Конспект уроку

Тема: Профілактика хвороб, що передаються статевим шляхом, попередження ВІЛ-інфікування

Мета:

- освітня: ознайомити учнів із хворобами, які передаються статевим шляхом; дати поняття про венеричні хвороби, їх види, шляхи передачі, ознаки та засоби профілактики; сформувати у них розуміння того, що тільки власний спосіб життя, їх поведінка та вчинки є гарантом запобігання ризику;

- розвиваюча: розвивати пізнавальний інтерес, вміння вільно висловлюватися з теми, робити відповідні висновки та узагальнення;

- виховна: виховувати культуру особистої гігієни в поєднанні зі здоровим способом життя.

Обладнання: схеми, малюнки, таблиці, підручник.

Основні поняття: венеричні хвороби, сифіліс, гонорея, трихоманоз, СНІД, запобігання венеричним захворюванням.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання. Налаштування учнів на роботу.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Метод:письмова перевірка знань

І варіант

1. Календарний вік – це __________________________________________ .

2. Назвати періоди постембріонального розвитку.

3. Охарактеризувати особливості підліткового віку.

ІІ. Варіант

1. Біологічний вік – це __________________________________________.

2. Що таке акселерація. Назвати її можливі причини.

3. Охарактеризувати особливості юнацького віку.

ІІІ.Актуалізація опорних знань

Метод:фронтальна бесіда

1. Що таке венеричні хвороби?

2. Які збудники можуть викликати венеричні захворювання?

3. Чи можуть біологічні знання захистити від венеричних захворювань?

IV. Повідомлення теми та мети уроку

Сьогодні ми познайомимося з особливостями венеричних хвороб, їх різновидностями та засобами профілактики.

Отож, записуємо дату й тему нашого уроку.

План

1. Загальні уявлення про венеричні хвороби.

2. Характеристика венеричних захворювань.

3. Поняття про ВІЛ/ СНІД.

4. Профілактика хвороб, що передаються статевим шляхом.

V. Мотивація навчальної діяльності

Людина завжди бажає жити довго, щасливо, мати родину та дітей. Але нерідко на шляху до цього виникають перепони: це хвороби статевої системи. Причини їх бувають різні, але найчастіше – неуважність до свого здоров’я, необачність, довіра до людини, яка цього не заслуговує. Як наслідок – душевний біль, аборти, венеричні хвороби, які часто позбавляють жінку щастя бути матір’ю.

Статистика свідчить: 4-6% хворих на сифіліс кожного року вмирають. У віці від 21 до 40 років кожні три з чотирьох хворих – самогубці.

У давнину, на майданах міст з’являвся вісник і, оголошуючи наказ, закликав: « Слухайте! І не кажіть, що ви не чули!». Я звертаюся до вас з цим же закликом. Замисліться, бо зробивши це, ніхто не скаже: « Я не знав! Я не чув.». Сподіваюся, що знання, які ви здобудете на цьому уроці, стануть тією силою, яка утримає вас від необережного кроку.

Vі. Сприймання та засвоєння учнями нового матеріалу

1. Загальні уявлення про венеричні хвороби

Метод: розповідь вчителя

Статеве здоров’я передбачає наявність статевих стосунків, які можуть бути різноманітними. Іноді внаслідок безладних статевих відносин виникають хвороби статевої системи. Ще в XV ст. ці хвороби отримали назву венеричних. Назва цих захворювань походить від слова «Венера» – богиня кохання у давньогрецькій міфології. Термін „венеричні хвороби” запропонував французький вчений Жан де Бетанкур у 1527 році.

Венеричні хвороби – це особлива група інфекційних захворювань, які передаються переважно статевим шляхом. Нині налічують понад 20 венеричних хвороб. На них хворіють як чоловіки, так і жінки. На відміну від інших інфекційних захворювань, проти венеричних хвороб в організмі не виробляється імунітет і при повторному зараженні хвороба розвивається знову. Венеричні хвороби ніколи самостійно не виліковуються. Без медичної допомоги людина хворітиме на них все життя. Більшість з них можна вилікувати, якщо на ранній стадії захворювання поставлений вірний діагноз і проведене правильне лікування.

Недавно термін «венеричні захворювання» замінили терміном «інфекції, що передаються статевим шляхом»(ІПСШ).Збудниками цих захворювань є віруси, бактерії та найпростіші організми. Зазвичай такі хвороби – наслідок статевого контакту із вже інфікованим партнером, але можуть розвиватися і після поцілунку або близького контакту людей. Крім того, треба пам’ятати, що деякі збудники можуть передаватись побутовим шляхом.

Венеричні хвороби інколи називають «хворобами поведінки», тому що поширенню їх сприяє моральна розпуста, випадкові статеві зв'язки тощо. Ці хвороби небезпечні тяжкими ускладненнями. Діти, народжені від батьків, хворих на венеричну хворобу, як правило, і самі хворі на неї, фізично і розумово неповноцінні. За несвоєчасного лікування такі хвороби можуть уражати будь-які органи і тканини.

Найчастішими серед венеричних хвороб є: трихомоноз, гонорея, сифіліс, герпес, вагініт, геніальні бородавки. Кожну венеричну хворобу спричинює певний вид мікроорганізму.