- •Передмова
- •Правила роботи в лабораторії і оформлення лабораторних робіт
- •Моніторинг атмосферного повітря
- •Лабораторна робота №1 Визначення запиленості повітря
- •Лабораторне приладдя
- •Теоретичні відомості
- •1.3. Послідовність виконання роботи
- •Моніторинг водних об’єктів
- •Лабораторна робота №2 Визначення органолептичних показників води
- •2.1. Лабораторне приладдя, реактиви, матеріали
- •2.2. Теоретичні відомості
- •2.3. Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота №3 Визначення вмісту Купруму у розчині фотометричним методом
- •Лабораторне приладдя, реактиви, матеріали
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота №4 Визначення концентрації Купруму і швидкості зміни оптичної густини розчину на спектрофотометрі сф-46
- •4.1. Лабораторне приладдя, реактиви, матеріали
- •Теоретичні відомості
- •4.3. Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота №5 Визначення вмісту Мангану та Хрому за одночасної наявності їх у розчині
- •5.1. Лабораторне приладдя, реактиви, матеріали
- •5.2. Теоретичні відомості
- •5.3. Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота №6 Визначення активної реакції (pH) води методом прямої потенціометрії
- •6.1. Лабораторне приладдя, реактиви, матеріали
- •6.2. Теоретичні відомості
- •6.3. Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота№7 Визначення вмісту хромової кислоти в розчині
- •7.1. Лабораторне приладдя, реактиви, матеріали
- •7.2. Теоретичні відомості
- •7.3. Послідовність виконання роботи
- •Моніторинг ґрунтів
- •Лабораторна робота №8 Визначення фізичних властивостей ґрунту
- •8.1. Лабораторне приладдя,реактиви, матеріали.
- •8.2. Теоретичні відомості
- •8.3. Послідовність виконання роботи
- •Список використаної та рекомендованої літератури
8.1. Лабораторне приладдя,реактиви, матеріали.
Іономір
И-130; електрод порівняння (хлор-срібний);
індикаторний електрод(скляний); розчин
стандартних титрів для рН-метрії; розчин
KC4H5O4
(pH
3,5); дигідрофосфат калій КН2РО4
та гідрофосфат натрію
(рН 6,8); стакани місткістю 50-200мл; конічна
колба місткістю 200 мл; аналітичні ваги
ВЛР-200; сушильна шафа; набір металевих
сит з різним діаметром отворів; ексикатор;
скляні палички; скляні або металеві
бюкси.
8.2. Теоретичні відомості
рН ґрунту можна визначити за допомогою потенціометричного методу аналізу. Для цього в колбу з вміщеним ґрунтом доливають дистильовану воду, перемішують і дають відстоюватись до наступного дня. Потім рідину акуратно, щоб не скаламутити, відливають у стакан і визначають за допомогою іономіру або рН-метру її рН.
Визначення вологості ґрунту базується на гравіметричному методі аналізу. Гравіметричний метод аналізу ґрунтується на законах збереження маси і стабільності складу речовини.
Гравіметричний аналіз поділяється на три групи методів: виділення, відгонки та осадження. Для аналізу вологості ґрунту доцільно використовувати метод виділення. Цей метод ґрунтується на виділенні з досліджуваної речовини визначуваного компонента в вільному вигляді, який потім точно зважують. Так знаходять масову частку золи в твердому паливі, у рослинних і тваринних зразках, сухий залишок у природних і стічних водах, ґрунтах.
Гранулометричний склад ґрунту характеризує:родючість; водопроникність і вологоємність; повітропроникність і газопроникність. Визначення гранулометричного складу ґрунту полягає у сортуванні ґрунтової маси на окремі групи, які відрізняються одна від одної величиною ґрунтових частинок. Кількісний вміст цих частинок виражається у відсотках до взятої маси ґрунту. Визначення механічного складу дає можливість аналізувати ступінь проникності ґрунту для повітря, що дуже важливо для процесів самоочищення ґрунту.
В крупнозернистих ґрунтах процеси самоочищення проходять більш енергійніше внаслідок більшого надходження кисню, який необхідний для окиснення органічних речовин, що містяться в грунті. Це дослідження має велике значення при встановленні мети використання досліджуваної ділянки (для будівництва, санітарно-технічних споруд тощо).
Для житлово-комунального будівництва найкраще використовувати місця з щільної геологічної породи, з малим капілярним підняттям води, які не забруднені органічними водами.
Для полів зрошення і фільтрації, які служать для очищення стічної води, має значення водопроникність і повітропроникність, що властиве ґрунтам легкого складу (піски, супіски).
Величина ґрунтових частинок впливає на водопідйомну силу ґрунту (чим менша величина ґрунтових частинок, тим більша водопідйомна здатність) і визначають водоутримуючу здатність ґрунту (мілкозернисті ґрунти можуть бути насичені водою на 60-70 своєї вологоємності, піщані — на 15-20 ).
Визначення величини частинок грунту проводять за допомогою особливого приладу, який складається із набору металевих сит з отворами діаметром 7, 4, 2, 1 і 0.3мм, причому сита входять одне в інше дуже щільно. Існують і інші набори сит із отворами 10, 5, 3, 2, 1, 0.5 і 0.25 мм в діаметрі.
