переважно систолічний шум;

в) шум не вислуховується;

г) краще вислуховується у ІІ міжребер’ї зліва біля груднини і на спині;

д) краще вислуховується у ІІ міжребер’ї справа біля груднини.

131. Які із перерахованих вад серця є найбільш сприятливими?

а) відкритий Боталлів проток;

б) тетрада Фалло;

в) дефект міжпередсердної перетинки.

131. ЕКГ-дані при відкритому артеріальному протоці:

а) варіант норми;

б) гіпертрофія лівого шлуночка;

в) гіпертрофія правого шлуночка;

г) перевантаження лівого передсердя;

д) миготлива аритмія.

131. Патологічна анатомія коарктації аорти:

а) локалізація - перехід дуги аорти в нисхідну частину аорти;

б) локалізація - дистальніше відгалуженя лівої підключичної артерії;

в) локалізація в області правої підключичної артерії.

131. Оберіть скарги, характерні для хворого з коарктацією аорти:

а) часті головні болі;

б) відчуття пульсації в голові;

в) напади запаморочення;

г) відчуття жару;

д) відчуття оніміння та холоду в руках.

131. Вкажіть об’єктивні дані, характерні для коарктації аорти:

а) зовнішній вигляд хворого може бути не зміненим;

б) може бути недорозвинена верхня половина тіла;

в) може бути недорозвинена нижня половина тіла;

г) шкіра на руках бліда, холодна;

д) шкіра на ногах бліда, холодна.

131. Властивості пульсу при коарктації аорти:

а) посилений на ногах;

б) посилений на руках;

в) пульс на правій руці посилений;

г) пульс на лівій руці посилений.

131. Для коарктації аорти є характерним:

а) артеріальна гіпертензія;

б) артеріальна гіпотензія;

в) артеріальний тиск значно вищий на руках ніж на ногах;

г) артеріальний тиск однаковий на руках і на ногах.

131. Аускультативна симптоматика коарктації аорти:

а) систолічний шум;

б) діастолічний шум;

в) систоло-діастолічний шум;

г) вислуховується на основі серця;

д) вислуховується в міжлопаточній області зліва;

е) вислуховується на верхівці серця.

131. Дані рентгенологічного дослідження при коарктації аорти:

а) серце шароподібної форми;

б) розширення висхідної аорти;

в) посилений легеневий малюнок;

г) збіднений легеневий малюнок;

д) узурація нижнього краю ребер.

131. Ускладнення коарктації аорти:

а) септичний ендокардит;

б) геміпарези;

в) розрив аорти;

г) аневризми синусу Вальсальви;

д) кардіогенний шок.

131. В етіологічній структурі неревматичних міокардитів провідна роль належить таким збудникам:

а) стрептококовій інфекції;

б) вірусу грипу;

в) вірусу парагрипу А і В;

г) аденовірусам;

д) вірусу Коксаки.

131. Оберіть характерні для міокардитів скарги:

а) задишка;

б) перебої в роботі серця та серцебиття;

в) головокружіння, періодична втрата свідомості;

г) біль в ділянці серця кардіалгічного характеру;

д) слабкість, втомлюваність.

131. Пульс при міокардиті може бути:

а) альтернуючий;

б) малий;

в) частий;

г) екстрасистолія;

д) високий, швидкий.

131. Для міокардитів є характерним:

а) артеріальна гіпотензія;

б) лабільність артеріального тиску;

в) тенденція до підвищення.

131. Розміри серця при міокардитах перкуторно і рентгенологічно:

а) завжди нормальні;

б) завжди збільшені;

в) можуть бути як збільшеними, так і нормальними.

131. Аускультативна симптоматика міокардитів:

а) ритм галопу;

б) систолічні шуми над усіма точками аускультації;

в) посилений І тон;

г) тон відкриття мітрального клапана;

д) систолічний шум над верхівкою;

е) ослаблення І тону.

131. Лабораторні ознаки міокардитів:

а) нормохромна анемія;

б) позитивні тести на активність запального процесу;

в) підвищення активності міокардіальних ферментів в сироватці крові.

131. Збільшення розмірів серця при міокардиті обумовлено:

а) гіпертрофією міокарду;

б) втратою міокардом тонусу;

в) випотом в перикард;

г) накопиченням в міокарді глікогену.

131. ЕКГ-ознаки міокардитів:

а) порушення реполяризації шлуночків;

б) аритмії і блокади;

в) зміни комплекса QRS у вигляді деформацій;

г) зниження вольтажа ЕКГ;

д) патологічний Q, зміщення ST вище ізолінії з позитивним Т.

131. Які ознаки порушення реполяризації при міокардитах?

а) зменшення амплітуди зубців Т;

б) двофазність зубців Т;

в) негативні зубці Т;

г) порушення не стосуються зубців Т;

д) зміщення сегмента ST нижче ізолінії;

е) порушення не стосуються сегмента ST.

131. Як змінюється динаміка ЕКГ-змін при міокардитах?

а) динаміка протягом доби;

б) динаміка протягом тижнів;

в) відсутність динаміки;

г) зникнення порушень реполяризації при проведенні тестів з бета-адреноблокаторами, хлоридом калія;

д) відсутність реакції ЕКГ при проведенні фармакологічних тестів.

131. Чи призначите Ви хворому міокардитом ліжковий режим?

а) так;

б) так, при наявності серцевої недостатності;

в) ні;

г) це не має значення для перебігу хвороби.

131. Основу сучасної медикаментозної протизапальної терапії міокардитів складають:

а) амінохінолінові похідні;

б) глюкокортикостероїди;

в) нестероїдні протизапальні препарати;

г) метаболічні засоби.

131. Які препарати мають імунодепресивні властивості?

а) амінохінолінові похідні;

б) глюкокортикостероїди;

в) нестероїдні протизапальні препарати;

г) метаболічні засоби.

131. Показання до призначення глюкокортикостероїдів (ГКС) при міокардитах:

а) перевага віддається лікуванню ГКС в будь-якому випадку;

б) всі випадки міокардитів середньої тяжкості;

в) середньотяжкий перебіг при відсутності ефекту від лікування, але не раніше ніж через 10 днів від початку інфекції;

г) тяжкі форми.

131. Глюкокортикостероїди можуть погіршувати перебіг міокардиту і підвищувати летальність при:

а) вираженій кардіомегалії;

б) наявності застійної серцевої недостатності;

в) тяжких порушеннях провідності;

г) тяжких порушеннях ритму серця;

д) вірусних міокардитах.

131. Глюкокортикостероїди при міокардитах призначають в дозі:

а) малій (5 – 10 мг на добу);

б) помірній (15 – 30 мг на добу);

в) великій (60 – 90 мг на добу).

131. Який нестероїдний протизапальний препарат не рекомендують комбінувати з преднізолоном через зниження останнім концентрації нестероїдних протизапальних засобів в крові?

а) ацетілсаліцилова кислота;

б) індометацин;

в) вольтарен.

131. Механізм дії амінохінолінових похідних при міокардитах:

а) антигістамінний;

б) гальмування ексудативного компоненту запалення;

в) імуносупресивний;

г) імуностимулюючий;

д) гальмування проліферативного компоненту запалення.

131. Призначення амінохінолінових похідних при міокардитах є найбільш виправданим при:

а) гострому перебігу хвороби;

б) затяжному перебігу хвороби;

в) хронічному рецидивуючому перебігу;

г) тяжкій формі;

д) наявності серцевої недостатності;

е) наявності порушень провідності.

131. В яких випадках при міокардитах призначають антигістамінні препарати?

а) якщо призначені глюкокортикостероїди;

б) якщо не призначені глюкокортикостероїди.

131. Особливості дії серцевих глікозидів при міокардитах:

а) зниження інотропного ефекту;

б) збільшення інотропного ефекту;

в) зменшення аритмогенного ефекту;

г) збільшення аритмогенного ефекту.

131. Які причини токсичних ефектів при лікуванні міокардитів серцевими глікозидами?

а) втрата кардіоміоцитами кальцію;

б) втрата кардіоміоцитами калію;

в) затримка в організмі натрію.

216. У хворої, 34 років, яка знаходилась на лікуванні з приводу ревматичного ендоміокардиту, раптово виник напад серцебиття. Пульс – 200 за хвилину, ритмічний, малий. На ЕКГ інтервали R-R однакові, шлуночкові комплекси не змінені.

Чим обумовлено погіршання стану пацієнтки?

а) синуcова тахікардія;

б) пароксизмальна надшлуночкова тахікардія;

в) пароксизмальна миготлива аритмія;

г) пароксизмальна шлуночкова тахікардія.

217. Хвора, 36 років, яка знаходилась в стаціонарі з приводу ревматизму І ст. активності, рецидивуючого ендоміокардиту, складної мітральної вади серця, СН І, раптово втратила свідомість, упала в коридорі. Черговим персоналом перенесена в палату. Під час огляду лікарем у хворої з’явились клонічні судоми. Пульс 32 за хвилину, ритмічний, малий. АТ – 90/70 мм рт. ст.

Чим обумовлено погіршання стану?

а) ревматична хорея;

б) повна атріовентрикулярна блокада;

в) атріовентрикулярна блокада ІІ ступеня, Мобітц І;

г) синусова брадикардія.

218. Хвора, 28 років, страждає НЦД протягом 5 років.

Який з наведених симптомів є нехарактерним для даного захворювання?

а) болі в ділянці серця;

б) коливання АТ;

в) експіраторна задишка;

г) схильність до тахікардії;

д) похолодіння кінцівок.

219. 28-річна жінка скаржиться на різноманітні больові відчуття в області серця, що не пов’язані з фізичними навантаженнями і супроводжуються поліморфною вегетативною симптоматикою. На ЕКГ патологічних змін не виявлено.

Ваш діагноз?

а) ІХС: стенокардія, що вперше виникла;

б) метаболічна кардіоміопатія;

в) НЦД з кардіалгічним синдромом;

г) ІХС: прогресуюча стенокардія напруги і спокою.

220. Жінка, 33 років, після сварки з чоловіком пред’являє скарги на колючі болі в області серця, відчуття нестачі повітря, нудоту, АТ-120/70 мм. Описані симптоми тривають понад 2 години.

Оберіть найбільш ефективний засіб першої допомоги.

а) 1-2 таблетки нітрогліцерину під язик;

б) послідовне вживання декількох (до 10) таблеток нітрогліцерину з 15-ти хвилинними перервами;

в) валокордин та седативні засоби;

г) нестероїдні протизапальні препарати та анестетики.

221. Чоловік, 50 років, після тяжкої фізичної праці раптово відчув болі в лівій половині грудної клітки, що посилювались під час рухів тулубу та вдоху, поколюючого характеру. При пальпації передньої поверхні грудної клітки виявляється локальна болісність в IV міжребер’ї зліва.

Оберіть найбільш ефективний засіб першої допомоги.

а) 1-2 таблетки нітрогліцерину під язик;

б) валокордин та седативні засоби;

в) послідовне вживання декількох (до 10) таблеток нітрогліцерину з 15-ти хвилинними перервами;

г) нестероїдні протизапальні препарати та анестетики.

222. Хворий, 63 років, з постійною формою миготливої аритмії і СН ІІ Б ст. Як ускладнення атеросклеротичного кардіосклерозу.

Оберіть ефективну комбінацію лікарських засобів.

а) бета-адреноблокатор + сечогінні;

б) інгібітори АПФ + сечогінні;

в) серцеві глікозиди + сечогінні;

г) допамін + нітрогліцерин.

223. У хворої, 48 років, що страждає гіпертонічною хворобою ІІ стадії, визначається гіперкінетичний тип гемодинаміки.

З якої групи препаратів необхідно починати підбір антигіпертензивної терапії?

а) інгібітори АПФ;

б) бета-адреноблокатори;

в) антагоністи кальцію;

г) сечогінні засоби;

д) альфа-адреноблокатори.

224. Хворий, 65 років, протягом 30 років страждає артеріальною гіпертензією з періодичним підвищенням артеріального тиску до 180/110 мм рт. ст. 3 роки тому переніс інфаркт міокарду. Під час огляду стан відносно задовільний, АТ 150/90 мм рт.ст. ЧСС 68 за хвилину. Під час обстеження ліва границя відносної тупості серця зміщена вліво, у ІІ міжребер’ї праворуч від груднини – систолічний шум, що проводиться на сонні артерії, ІІ тон серця посилений. Артерії очного дна звужені, звивисті. На ЕКГ- ознаки перенесеного інфаркту міокарду та гіпертрофії лівого шлуночка.

Сформулюйте попередній діагноз.

а) гіпертонічна хвороба ІІ стадії;

б) набута вада серця (стеноз устя аорти);

в) гіпертонічна хвороба ІІІ стадії;

г) злоякісна артеріальна гіпертензія;

д) симптоматична артеріальна гіпертензія.

225. Під час огляду хворого, 42 років, виявлені зміщення відносної тупості серця вліво, посилення верхівкового поштовху, симптом систолічного тремтіння та послаблення ІІ тону в ІІ міжребер’ї праворуч від груднини.

Який з аускультативних феноменів неодмінно повинен бути у даного хворого?

а) систолічний шум з епіцентром на верхівці серця;

б) діастолічний шум з епіцентром на верхівці серця;

в) систолічний шум з епіцентром у ІІ міжребер’ї праворуч від груднини;

г) діастолічний шум з епіцентром у ІІ міжребер’ї праворуч від груднини;

д) систолічний шум з епіцентром у мечеподібного відростка.

226. 54-річний хворий скаржиться на тупі болі в області серця, задишку які дещо зменшуються в положені ортопное. Ці симптоми з’явились протягом останніх двох тижнів. Виявлено ослаблення тонів серця, зниження пульсового тиску до 25 мм рт.ст. під час глибокого вдоху.

Яка найбільш імовірна причина даного стану?

а) гострий інфаркт міокарду;

б) масивний випіт в порожнину перикарду;

в) декомпенсація клапанної вади, що проявляється безсимптомним перебігом;

г) миготлива тахіаритмія;

д) масивний випіт в плевральну порожнину.

227. Хворий, 64 років, страждає гіпертонічною хворобою і стенокардією ІІ функціонального класу. Під час огляду: шкіра звичайного кольору, в легенях везикулярне дихання, хрипів немає. АТ – 180/100 мм рт.ст. ЧСС – 86 за хвилину. На ЕКГ – ритм синусовий, поодинока шлуночкова екстрасистолія.

Які препарати необхідно призначити?

а) клофелін і антиаритмічні засоби;

б) діуретики;

в) бета-адреноблокатори;

г) нітрати і антагоністи кальцію;

д) антагоністи кальцію і антиаритмічні препарати.

228. Хвора, 23 років, скаржиться на серцебиття, перебої в роботі серця, різку слабкість, задишку при ході, запаморочення. Захворіла після нервового перенапруження. Обєктивно: температура тіла субфебрильна. Пульс – 70-90 за хвилину, лабільний, малого наповнення. Границі серця не зміщені. Тони серця достатньої звучності. АТ – 80/50 мм рт.ст.

Ваш діагноз?

а) ІХС: стабільна стенокардія ІІ функціонального класу;

б) ревматизм;

в) міокардит;

г) НЦД за змішаним типом.