3.2 Порядок захисту дипломного проекту

Оформлений дипломний проект (підписаний студентом, керівником, консультантами) за 7 днів до початку роботи державної екзаменаційної комісії допускається до захисту завідуючим кафедрою та скеровується ним на рецензування.

Графік захисту розробляється кафедрою і затверджується деканатом ЕФ (ЗФ).

У своєму виступі дипломник повинен розкрити основні завдання теми і використані методи дослідження (згідно розділу 1); подати коротку техніко-економічну характеристику організації (підприємства) (підрозділ 2.1); аналіз існуючого стану (підрозділи 2.2 - 2.4); обґрунтування проектних заходів та їх ефективність (3 розділ).

Після закінчення виступу дипломник відповідає на запитання членів комісії, дає аргументовані пояснення щодо окремих пунктів рецензії.

Під час виступу дипломник повинен використовувати ілюстраційну графіку та технічне креслення чи інші технічні засоби представлення ілюстрацій.

Тривалість виступу не повинна перевищувати 10 хвилин.

3.3 Особливості виконання магістерських робіт

Магістерська робота обсягом не менше 5,5 – 6,5 авторських аркушів (100 – 120 рукописних сторінок)⁸ виконується за тематикою завдань професійної діяльності за матеріалами реальної організації, обов’язково з використанням комп’ютерних технологій та економіко-математичних методів як інструмента дослідження, містить елементи наукової новизни.

Структура магістерської роботи: вступ, три розділи – теоретичний, аналітико-дослідницький, проектно-рекомендаційний, висновки.

Кількість сторінок в окремих розділах не регламентується, натомість має відповідати вимогам достатньої інформативності та повної обґрунтованості усіх аспектів проблеми, що досліджується.

Найвагомішим за значущістю та обсягом для магістерських робіт є аналітико-дослідницький розділ.

Теоретичний розділ містить вивчення сучасного стану проблеми, що досліджується у магістерській роботі. Теоретичний розділ розробляється на підставі вивчення монографій, підручників та навчальних посібників, спеціальної періодичної літератури, інших результатів наукових досліджень, джерел, розміщених у мережі Інтернет, а також досвіду передових вітчизняних та закордонних організацій.

Теоретичні дослідження проводяться шляхом огляду відповідних джерел, їх порівняння та оцінки.

Аналітико-дослідницький розділ є основою магістерської роботи. Дослідження здійснюються за матеріалами, що відображають стан об’єкта та предмета у динаміці. При проведенні дослідження необхідно використовувати методи математичної статистики, економетрії, моделювання, соціологічних досліджень тощо шляхом застосування комп’ютерних технологій. Результатами досліджень можуть бути моделі, залежності, схеми та структури, соціальні рішення тощо, які містять елементи наукової новизни (див. табл. 3.1).

Таблиця 3.1. Наукова новизна одержаних або передбачуваних результатів

Змістовна характеристика елементів наукової новизни	Якість новизни
Одержано принципово нові результати, раніше невідомі науці. Розроблено нову теорію. Відкрито нову закономірність	Дуже висока, висока
Встановлені деякі часткові закономірності, методи, способи	Середня
Позитивно розв’язані поставлені задачі на підставі простих узагальнень. Встановлені кількісні зв’язки між факторами у вигляді математичної моделі. На нові об’єкти поширені відомі наукові методи	Задовільна
Описані окремі елементарні факти. Поширені отримані раніше результати. Проведені реферативні огляди	Тривіальна

Виконуючи аналітико-дослідницький розділ магістр повинен показати вміння проводити наукові дослідження, застосовувати сучасний науковий інструментарій (в першу чергу, комп’ютерні технології та економіко-математичні методи), давати науково-обґрунтовану характеристику новим явищам і процесам, використовувати нові знання для розроблення прикладних рішень і обґрунтування рекомендацій та заходів.

Заходи та розрахунки проектно-рекомендаційного розділу повинні базуватись на проведених попередніх дослідження. Проектні розрахунки можуть проводитись на альтернативних засадах, тобто розроблятись у декількох варіантах.

Проектно-рекомендаційний розділ виконується із застосуванням економіко-математичних методів, сучасних інформаційних технологій, результатів наукових досліджень, досягнень підприємств (організацій).

Рукопис магістерської роботи супроводжується:

• рефератом з анотацією українською, російською та англійською мовами;

• відгуком наукового керівника;

• листом-відгуком з організації, яка була об’єктом дослідження;

• зовнішньою рецензією.

Присвоєння кваліфікації “Магістр з менеджменту організацій” здійснює Державна екзаменаційна комісія.