- •Передмова
- •Правила роботи в лабораторії і оформлення лабораторних робіт
- •Моніторинг атмосферного повітря
- •Лабораторна робота №1 Визначення запиленості повітря
- •Лабораторне приладдя
- •Теоретичні відомості
- •1.3. Послідовність виконання роботи
- •Моніторинг водних об’єктів
- •Лабораторна робота №2 Визначення органолептичних показників води
- •2.1. Лабораторне приладдя, реактиви, матеріали
- •2.2. Теоретичні відомості
- •2.3. Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота №3 Визначення вмісту Купруму у розчині фотометричним методом
- •Лабораторне приладдя, реактиви, матеріали
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота №4 Визначення концентрації Купруму і швидкості зміни оптичної густини розчину на спектрофотометрі сф-46
- •4.1. Лабораторне приладдя, реактиви, матеріали
- •Теоретичні відомості
- •4.3. Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота №5 Визначення вмісту Мангану та Хрому за одночасної наявності їх у розчині
- •5.1. Лабораторне приладдя, реактиви, матеріали
- •5.2. Теоретичні відомості
- •5.3. Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота №6 Визначення активної реакції (pH) води методом прямої потенціометрії
- •6.1. Лабораторне приладдя, реактиви, матеріали
- •6.2. Теоретичні відомості
- •6.3. Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота№7 Визначення вмісту хромової кислоти в розчині
- •7.1. Лабораторне приладдя, реактиви, матеріали
- •7.2. Теоретичні відомості
- •7.3. Послідовність виконання роботи
- •Моніторинг ґрунтів
- •Лабораторна робота №8 Визначення фізичних властивостей ґрунту
- •8.1. Лабораторне приладдя,реактиви, матеріали.
- •8.2. Теоретичні відомості
- •8.3. Послідовність виконання роботи
- •Список використаної та рекомендованої літератури
6.3. Послідовність виконання роботи
6.3.1. Ознайомитися з лабораторним устаткуванням, реактивами і матеріалами та теоретичними положеннями.
6.3.2. Перед вимірюванням електроди (хлор-срібний та спеціальний скляний) ретельно промити дистильованою водою та висушити фільтрованим папером. Вимірювальні електроди підключити до гнізда ‘’Изм” перетворювача, а допоміжний електрод—до гнізда “ВСП”.
6.3.3. Перетворювач підключити до електричної мережі і прогріти протягом 30 хв. Залежно від виду температурної компенсації (ручна чи автоматична) перемикач роду термокомпенсації встановити на передній панелі у відповідне положення. Перемикач роду робіт встановити в положення “pН”.
6.3.4.
Приготувати контрольні розчини калію
кислого
(рН 3.5), дигідрофосфату калію кислотного
та гідрофосфату натрію Na2HPO4
(pH
6.8). За контрольні розчини застосовують
стандартні буферні розчини, що
виготовляються з стандарт – титрів.
Приготування контрольних розчинів для
настроювання іономіра виконувати у
відповідності до вказівок в паспортах
на відповідні електроди.
6.3.5. Занурити електродну систему в перший контрольний розчин(калію кислого ).
6.3.6. Визначити температуру розчину і встановити її значення засобами настройки “t раств,0С”.
6.3.7. Після встановлення відліку на цифровому табло (1) натиснути кнопку індикації координати рХи (10) та,орієнтуючись за відліком на цифровому табло,органами настройки рХи, перемикачем 3-грубо та шліцем 9-плавно,встановити значення рХ першого контрольного розчину(рис.6.1).
6.3.8. Відтиснути кнопку індикації координати рХи (10).
6.3.9. Кнопкою полярності Eu(12) встановити полярність,що відповідає полярності координати Eu електродної системи, яка застосовується.
6.3.10. Органами настройки Eu – перемикачем установки координати Eu (4) та ручкою встановлення координати Eu (11)- плавно, орієнтуючись за відліком цифрового табло, встановити значення рХ першого контрольного розчину при даній температурі.
6.3.11. Видалити пробу з першим контрольним розчином, промити електроди дистильованою водою, видалити залишки води фільтрувальним папером.
6.3.12. Занурити електродну систему в другий контрольний розчин(розчин дигідрофосфату калію КН4РО4 та гідрофосфату натрію Na2HPO4—pH 6.8).
6.3.13.
Органами настройки крутизни S
,
перемикачем установки крутизни
S
(2)-грубо
та шліцем змінного резистора встановлення
крутизни S
(8)-плавно,
встановити на електронному табло
значення рХ другого контрольного
розчину.
Рис. 6.1. Іономір И-130
1-цифрове табло з світлофільтром; 2-перемикач установки крутизни S%; 3-перемикач установки координати рХи; 4-перемикач установки координати Еи; 5-перемикач ручної термокомплексації; 6-кнопка вмикання приладу; 7-перемикач роду робіт; 8-шліц змінного резистору встановлення крутизни S%; 9-шліц змінного резистору встановлення координати рХи; 10-кнопка індикації рХи; 11-ручка встановлення координати Еи; 12-кнопка полярності Еи; 13-перемикач виду температурної компенсації; 14-кнопка встановлення температури +1000С.
6.3.14. Після настройки на другий контрольний розчин провести перевірку настройки на перший контрольний розчин. В разі неспівпадіння значень рХ повторюють весь процес настройки.
6.3.15. Промити електродну систему і занурити її в досліджуваний розчин.
6.3.16. Після встановлення значення на цифровому табло зняти відлік.
6.3.17. Провести заміри води різних джерел водопостачання. Результати замірів занести в табл.6.1.
6.3.18. Після закінчення дослідження вимкнути іономір з електричної мережі. Електроди обережно промити та залишити зануреними у дистильованій воді.
Таблиця 6.1. Результати замірів рН різних джерел водопостачання
№ з/н |
Зразки |
рН |
Середнє значення рН |
||
Замір 1 |
Замір 2 |
Замір 3 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6.3.19. Зробити висновки про переваги використання даного методу для визначення рН стічних вод промислових підприємств.
Контрольні питання.
1. Для чого потрібно визначати рН води?
2. У чому полягає суть прямої потенціометрії?
3. Назвіть основні вузли іономіра И-130.
4. Як готують контрольні (буферні) розчини?
5. Порядок роботи з іономіром И-130 при визначенні рН досліджуваної проби води.
Література [3,9,10,12]
