3. 1.2 Категорії даних

Перед записом даних в реєстр, програма повинна розділити дані на дві категорії: комп’ютерно-орієнтовані дані і користувацько-орієнтовані. Таке розрізнення дозволяє програмі підтримувати різні настройки для різних користувачів і навіть розміщувати користувацько-орієнтовані дані в мережі, реалізуючи незалежний від розміщення користувацький профіль. (користувацький профіль – це набір конфігураційних даних кожного користувача.)

Коли програма інсталюється, вона повинна записати комп’ютерно-орієнтовані дані за ключем HKEY_LOCAL_MACHINE. Як правило програма створює ключі для імені компанії, імені продукту, та номеру версії, як показано в наступному прикладі:

HKEY_LOCAL_MACHINE\Software\MyCompany\MyProduct\1.0

Якщо програма підтримує OLE, вона повинна записати відповідні дані в HKEY_LOCAL_MACHINE\Software\Classes.

Кожна програма повинна записати користувацько-орієнтовані дані за ключем HKEY_CURRENT_USER, як показано в прикладі:

HKEY_CURRENT_USER\Software\MyCompany\MyProduct\1.0\...

4. 1.3 Відкриття і закриття ключів реєстру

Для роботи з реєстром необхідно отримати дескриптор ключа. Отримати дескриптор можна двома способами: створити або відкрити ключ. Для того, щоб відкрити ключ викликається Win32 API функція RegOpenKeyEx.

Приклад виклику функції RegOpenKeyEx – Програма A

1. .386

2. .model flat, stdcall

3. include c:\masm32\include\windows.inc

4. include c:\masm32\include\kernel32.inc

5. include c:\masm32\include\advapi32.inc ; необхідна для роботи з реєстром

6. include c:\masm32\include\user32.inc

7. include c:\masm32\include\masm32.inc

8. includelib c:\masm32\lib\kernel32.lib

9. includelib c:\masm32\lib\user32.lib

10. includelib c:\masm32\lib\masm32.lib

11. includelib c:\masm32\lib\advapi32.lib ; необхідна для роботи з реєстром

12. .data

13. Subkey db "Control Panel\Desktop",0 ; Назва ключа, який відкривається

14. hkey dd ? ; Змінна,яка отримає дескриптор ключа

15. .code

16. start:

17. invoke RegOpenKeyEx, \ ; Функція відкриття ключа реєстра

    1. HKEY_CURRENT_USER, \ ; Точка в реєстрі з якої відкривається ключ

    2. addr Subkey, \ ; Див. А13

    3. 0, \ ; Завжди рівне нулю

    4. KEY_EXECUTE, \ ; Режим доступу до відкритого ключа

    5. addr hkey ; Посилання на змінну в А14

18. invoke RegCloseKey, hkey ; Закриття дескриптора ключа

19. invoke ExitProcess,0 ; Вихід з програми

20. end start

В програмі А після виклику функції RegOpenKeyEx в А17 отримується дескриптор для ключа з назвою “Control Panel\Desktop\”. Назву ключа оголошено в А13. Дескриптор потрапляє в змінну А14. Опишемо детальніше аргументи для функції RegOpenKeyEx, які містяться в стрічках А17.1-А17.5:

А17.1 являється дескриптором вже відкритого ключа; можна використати такі стандартні відкриті ключі:

HKEY_CLASSES_ROOT HKEY_CURRENT_CONFIG HKEY_CURRENT_USER HKEY_LOCAL_MACHINE HKEY_USERS

А17.2 містить посилання на назву ключа, який відкривається (А13).

А17.3 зарезервовано OC Windows, мусить бути нульовим.

А17.4 вказує режим доступу до відкритого ключа. Цей параметр може приймати наступні значення:

Значення	Опис
KEY_ALL_ACCESS	Комбінація з KEY_QUERY_VALUE, KEY_ENUMERATE_SUB_KEYS, KEY_NOTIFY, KEY_CREATE_SUB_KEY, KEY_CREATE_LINK та KEY_SET_VALUE прав доступу.
KEY_CREATE_LINK	Дозвіл на створення символьного посилання.
KEY_CREATE_SUB_KEY	Дозвіл на створення підключів.
KEY_ENUMERATE_SUB_KEYS	Дозвіл на перегляд підключів.
KEY_EXECUTE	Дозвіл на читання інформації.
KEY_NOTIFY	Дозвіл на отримання сповіщень про зміни.
KEY_QUERY_VALUE	Дозвіл на читання інформації, яка міститься в підключах.
KEY_READ	Комбінація прав доступу KEY_QUERY_VALUE, KEY_ENUMERATE_SUB_KEYS і KEY_NOTIFY.
KEY_SET_VALUE	Дозвіл на зміну інформації в підключах.
KEY_WRITE	Комбінація прав доступу KEY_SET_VALUE та KEY_CREATE_SUB_KEY.

А17.5 – посилання (addr) на змінну оголошену в А14; ця змінна й отримає дескриптор відкритого ключа.

Коли робота з ключем завершена викликається функція закриття дескриптора RegCloseKey (А18).