- •Передмова
- •Правила роботи в лабораторії і оформлення лабораторних робіт
- •Моніторинг атмосферного повітря
- •Лабораторна робота №1 Визначення запиленості повітря
- •Лабораторне приладдя
- •Теоретичні відомості
- •1.3. Послідовність виконання роботи
- •Моніторинг водних об’єктів
- •Лабораторна робота №2 Визначення органолептичних показників води
- •2.1. Лабораторне приладдя, реактиви, матеріали
- •2.2. Теоретичні відомості
- •2.3. Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота №3 Визначення вмісту Купруму у розчині фотометричним методом
- •Лабораторне приладдя, реактиви, матеріали
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота №4 Визначення концентрації Купруму і швидкості зміни оптичної густини розчину на спектрофотометрі сф-46
- •4.1. Лабораторне приладдя, реактиви, матеріали
- •Теоретичні відомості
- •4.3. Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота №5 Визначення вмісту Мангану та Хрому за одночасної наявності їх у розчині
- •5.1. Лабораторне приладдя, реактиви, матеріали
- •5.2. Теоретичні відомості
- •5.3. Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота №6 Визначення активної реакції (pH) води методом прямої потенціометрії
- •6.1. Лабораторне приладдя, реактиви, матеріали
- •6.2. Теоретичні відомості
- •6.3. Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота№7 Визначення вмісту хромової кислоти в розчині
- •7.1. Лабораторне приладдя, реактиви, матеріали
- •7.2. Теоретичні відомості
- •7.3. Послідовність виконання роботи
- •Моніторинг ґрунтів
- •Лабораторна робота №8 Визначення фізичних властивостей ґрунту
- •8.1. Лабораторне приладдя,реактиви, матеріали.
- •8.2. Теоретичні відомості
- •8.3. Послідовність виконання роботи
- •Список використаної та рекомендованої літератури
Лабораторна робота №6 Визначення активної реакції (pH) води методом прямої потенціометрії
Мета роботи: визначити pH води на іономірі И-130.
Завдання:
1 Приготувати буферні розчини.
2 Визначити pH розчину на іономірі И-130.
6.1. Лабораторне приладдя, реактиви, матеріали
Іономір И-130; електрод порівняння (хлор-срібний); індикаторний електрод (скляний); розчини стандартних титрів для рН-метрії: калій кислий (KC4H5O4)–pH 3.5; дигідрофосфат калію (КН2PO4) та гідрофосфат натрію (Na2HPO4 )–pH 6.8; стакани місткістю 50-100 мл.
6.2. Теоретичні відомості
Водневий показник води виражається величиною рН, що являє собою десятковий логарифм концентрації іонів водню, взятий із оберненим знаком; рН визначають в межах від 1 до 14. Даний показник є індикатором забруднення відкритих водойм кислими або лужними стічними водами. У практиці моніторингових досліджень поширений потенціометричний метод визначення рН.
Потенціометричний метод (пряма потенціометрія) визначення рН води відрізняється великою чутливістю (до 0,02), дозволяє проводити дослідження практично у будь-якій воді незалежно від її забарвлення, мутності, сольового складу.
Потенціометричний метод належить до електрохімічних методів визначення якісних і кількісних показників природних і стічних вод. Електрохімічні методи ґрунтуються на використанні електрохімічних перетворювачів (ЕХП). ЕХП являє собою посудину (комірку) заповнену досліджуваним розчином. В комірці розміщена система з двох електродів, які включені у вимірювальний ланцюг. Як елемент вимірювального ланцюга ЕХП, може характеризуватися різними електричними параметрами, зокрема електрорушійною силою (ЕРС), опором, ємністю, тощо. Значення цих параметрів залежать від складу, концентрації і температури, від природи електродів, характеру хімічних перетворень в комірці та інших факторів.
Електрохімічні методи можна класифікувати таким чином:
- прямі, в яких концентрацію досліджуваної речовини вимірюють безпосередньо за показниками приладу;
- непрямі, в яких точку еквівалентності фіксують за допомогою електрохімічних вимірювань.
Відповідно до цієї класифікації розрізняють пряму потенціометрію (іонометрію) і потенціометричне титрування.
Потенціометричні методи ґрунтуються на використанні залежності ЕРС розчину електроліту від концентрації (або активності) досліджуваної речовини в розчині, що аналізується. Потенціометрія – електрохімічний метод аналізу, який дозволяє за величиною різниці потенціалів електродів, що занурені в досліджуваний розчин,встановити концентрацію розчиненої речовини.
Потенціометрична комірка містить два електроди, потенціал одного з них залежить від концентрації досліджуваних іонів — це індикаторний електрод, другий електрод є електродом порівняння, відносно якого вимірюється потенціал індикаторного електроду.
В екологічній лабораторії кафедри інженерної екології потенціометричні методи реалізуються за допомогою іономірів И-130.
В іонометрії спочатку по стандартному буферному розчину будують калібрувальний графік або відповідно калібрують вимірювальний прилад (іономір И-130). Потім за ЕРС потенціометричної комірки знаходять концентрацію іонів, аналізованого розчину.
Буферними
розчинами називають розчини, що проявляють
буферну дію. Властивості деяких розчинів
зберігати постійну концентрацію катіонів
при розбавленні, а також при додаванні
до них певної кількості сильних кислот
або лугів називають буферною дією.
Буферні розчини являють собою суміші
розчину кислоти з її сіллю або слабкого
гідроксиду і його солі.
Наприклад, амонійний буфер – розчин гідрату аміаку і хлориду амонію:
(рН 9.2) (6.1)
Ацетатний буфер-розчин оцтової кислоти і ацетату натрію:
СН3СООН + СН3СООNа (рН 4.7) (6.2)
Дія
буферних розчинів полягає в тому, що
іони або молекули буфера зв’язують
іони
або
введених в них кислот або лугів з
утворенням слабких електролітів.
