Норми штучної освітленості в кабінетах і класах лампами розжарювання

Характеристика роботи	Робоча поверхня	Поверхня	Освітленість, лк	Примітка
Робота переважно з документами	Стіл	г	150	Не нижче
	Дошка	в	150	Не нижче

Таблиця 10

Норми штучної освітленості в кабінетах і класах люмінесцентними лампами (ДСанПіП 5.5.6.009-98)

Характеристика роботи	Робоча поверхня	Поверхня	Освітленість, лк	Примітка
Робота переважно з екранами дисплеїв ПК	Екран ПК	в	200	Не вище
	Клавіатура	г	400	Не нижче
	Стіл	г	400	Не нижче
Робота переважно з документами	Стіл	г	500	Не нижче
	Дошка	в	500	Не нижче
Простір між столами	Підлога	г	100	–

6. Розрахунковий метод визначення освітленості (метод «Ватт»):

,

де Е – розрахункова освітленість, люкс; Р – питома потужність, Вт/м²; Е_mаб – освітленість при питомій потужності 10 Вт/м² (табл. 11); k – коефіцієнт запасу для житлових та громадських приміщень, який дорівнює 1,3.

Таблиця 11

Розміри мінімальної горизонтальної освітленості лампами розжарювання* при питомій потужності 10 Вт/м2

Потужність ламп, Вт	Пряме світло		Напіввідбите світло
	Напруга, В
	100 – 127	220	100 – 127	220
40	26	23	16,5	19,5
60	29	25	25	21
100	35	27	30	23
150	39,5	21	34	26,5
200	41,5	34	35,5	29,5
300	44	37	38	32
500	48	41	41	35

Примітка: * – люмінесцентні лампи при питомій потужності 10 Вт/м² забезпечують мінімальну горизонтальну освітленість на рівні 100 люкс.

7. Коефіцієнт природного освітлення (КПО) відображає відсоток освітленості в приміщенні від освітленості під відкритим небом:

,

де Е_в – освітленість усередині, Е_н – освітленість на вулиці.

Для навчальних приміщень КПО повинен бути 1,25 – 1,5 %, для житлових приміщень – 0,5 %.

8. Визначення необхідної кількості світильників для створення заданого рівня освітленості.

Визначення необхідної кількості світильників здійснюють за формулою:

,

де L – необхідна кількість світильників у приміщенні; T – питома потужність¹, Вт/м² (табл. 12, 13); S – площа приміщення, м²; N – потужність однієї лампи, Вт (див. додаток 2).

Таблиця 12