- •Тема 1. Вступ до господарського процесуального права
- •1. Поняття господарсько-процесуального права
- •2. Особливості господарського судочинства
- •3. Принципи господарського процесу
- •4. Джерела господарського процесу
- •5. Склад господарського суду та правовий статус судді
- •6. Підвідомчість справ господарським судам
- •8. Підсудність справ господарським судам
- •Тема 2. Окремі питання господарського процесу
- •1. Поняття, види учасників господарського процесу та підстави їх участі
- •2. Сторони в господарському процесі
- •3. Треті особи та представники в господарському процесі
- •4. Прокурор у господарському процесі
- •5. Правове положення інших учасників господарського процесу
- •6. Процесуальні строки
- •8. Судові витрати
- •Тема 3. Претензія, позов у господарському процесі
- •1. Застосування досудового врегулювання господарських спорів та його значення
- •2. Порядок пред'явлення та розгляду претензій
- •4. Поняття, елементи позову та суб’єкти пред’явлення
- •4. Форма і зміст позовної заяви. Види позовів
- •5. Порядок подання позовної заяви та відзиву
- •Зміст відзиву на позив:
- •6. Відмова у прийнятті позовної заяви та повернення без розгляду
- •7. Запобіжні заходи
- •Тема 4. Вирішення господарських спорів у першій інстанції
- •Порушення провадження у справі. Строки прийняття заяви та вирішення спору
- •Забезпечення позову
- •3. Процедура засідання господарського суду і інстанції (відкладення, перерви, відмови, визнання, мирової угоди)
- •Процесуальні дії основної частини судового засідання:
- •4. Зупинення, припинення провадження у справі Господарським судом
- •5. Залишення позову без розгляду Господарським судом
- •6. Протоколи у господарському процесі
- •7. Процедура, права суду щодо прийняття рішення, ухвали та їх зміст
- •8. Додаткові процедури щодо рішень та ухвал господарського суду
- •Тема 5. Перегляд судових рішень
- •1. Апеляційне оскарження
- •1.1. Право апеляційного оскарження
- •1.2. Порядок розгляду апеляційної скарги
- •Повноваження апеляційної інстанції
- •Постанова апеляційної інстанції
- •Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду
- •2. Перегляд судових рішень у касаційному порядку
- •2.1. Право касаційного оскарження (поняття, стадії, риси) та межі перегляду справи
- •Подання касаційної скарги (порядок, строк, зміст, надсилання копій, відзив, відмова від скарги)
- •Повернення, прийняття, строк, порядок розгляду касаційної скарги
- •Постанова касаційної інстанції та її вказівки
- •Перегляд судових рішень Верховним Судом України
- •Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами
- •Тема 6. Провадження по справах про банкрутство
- •Порушення провадження у справі про банкрутство
- •2. Відмова у прийнятті заяви, повернення заяви або відкликання заяви про порушення справи про банкрутство
- •3. Підготовка справи про банкрутство до судового розгляду
- •4. Попереднє засідання господарського суду
- •5. Санація боржника
- •6. Ліквідаційна процедура
- •7. Черговість задоволення вимог кредиторів
- •Тема 7. Виконання рішення, ухвали, постанови
- •1. Загальна характеристика інституту виконання судових рішень
- •2. Повноваження учасників виконавчого провадження
- •3. Наказ господарського суду
- •4. Порядок виконання наказу господарського суду
- •5. Витрати виконавчого провадження. Виконавчий збір
- •6. Черговість стягнень, розподіл стягнутих грошових сум, черговість задоволення вимог стягувачів, порядок виплати стягнутих грошових сум
- •7. Відстрочка, зміна способу і порядку виконання, зупинення та поворот виконання рішення, постанови
- •8. Відповідальність за ухилення від виконання рішень господарського суду. Підвідомчість скарг на виконавчу службу
- •Легалізовано новий спосіб впливу на недобросовісного боржника – заборона на виїзд за межі України, але тільки на підставі відповідного рішення суду.
4. Джерела господарського процесу
– це нормативні акти, в яких містяться норми, що регулюють порядок здійснення правосуддя в господарських відносинах. Господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, ГПК, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору. Господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав. Господарський суд вирішує господарські спори у сфері державних закупівель з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про здійснення державних закупівель". У разі відсутності законодавства, що регулює спірні відносини за участю іноземного суб'єкта підприємницької діяльності, господарський суд може застосовувати міжнародні торгові звичаї. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Головне джерело – це Конституція України, ст. 6, в якої закріплений принцип здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Статтею 8 в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Господарське судочинство регулюється міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Основне джерело - Господарський процесуальний кодекс України в редакції від 21.06. 2001 р. – це кодифікований акт, який докладно регламентують порядок, процесуальну форму судового розгляду і судових рішень щодо спорів між суб'єктами господарювання.
Додаткові джерела: Закон України від 7 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», що встановив систему госп судів та їх повноваження. Закон України «Про господарський суд», ЗУ «Про відновлення платоспроможності та визнання боржника банкрутом», Цивільний процесуальний кодекс 2004 р. Цивільний кодекс 2004 р., 08 липня 2011 року Президентом України було підписано Закон України "Про судовий збір"№ 3674-VІ, який набрав чинності з 01 листопада 2011р. Важливе значення мають керівні рекомендаційні роз'яснення Вищого господарського суду України для спеціалізованих судів нижчого рівня з питань застосування зак-ва України щодо вирішення справ, це нормативне тлумачення норм права, що не є офіційним.
ГПК як основне джерело господарського судочинства. У ньому регламентуються:
порядок провадження справ у господарському суді;
досудове врегулювання господарських спорів (пред'явлення претензій і строки їх розгляду,
особливості врегулювання окремих видів господарських спорів);
питання підвідомчості справ господарським судом і підсудності справ, тобто визначення категорій справ, що мають розглядатися окремими ланками господарських судів;
коло учасників господарського процесу, положення в ньому судді, сторін, третіх осіб, прокурора, інших осіб;
поняття, види і процедура надання та оцінки доказів;
склад судових витрат, їх розподіл між сторонами;
форма і зміст позовної заяви, визначення ціни позову, перелік документів, що додаються до позовної заяви, процедури об'єднання позовних вимог, відізвання позовної заяви, подання зустрічного позову;
порядок прийняття позовної заяви та підстави для відмови в її прийнятті, дії судді з провадження у справі, готування до її розгляду;
набрання рішенням, ухвалою, постановою законної сили; зміст і форма наказу господарського суду про виконання рішення, процедуру відстрочення або розстрочення виконання зазначених судових документів, повороту виконання рішення, постанови;
інші питання господарського судочинства.
У Господарському процесуальному кодексі України відповідно до статті 111-28 передбачено, що «рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України». Відповідно до статті 147 Конституції України Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Верховному Суду України права надавати тлумачення закону обов’язкові для застосування за межами конкретної судової справи Конституція України не надає.