Педагогіка і психологія вищої школи Модуль і. Особливості розвитку особистості студента

1. Психологія вищої школи вивчає:

а) індивідуально-особистісні, а також соціально-психологічні явища, які породжені умовами вузу;

б) проблеми виховання і вдосконалення навчання молоді у вищих навчальних закладах;

в) шляхи цілеспрямованого управління індивідуально-особистісними та соціально-психологічними явищами, їх формування й коригування з метою більш ефективного розв’язання завдань підготовки фахівців із вищою освітою;

г) закономірності індивідуально-особистісних та соціально-психологічних явищ, їх місце і роль, прояви, розвиток і функціонування в діяльності студентів, викладачів і керівників вузу.

2. Конкретні форми і засоби впровадження результатів психологічних досліджень у діяльності вищого навчального закладу розробляє:

а) психологія;

б) вікова психологія;

в) психологія вищої школи;

г) педагогічна психологія.

3. Категорії педагогіки вищої школи поділяються на ...

а) два види: методологічні, педагогічні;

б) на три види: методологічні, процесуальні, суттєві.

4. Дослідження закономірностей розвитку, вихованняі навчання студентів ....є:

а) завданням педагогіки вищої школи;

б) метою педагогіки вищої школи.

5. Продовжити думку .....

„Як мистецтво педагогіка вищої школи вимагає.....”

6. До науково-дослідних завдань психології вищої школи належать:

а) психолого-педагогічне обгрунтування моделі сучасного спеціаліста, на основі якої має розроблятися державний стандарт змісту професійної підготовки майбутнього фахівця в системі ступеневої вищої освіти;

б) діагностика рівня готовності першокурсників до навчання у вищій школі й розробка передумов їх успішної адаптації;

в) вивчення стану взаємин викладачів і студентів із метою налагодження оптимальної педагогічної взаємодії, конструктивного розв’язання можливих міжособистісних конфліктів;

г) дослідження психолого-педагогічних механізмів і шляхів формування адекватних мотивів педагогічної діяльності й впорядкування ієрархії професійних цілей, стимулювання науково-педагогічної творчоті, професійного й культурного зростання викладачів вищої школи.

7. Стандартний студентський вік – це вік:

а) від 16 до 25 років;

б) від 16 до 23 років;

в) від 17 до 22 років;

г) від 18 до 25 років.

8. Студентський вік припадає переважно на період:

а) юності;

б) пізньої юності або ранньої дорослості;

в) пізньої юності;

г) ранньої дорослості.

9. Період ранньої юності характеризується:

а) інтенсивним розвитком самовизначення;

б) становленням стійкого „образу – Я”;

в) розвитком „Я– концепції”;

г) інтенсивним розвитком самовизначення і становленням стійкого „образу-Я”.

10. У студентському віці завершується становлення одного з найважливіших особистісних утворень:

а) „Я-концепції”;

б) „Я-образу”;

в) самосвідомості;

г) самоконтролю.

11. Термін „студент” латинського походження і в перекладі українською мовою означає:

а) того, хто наполегливо працює, займається опануванням знаннями;

б) того, хто завжди проводив весело свій час;

в) того, хто займався тільки наукою, навчанням.

12. Студентська академічна група належить до:

а) первинних груп;

б) вторинних груп;

в) формальних груп;

г) неформальних груп.

13. Сукупність зв’язків між членами групи – це:

а) студентська академічна група;

б) структура малої групи;

в) структура великої групи;

г) структура неформальної групи.