Інструкції до хімічних експериментів

• ВЗАЄМОДІЯ АМОНІАКУ З КИСЛОТОЮ («ДИМ БЕЗ ВОГНЮ»)

Існує два способи проведення експерименту.

1 спосіб:

1. До скляної палички, змоченої в концентрованій хлоридній кислоті, підносять скляну паличку, змочену у нашатирному спирті.

2. Спостерігають виділення диму, утворення Амоній хлориду.

2 спосіб:

1. Стінки невеликого хімічного стакана, змочують концентрованим водним розчином амоніаку.

2. Стінки другого більшого стакану змочують концентрованою хлоридною кислотою.

3. Один стакан накривають другим.

4. Спостерігають виділення диму, утворення Амоній хлориду.

5. Записують знакову модель досліду (рівняння реакції).

6. Роблять висновки про різницю між газом і димом, газоподібними і твердими речовинами.

• ОТРИМАННЯ ХРОМУ (ІІІ) ОКСИДУ («ВУЛКАН»)

1. На столі розстилають великий лист паперу або газету, на який кладуть азбестову сітку з тонко подрібненим в ступці Амоній дихроматом, насипаним у формі гірки.

2. До Амоній дихромату необхідно доторкнутися розпеченим кінцем скляної палички або сірником.

3. Миттєво починається реакція розкладу.

4. Утворюється велика кількість Хром (ІІІ) оксиду, пухкої темно-зеленої речовини.

5. Записують знакову модель досліду (рівняння реакції).

6. Роблять висновок про особливості термічного розкладу сполук Амонію.

• ОКИСЛЮВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ КАЛІЙ ПЕРМАНГАНАТУ

1. У пробірку насипають приблизно 1 грам розтертого в ступці Калій перманганату.

2. Додають з піпетки декілька капель безводного гліцерину.

3. Через деякий час після окислення гліцерин спалахує.

4. Записують знакову модель досліду (рівняння реакції).

5. Роблять висновок про хімічне значення окислювальних властивостей Калій перманганату.

• ВЗАЄМОДІЯ НАТРІЮ З КОНЦЕНТРОВАНОЮ ХЛОРИДНОЮ КИСЛОТОЮ

1. Пробірку з концентрованою хлоридною кислотою закріплюють у штативі вертикально.

2. Шматочок натрію опускають у кислоту і пробірку прикривають лійкою.

3. Очікують декілька секунд і підпалюють водень біля отвору пробірки.

4. При цьому на дно пробірки опускаються білі кристали кухонної солі.

5. Зверніть увагу учнів, що під час досліду відбувалися паралельно дві реакції: взаємодії натрію з водою та утвореного лугу з кислотою.

6. Застереження! Дослід взаємодії натрію з іншими кислотами проводити небезпечно через можливість вибуху.

7. Записують рівняння реакцій, які його пояснюють.

8. Роблять висновок про особливості хімічної взаємодії лужних металів з кислотами.

• ГОМОГЕНИЙ КАТАЛІЗ

1. В стакан об’ємом 0,5-1 л наливають розбавлений розчин Калій хромату концентрації (світло-жовтого кольору).

2. Із піпетки додають 1-2 мл 3%-ного розчину пероксиду водню.

3. Розчин стає темно-фіолетовим, через 2-3 хв починається виділення кисню. Можна застосувати слабке нагрівання.

4. В кінці досліду розчин знову набуває світло-жовтого забарвлення.

5. Порівнюють забарвлення вихідної речовини і розчину каталізатора з забарвленням речовин, що проявилося під час реакції,.

6. Роблять висновок про те, що вихідна речовина і каталізатор реагували один з одним, утворюючи нестійку проміжну речовину, яка розклалась, і каталізатор залишився в хімічно незмінному стані.

• РОЗЧИННІСТЬ СИЛІКАТІВ

1. Таблиця розчинності показує, що всі силікати, за виключенням силікатів лужних металів, нерозчинні у воді.

2. Беруть шматочок віконного скла і розтирають його в ступці в порошок.

3. Пересипають одержаний порошок у демонстраційну пробірку.

4. Приливають 2-3 мл дистильованої води.

5. Додають до розчину індикатор – фенолфталеїн. Поява малинового забарвлення свідчить про гідроліз силікатів та наявність у розчині лугу.

6. Записують знакову модель досліду (рівняння реакції).

7. Роблять висновок про експериментальне підтвердження часткового розчинення віконного скла.

• ОБВУГЛЕННЯ ПАПЕРУ

1. На папері що-небудь пишуть або малюють скляною паличкою, змоченою у розчині розведеної сульфатної кислоти.

2. Після цього папір обережно нагрівають над полум’ям спиртівки, вода випаровується, а сульфатна кислота стає більш концентрованою.

3. На папері з’являється зроблений напис або малюнок.

4. Записують рівняння реакції, що його пояснює.

5. Роблять висновок про специфічні властивості концентрованої сульфатної кислоти – обвуглення органічних речовин.

• ДОБУВАННЯ КИСНЮ У ВЕЛИКИХ КІЛЬКОСТЯХ З КАЛІЙ ПЕРМАНГАНАТУ

1. З 10 г Калій перманганату отримують приблизно 0,7 г кисню.

2. Пробірку наповнюють калій перманганатом на ¼ її об’єму, закривають корком з газовідвідною трубкою і перевіряють на герметичність.

3. Потім пробірку закріплюють похило у лапці штатива і нагрівають.

4. Розкладання розпочинається при 240 ⁰С.

5. При розкладанні Калій перманганату крім кисню утворюються пилоподібні продукти, тому у верхню частину пробірки доцільно покласти скловату.

6. Кисень можна збирати методом витискання повітря або води.

7. Записують знакову модель досліду (рівняння реакції).

8. Роблять висновок про особливості протікання реакцій розкладу.

• ВЗАЄМОДІЯ ЙОДУ З МЕТАЛАМИ