
- •Наведіть принципи екологічної рівноваги в регіоні.
- •Дайте основні положення методики оцінки ябжд населення міста.
- •Наведіть методику побудови зони активного забруднення атмосферного повітря від викидів промислового об`єкту.
- •Навести блок-схему контрольно-вимірювальних приладів для вимірювання метеорологічних величин.
- •Регістратор
- •Опишіть структуру, цілі і задачі міського комунального господарства.
- •Охарактеризуйте методи знешкодження тпв.
- •Наведіть основні положення методики побудови карти загазованості примагістральної території.
- •Побудова графіку річного ходу температури повітря та визначення періоду активної вегетації.
- •Наведіть методику розрахунку необхідної товщини ефективного утеплення для цегельної зовнішньої стіни.
- •Наведіть умови та рівні екологічної рівноваги.
- •Побудова рози вітрів та визначення напрямку агресивного вітру.
- •Навести зони санітарної охорони для поверхневих та свердловинних водозаборів.
- •Наведіть методику визначення концентрації окису вуглецю на магістральні вулиці.
- •Наведіть методику визначення очікуваної інтенсивності руху на магістральних вулицях міст.
- •Демографічна ємність території, визначення потреб в територіальних ресурсах міста.
- •Дати характеристику біотермічним методам переробки тпв.
Побудова графіку річного ходу температури повітря та визначення періоду активної вегетації.
Протягом року температура повітря в кожному пункті коливається. Це явище називається річним ходом температури повітря.
Річний хід температури повітря визначається насамперед річним ходом температури діяльної поверхні. Амплітуда річного ходу являє собою різницю середньомісячних температур самого теплого й холодного місяців.
У північній півкулі на континентах максимальна середньомісячна температура повітря спостерігається в липні, мінімальна - у січні.
Річний хід температури повітря в різних географічних зонах різноманітний. За значенням амплітуди й за часом настання екстремальних температур виділяють чотири типи річного ходу температури повітря:
1. Екваторіальний тип має маленьку амплітуду (близько 1 над океанами й 5...10 - над континентами), два мінімуми в період зимового й літнього сонцестояння й два максимуми - під час весняного й осіннього рівнодення.
Тропічний тип. У тропічних широтах спостерігається простий річний хід температури повітря з максимумом після літнього й мінімумом після зимового сонцестояння. Амплітуди річного ходу в міру віддалення від екватора збільшуються взимку. Середня амплітуда річного ходу над материками становить 10-200С, над океанами - 5...100С.
Тип помірного поясу. Також має один максимум після літнього сонцестояння й один мінімум після зимового сонцестояння, однак амплітуди в цьому типі більші й збільшуються із широтою. Над океанами й узбережжями вони в середньому становлять 10...150С, на широті 600 досягають 600С.
Полярний тип. Полярні райони характеризуються тривалою холодною зимою й порівняно коротким прохолодним літом. Річні амплітуди над океаном і узбережжями полярних морів становлять 25...400С. Максимум температури спостерігається в серпні, мінімум - у січні.
Рис. Річний хід температури на різних широтах
1– екваторіальний м. Батавія (6,2 пд.ш.), 2 – тропічний м.Асуан (24 пд.ш.),
3 – помірного поясу м.Саратов (510 пн.ш..), 4 – помірного поясу м.Верхоянськ (610 пн.ш.), 5 - полярний м.Трауренберг (800 пн.ш.)
За допомогою графіка річного ходу температури можна визначити тривалість і середню температуру повітря періодів із середньою добовою температурою повітря нижче й вище заданих меж. Для цього за даними гр. 2-13 табл. „Температура зовнішнього повітря” СНиП 2.01.01-82 будують графік річного ходу температури повітря.
Графік будується методом гістограм – середньомісячна температура повітря зображується у вигляді прямокутника, у якого основа дорівнює числу днів місяця, а висота - середній температурі повітря за даний місяць. Крива річного ходу проводиться так, щоб відрізок, який вона відтинає з одного кінця прямокутника, буде дорівнювати по площі відрізку, який вона додає до нього з іншої сторони.
Із графіка знімають дати стійкого переходу заданих меж середньої добової температури повітря й по різниці між цими датами визначають тривалість періоду в добі, протягом якого середня добова температура повітря стійко утримується нижче або вище заданих меж.
Період активної вегетації визначається при стійкому переході температури повітря вище +10 С.
Приклад. Визначити тривалість періоду активної вегетації для пункту „А”.
1. Середня місячна температура повітря, 0С, для пункту „А” по СНиП 2.01.01-82 дорівнює
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
V |
VІ |
VІІ |
VІІІ |
ІХ |
Х |
ХІ |
ХІІ |
13.8 |
13 |
6.8 |
4.6 |
14 |
18.7 |
20.7 |
19 |
12.4 |
4.2 |
-4.1 |
10.7 |
2. За цим даними будуємо графік річного ходу температури повітря.
3. З графіка знімаємо дати переходу середньої добової температури повітря через +10С (29.04.-25.09.).
4. Визначаємо тривалість цих періодів 1(квітень) + 31(травень) + 30(червень) + 31(липень) + 31(серпень) + 25(вересень) = 149 діб.