
- •1. Розпитування хворого (interrogatio)
- •2. Об'єктивне обстеження хворого (status praesens objectivus)
- •3. Попередній діагноз (diagnosis praeliminaris).
- •5. Щоденник (decursus mогbі)
- •6. Заключний діагноз (diagnosis terminalis)
- •7. Принципи терапії і профілактики хвороби
- •9. Прогноз
- •Рекомендована література
3. Попередній діагноз (diagnosis praeliminaris).
На основі даних, отриманих при розпитуванні та об'єктивному обстеженні хворого, формулюється попередній діагноз. Для цього виділяються та групуються
- за спільністю симптомів скарги хворого, що свідчать про ураження тієї чи інщої системи, виявляються в анамнезі відомості, що пітверджують особливості та характер перебігу захворювання (гостре, хронічне, часто рецедивне)визначають, які дані фізикального обстеження пітверджують результати розпитування.
При обгрунтувані попереднього діагнозу куратор перераховує всі основні й другорядні скарги, отримані на момент госпіталізації, з їх деталізацією; а також дані анамнезу та фізикального обстеження, які свідчать про наявність у пацієнта даної патології (див. додаток 6). Для обгрунтування діагнозу слід використовувати лише типові для цього захворювання прояви.
4. Лабораторні та інструментальні методи обстеження
Для подальшою обстеження і ведення хворого повинен були складений план
додаткових методів обстеження, необхідних для уточнення діагнозу.
Призначають необхідний об'єм лабораторних, інструментальних досліджень і
консультації відповідних спеціалістів (див. додаток 7). Потрібно призначати
дослідження, необхідні для даного хворого.
Куратор аналізує результат кожного додаткового дослідження, зіставляє його з клінічними даними, на основі чого виділяє додаткові синдроми (або доповнює вже сформульовані клінічні синдроми). Для полегшення аналізу даних додаткових методів обстеження запишіть їх у табл. 9.
Таблиця 9
Результати лабораторних обстежень хворого
Вид обстеження |
Результати обстеження |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У цьому ж розділі студент оформляє температурний лист. Результати вимірювання температури тіла хворого, частоти пульсу, частоти дихання, артеріального тиску та інших показників за необхідності (добовий діурез тощо) позначаються в графічному вигляді на спеціальному бланку. Вимірювання проводять і записують у дні, коли обстежують хворого.
5. Щоденник (decursus mогbі)
Щоденник - це короткий але вичерпний запис всіх змін у перебігу захворювання з обов'язковою характеристикою динаміки за минулу добу. Куруючи пацієнта, студент щодня обстежує його і записує виявлені зміни в історії хвороби у вигляді короткого опису (див. додаток 8). Запис повинен включати дату обстеження, зміни в скаргах хворого на момент обстеження, об'єктивну картину хвороби з відображенням динаміки змін в уражених органах (наводяться оцінка результатів розпитування хворого, оцінка загального стану, свідомості, поза в .іижку, дані загшшноіо огляду, основні фізіологічні константи хворого: пульс, тиск, температура тіла, частота серцевих скорочень, сон, апетит, діурез, випорожнення), дані обстеження дихальної, серцево-судинної, травної систем, органів сечовиділення, нервової системи. Будь-які зміни виявлених раніше симптомів, побічні дії ліків повинні бути відмічені, наведені і обгрунтовані зміни в призначеннях (обстеження, лікування, заходи з догляду за хворим). При призначенні діагностичних маніпуляцій слід вказати способи підготовки хворого до їх проведення. При проведенні санітарної обробки хворого зазначають це у щоденнику. За необхідності відмічають результати додаткових методів обстеження. Обґрунтовують зміни клінічного діагнозу. У щоденнику відмічається лікування, яке хворий отримує на момент курації.