2.3 Проектний розділ

2.3.1 Призначення розділу

Проектний розділ є заключним у дипломному проекті та, одночасно, головним предметом захисту останнього. Матеріал цього розділу обґрунтовує проектні пропозиції чи рішення, спрямовані на розв’язання проблеми, визначеної у темі дипломного проекту.

У цьому розділі повинні міститися: зміст і обґрунтування проектних рішень; їх економічна ефективність; вплив пропозицій на техніко-економічні показники підприємства.

Розділ призначений для відображення пропозицій щодо удосконалення діяльності конкретного підприємства як у обраному тематичному аспекті, так і в цілому. Запроектовані заходи обов’язково повинні ґрунтуватися на результатах аналізу, проведеного у попередніх розділах дипломного проекту.

Таким чином, розділ повинен містити розробку певної ідеї, яка за сутністю є комплексним заходом щодо удосконалення різних видів діяльності об’єкта проектування.

2.3.2 Структура розділу

Форма побудови проектного розділу та кількість розроблених заходів визначаються темою, індивідуальним завданням, результатами аналізу та досліджень тощо.

Розподіл проектного розділу на окремі підрозділи також може мати свої особливості в залежності від теми проекту, складу та глибини розробки проектних рішень.

У загальних випадках проектний розділ повинен складатися з чотирьох підрозділів:

1. Організаційні заходи (безпосередньо пов’язані з темою дипломного проекту та результатами досліджень в аналітичному розділі)

2. Економічна ефективність заходів щодо удосконалення технологічного процесу (ґрунтуються на аналізі технологічного процесу окремого цеху чи дільниці, або підприємства в цілому)

3. Економічна ефективність заходів щодо покращання умов і підвищення рівня безпеки праці (окремого цеху чи дільниці, або підприємства в цілому)

4. Підсумковий комплексний розрахунок економічної ефективності проектних заходів.

3.4.1 Розрахунок ефективності комплексу проектних заходів

3.4.2 Вплив проектних рішень на основні техніко-економічні показники діяльності підприємства.

Обсяг проектного розділу повинен складати 40 — 50 сторінок у залежності від теми дипломного проекту та глибини її розробки.

2.3.3 Вимоги до написання окремих підрозділів

Підрозділ 3.1.

У ньому слід зосередити увагу на декількох заходах (навіть якщо запропоновано їх значно більше), з урахуванням їх детальної, глибокої розробки та обґрунтування.

При виборі складу заходів необхідно керуватися такими критеріями як ефективність і реальність впровадження.

Кожен із запропонованих у цьому підрозділі заходів рекомендується викладати у такій послідовності:

• назва заходу (проектного рішення);

• його характеристика та детальний зміст;

• реальність і доцільність застосування в конкретних умовах;

• питання організації впровадження;

• результати (економічна ефективність).

Остання з вищеназваних позицій повинна містити розрахунки тих змін у виробництві, які обумовлені впровадженням даного заходу: збільшення обсягу виробництва продукції, підвищення її якості, зниження норм витрат матеріальних і трудових ресурсів, підвищення рівня механізації та автоматизації, скорочення тривалості виробничого циклу тощо.

[Важливо відзначити, що не допускається підміна проектного заходу його результатом (метою). Так, “скорочення простоїв діючого обладнання” —це не захід, а мета, яка може бути досягнута різними шляхами, котрі, власне, і повинні складати сутність проектних пропозицій студента-дипломника.]

Для прикладу наводиться можливий варіант розрахунків результатів конкретного заходу в узагальненому вигляді.

Приклад:

“Упровадження системи гарантійних ремонтів”

0. Зміст такої системи полягає у матеріальному заохоченні з одного боку ремонтної служби підприємства у якісному та своєчасному виконанні ремонтних робіт, а з іншого боку — заохоченні основних виробничих робітників у дотриманні належного режиму експлуатації у обладнання у післяремонтний період. Система передбачає певні матеріальні заохочення та штрафні санкції (далі слід подати детальний опис такої системи з наведенням всіх її структурних елементів).

1. Система підтвердила свою ефективність на практиці, є достатньо простою у застосуванні, а відтак цілком реальною пропозицією для реалізації в рамках даного дипломного проекту.

2. Необхідність і доцільність її використання на даному підприємстві підтверджується результатами аналізу (див. “Аналітичний розділ”) простоїв основного технологічного обладнання, значна питома вага котрих припадає на позапланові аварійні ремонти, а також простої через понаднормативні терміни виконання ремонтних робіт.

3. Впровадження такої системи може бути забезпечене силами працівників відділу праці та заробітної плати в межах їх робочого часу та службових повноважень.

4. Результат впровадження такого заходу полягає у реалізації резерву можливого приросту обсягу виробництва продукції (ΔТП) за рахунок наближення фактичного значення коефіцієнта завантаження обладнання до проектного (або іншим методом) :

ΔТП = [ (К_з.пр. /К_з.ф. ) — 1 ] * 100, (2.1.)

де К_з.пр. , К_з.ф. — середній коефіцієнт завантаження обладнання

відповідно проектний і фактичний.

Якщо проектні рішення приводять до позитивних соціальних чи екологічних змін (дають супутні результати), то у таких випадках слід визначити їх соціальну та економічну ефективність.

Соціальні результати можуть виражатися у покращанні естетичних умов праці, зміні характеру та змісту праці, підвищенні кваліфікаційного та освітнього рівня працівників, підвищення задоволеності роботою тощо.

Екологічні результати полягають у зменшенні негативного впливу на довкілля або запобіганні такого впливу, і тим самим покращанні стану навколишнього середовища.

Підрозділ 3.2.

Повинен висвітлювати проектні рішення щодо удосконалення технологічного процесу дільниці, цеху чи підприємства в цілому (за погодженням із консультантом технологічного підрозділу), які є логічним результатом аналізу стану відповідного технологічного процесу, виконаного у Розділі 2 (підрозділ 2.3).

Послідовність викладення кожного заходу може бути рекомендована така ж, як і у попередньому підрозділі.

Результати (економічна ефективність) проектних рішень обчислюються за діючими (на момент виконання дипломного проекту) методичними вказівками для розрахунку економічних частин дипломних проектів зі спеціальності “Технологія деревообробки“ відповідного виду виробництва (меблевого, лісопильного, фанерного, плитного тощо).

Обчислення можуть виконуватися у повному чи скороченому варіанті, у залежності від масштабу та характеру проектних рішень.

Підрозділ 3.3.

Відображає запроектовані заходи щодо покращання умов та підвищення безпеки праці, розроблених студентом за погодженням із консультантом з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності.

Послідовність викладення заходів і необхідні розрахунки їх ефективності повинні відповідати діючим на момент виконання дипломного проекту методичним вказівкам (для спеціальності “Менеджмент організацій”).

Підрозділ 3.4. Пункт 3.4.1

Оскільки кожен дипломний проект є, за своєю сутністю, варіантом інвестиційного проекту, то йому повинні бути притаманні певні елементи та характеристики останнього.

У залежності від конкретизації та особливостей теми дипломного проекту перелік пропонованих до впровадження заходів може містити більшу або меншу їх кількість, але самі вони повинні мати тематичне спрямування.

Заходи, щодо яких в дипломному проекті виконуються розрахунки економічної ефективності, повинні мати чітке обґрунтування основних і додаткових техніко-економічних показників.

До основних показників належать:

1. інвестиційні (капітальні) витрати;

2. собівартість продукції (робіт);

3. економія від зниження собівартості та приріст прибутку;

4. продуктивність праці.

Основні показники (всі або, в окремих випадках, вибрані) обчислюють для будь-якого заходу. Вони служать основою для розрахунку результуючого показника — економічного ефекту (чистої теперішньої вартості) від упровадження проектних рішень.

Додаткові показники розкривають інші важливі сторони виробничо-господарської діяльності підприємства, які не відображені в основних показниках. Для д/о галузей промисловості це можуть бути:

• матеріаломісткість;

• енергомісткість;

• сортність продукції;

• рівень механізації та автоматизації праці;

• тривалість виробничого циклу;

• рівень важкості та безпеки праці й ін.

Склад та розрахунок додаткових показників визначаються індивідуально студентом-дипломником за погодженням з керівником проекту.

Розрахунок основних показників