4. Поняття, елементи позову та суб’єкти пред’явлення

Позов - це вимога заінтересованої особи до господарського суду про здійснення правосуддя в господарській справі на захист прав та інтересів, порушених чи оспорюваних іншою особою. Право на судовий захист у господарському процесі реалізується через право на позов. Під правом на позов розуміється не саме порушене суб'єктивне право, а можливість отримання захисту у визначеному процесуальному порядку, у визначеній процесуальній формі і разом із тим у примусовій його реалізації. З точки зору матеріального права право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст. 76 ЦК), але тільки з порушенням провадження у справі в господарському суді ця вимога набуває господарсько-процесуального характеру.

Позов складається з трьох частин (елементів):

Предмет позову. Це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Така вимога повинна мати правовий характер, а також бути підвідомчою суду. Предмет позову не слід змішувати з речовим предметом спору, конкретним об'єктом нерухомості, коштами тощо.

Підстава позову. Це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Зміст позову. Це вид судового захисту, якого потребує позивач від суду (про визнання права, про відновлення становища, яке існувало до порушення права тощо)

За ст. 2 ГПК Господарський суд порушує справи за позовними заявами:

• підприємств та організацій, які звертаються до господарськогосуду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;

• державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України;

• прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;

• Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України. 

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника. Господарський суд розглядає справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчих документів на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди".

4. Форма і зміст позовної заяви. Види позовів

Позовна заява подається до суду у письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.. Позовна заява має містити:

• найменування господарського суду, до якого подається заява;

• найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків);

• документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності;

• зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів); обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

• зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

• виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги;

• зазначення доказів, що підтверджують позов;

• законодавство, на підставі якого подається позов;

• відомості про вжиття заходів досудовоговрегулювання спору або про вжиття запобіжних заходів, якщо такі проводилися;

• перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору (ст 54 ГПК).

Ціна позову визначається:

• у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться в безспірному (безакцептному) порядку;

• у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується;

• у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог;

• у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та в гривнях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

В ціну позову включаються також зазначені в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - їх суми визначаються суддею. Ціну позову вказує позивач. Якщо в позовній заяві неправильно зазначена сума позову, то вона визначається суддею (ст. 55 ГПК). Види позовів:

• позов про визнання, - це вимога, спрямована на підтвердження судом існування або відсутності певних правовідносин;

• про присудження відповідача до виконання певних дій або утримання від певних дій, ці позови служать здійсненню матеріально-правових обов'язків, які не виконуються добровільно але виконуються неналежним чином;

• позови про зміну або припинення спірних правовідносин.