Моніторинг ґрунтів

Грунт - біокосне утворення біосфери, результат взаємодії між атмосферою, гідросферою, літосферою та живими організмами. В ґрунті постійно і одночасно протікають хімічні, фізичні та біологічні процеси.

Будь-який грунт можна розглядати як гетерогенну, багатофазну систему, що складається із твердої, рідкої та газоподібної фаз.

Мінеральний склад ґрунтів складається в основному із кварцу ( ) та алюмосилікатів - оксидів алюмінію і кремнію ( ) в різних співвідношеннях. Тверда фаза ґрунтів складається з рівномірних частинок – елементів. В залежності від розмірів частинок розрізняють піщані,суглинисті і глинисті ґрунти. Від механічного складу ґрунтів залежить в значній мірі інтенсивність переносу й накопичення в ґрунті органічних і мінеральних сполук, що визначає родючість ґрунтів.

У ґрунті відбуваються фізичні, хімічні й біологічні процеси, від інтенсивності й співвідношення яких залежить форма, в якій перебувають хімічні елементи, доступність їх для рослин, швидкість міграції, стійкість ґрунтів. Стійкість ґрунтів залежить від рН ґрунту, вмісту гумусу, водоємкості, гідрологічного режиму, типу ґрунту, хімічної природи.

Основними забруднювачами ґрунтів, в результаті людської діяльності є мінеральні добрива, пестициди, нафтопродукти і нафта, важкі метали і радіонукліди, хімічні сполуки.

Грунт, як компонент біогеоценозу, багато в чому визначає стійкість ландшафту до антропогенного впливу. Тому знання потенційної можливості ґрунтів у процесах акумуляції, трансформації та нейтралізації забруднювальних речовин необхідні для своєчасного виявлення й оцінки тенденції зміни властивостей, здатних негативно вплинути на біогеоценози.

Ґрунтовий екологічний моніторинг складається з трьох послідовних взаємозалежних частин: контроль (спостереження) за станом ґрунтів і ґрунтового покриву й оцінки їхніх просторово-часових змін; прогноз імовірних змін стану ґрунтів і ґрунтового покриву; науково-обґрунтовані рекомендації зі спрямованого регулювання основних засобів і режимів у ґрунтах, що безпосередньо визначають їхню родючість і врожайність сільськогосподарських культур.

Залежно від характеру контрольованої інформації та поставленої мети виокремлюють: перспективний (періодичність спостережень 1 раз на 10 років), віддалений (періодичність спостережень 1 раз на 5…10 років) та оперативний (щорічні режимні спостереження) види моніторингу.

Оперативний моніторинг забезпечує постійне спостереження за найбільш динамічними показниками (рухомі форми поживних елементів, рН, фізичний стан ґрунту, вміст рухомих форм важких металів), що зумовлюють ефективну родючість та агроекологічний стан ґрунтів.

В зв’язку з цим важливим є визначення фізичних властивостей ґрунту, яке розглядається в пропонованій лабораторній роботі.

Лабораторна робота №8 Визначення фізичних властивостей ґрунту

Мета: визначення рН, вологості, гранулометричного складу грунту.

Завдання:

1. Визначити рН проби грунту.

2. Визначити вологість проби грунту.

3. Визначити відсотковий склад частинок різної величини проби грунту.