8.3. Послідовність виконання роботи

8.3.1. Ознайомитися з лабораторним устаткуванням, реактивами і матеріалами та теоретичними положеннями.

8.3.2. Для визначення рН ґрунту просушити пробу в сушильній шафі при температурі 105 ⁰С протягом 2 год.

8.3.3. На аналітичних вагах ВЛР-200 зважити 50 г просушеного ґрунту.

8.3.4. 50 г просушеного ґрунту помістити в конічну колбу місткістю 200 мл і долити 125 мл дистильованої води.

8.3.5. Грунт у колбі добре перемішати і залишити до наступного дня.

8.3.6. Рідину з колби акуратно, щоб не скаламутити, відлити у стакан іономіра И-130.

8.3.7. Настроїти іономір по буферним розчинам на визначення рН розчину (див. лаб. работу №6).

8.3.8. Занурити електродну систему іономіра И-130 в аналізовану рідину і визначити її рН. рН рідини відповідає рН досліджуваної проби ґрунту.

8.3.9. Для визначення вологості ґрунту скляні чи металеві бюкси вимити, витерти фільтрувальним папером і помістити в сушильну шафу, нагріту до 105…110 ⁰С на 40…60 хв.

8.3.10. Після просушування бюкс перенести тигельними щипцями в ексикатор, закрити накривкою і витримати в ексикаторі близько 20 хв.

8.3.11. Зважити бюкс з накривкою на аналітичних вагах ВЛР-200. Результати зваження занести до табл.6.1.

8.3.12. Поставити бюкс у сушильну камеру на 20…30 хв, при температурі 105…110 ⁰С.

8.3.13. Охолодити бюкс в ексикаторі та зважити на аналітичних вагах.

8.3.14. Повторні висушування провести до тих пір, поки результати двох останніх зважувань не будуть відрізнятись більше, ніж на 0,00022.

8.3.15. У висушений до постійної маси бюкс відважити від 1 до 2 г повітряно-сухої проби ґрунту, поставити бюкс з накривкою(на ребро) в сушильну шафу і сушити пробу при температурі 105…110 ⁰С 2год.

8.3.16. Вийняти бюкс з шафи щипцями, закрити накривкою і охолодити в ексикаторі до кімнатної температури(20…25 хв,)

8.3.17. Зважити бюкс і поставити у сушильну шафу на 30…40 хв.

8.3.18. Охолодити бюкс в ексикаторі, зважити на аналітичних вагах. Всі повторні зважування проводять для перевірки сталості маси і при тій же температурі 30…40 хв. Одержані дані записати в табл.8.1.

8.3.19. Вміст гігроскопічної вологи обчислити за формулою:

(8.1)

де - масова частка гігроскопічної вологи ( );

- різниця маси наважки до і після висушування, г;

- маса проби повітряно-сухого зразка,г.

8.3.20. Для визначення гранулометричного складу ґрунту з’єднати послідовно набір ґрунтових сит: сита із більш великими отворами помістити зверху, а з мілкими – знизу.

Таблиця 8.1. Результати аналізу вологості ґрунту

Величина	Умовне позначення	Значення
Маса порожнього бюкса після 1-го висушування, г
2-го висушування
Останнього висушування
Маса бюкса з наважкою до висушування, г
Маса наважки, г
Маса бюкса з наважкою після 1-го висушування,г
2-го висушування
Останнього висушування
Маса сухого продукту
Маса гігроскопічної вологи, г
Масова частка гігроскопічної вологи,

8.3.21. Пробу ґрунту просушити в сушильній шафі при температурі 105 ⁰С протягом 2 годин.

8.3.22. У верхнє сито насипати 200…300 г повітряно-сухого ґрунту і струшуючи набір сит у горизонтальному напрямку, просіяти через них узяту наважку ґрунту. При цьому ґрунтові частинки розподіляються по окремих ситах відповідно величині і діаметрів отвору сит.

8.3.23. Після просіювання зважити залишок на кожному ситі і розрахувати відсотковий склад частинок різної величини.

На ситах №1, 2 і 3 збираються частинки ґрунту діаметром більше 3 мм, які за класифікацією Н.А. Качинського являють собою каміння і гравій; на ситах № 4 і №5 збираються частинки ґрунту розміром 1…3 мм і називаються крупним піском; на ситах №6 і №7 – середній пісок з діаметром частинок 0,25-1,00 мм, а на дні набору збирається мілкий пісок, пил і глинисті частинки.

Таблиця 8.2. Загальна класифікація ґрунтових частинок(за Н.А.Качинським)

Назва частинок	Розмір частинок, мм
Каміння, гравій	3
Пісок крупний	3-1,00
Пісок середній	1,00-0,25
Пісок мілкий	0,25-0,05
Пил крупний	0,05-0,01
Пил середній	0,01-0,005
Пил тонкий	0,005-0,001
Мул	0,001

Приклад:

Для визначення величини частинок використовується набір сит з діаметром від 0,25 до 3мм, послідовно з’єднаних від більшого діаметра до меншого. На верхнє сито помістили 200г ґрунту і просіяли цю наважку через весь набір сит. Затримані на кожному ситі фракції ґрунту зважили і знайшли їх відсоткове відношення до всієї взятої проби ґрунту. Так, на верхньому ситі, яке має діаметр отворів 3 мм, маса затриманих частинок ґрунту складає 67,8г. Звідси в досліджуваному ґрунті частинки з діаметром більшим за 3 мм складають 33,9 .

Розрахунок проводиться за пропорцією:

200 г – 100

67,8 г - х , звідки х= .

На другому ситі з діаметром отворів 2,5 мм маса ґрунтових частинок склала 9,12 г, що відповідно дорівнює 4,56 . На третьому ситі з діаметром отворів 2 мм затрималось 13,2 г. Це склало 6,6 . На четвертому ситі (діаметр 1,5 мм) маса ґрунту склала 16,5 г, що склало 8,025 . На п’ятому ситі (діаметр отворів 1мм)- затрималось 13,5 г, що дорівнює 6,075 . На шостому ситі (діаметр отворів 0,5 мм)- відповідно 24,2 г, що склало 12,1 . На останньому сьомому ситі (діаметр 0,25 мм)- 17,3 г, що складає 12,065 . На дні набору сит пил складе 25,3 г, або 12,65 .

Контрольні питання

1. Назвіть показники,що характеризують якість ґрунтів.

2. Як визначається вологість ґрунтів?

3. Назвіть порядок визначення рН ґрунту.

4. Для чого потрібно визначати механічний склад грунту?

5. Як відбувається визначення механічного складу грунту?