Ювелірна справа

Обробка благородних металів і виробництво прикрас у Китаї не оцінені і дотепер. Причина цього полягає, мабуть, у тому, що в Китаї мало золота й срібла й що донедавна в музеях Заходу зустрічалися тільки другосортні й притім пізні зразки китайського ювелірного мистецтва. У цей час нам відомі не тільки рельєфи з поховань періоду Хань, скульптура Вей з монастиря Юньган, танський живопис із печерних храмів Дуньхуана, але й значні, хоча й нечисленні зразки, що свідчать про обдарованість китайських ювелірів, не говорячи вже про вироби з позолоченої або інкрустованої бронзи, що з'явилися із часів Чжоу.

Від кінця династії Чжоу до нас дійшли срібні вироби: чаша з позолоченого срібла з інкрустацією дорогоцінними каменями й інкрустована шпилька для волосся. Від епохи Воюючих Царств збереглися речі високих художніх цінностей: маленькі пряжки з карбованого золота, орнамент яких імітує візерунок бронзових виробів, а головне, чудова голівка ефеса парадного меча з масивного золота з розкішним орнаментом.. Ажурний візерунок голівки складається з тісно переплетених один з одним драконів і свідчить про дивну віртуозність майстра. Від династії Хань збереглися вироби зі срібла (іл. 136), одні культового призначення, інші - утилітарного: чаші, кубки, туалетні приналежності, і навіть срібна похоронна маска. Відомі також вироби із золота прекрасної роботи, як, наприклад, поясна застібка з бірюзовою інкрустацією. Хоча вона була знайдена в похованні в Лолані біля Пхеньяна й перебуває в музеї в Сеулі, вона створена не корейським, а китайським майстром. Застібка декорована рельєфними драконами на тлі орнаментальних завитків із золотої філіграні. По ній ми маємо можливість думати, що придворне мистецтво династії Хань в I і II ст. н.е. поширював свій вплив навіть на віддалені райони, що перебувають під політичною владою Китаю. Серед виробів вейського періоду виділяється золота серга з філігранним візерунком.