9. Зробіть пояснення до рис. Процес інфлювання і дефлювання

Якщо величина індексу цін менша за одиницю (Ip < 1), то відбувається коригування номінального ВВП у бік збільшення, яке називається інфлюванням (рис. 2.1). Якщо ж величина індексу цін більша за одиницю (Ip > 1), то відбувається дефлювання – коригування номінального ВВП у бік зменшення.

Для здійснення названих коригувань використовують ціновий індекс (ціновий дефлятор). Індекс цін, який розрахований для сукупності товарів і послуг, що входять до складу ВВП, називається дефлятором ВВП:

Дефлятор ВВП = .

Оскільки на цей індекс впливають структурні зрушення, які компенсують підвищення цін на окремі товари, вважається, що дефлятор ВВП недооцінює зростання загального рівня цін. Наряду з дефлятором ВВП розраховується індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін – індекс цін, що розрахований для фіксованого кошика споживчих товарів і послуг (q _K):

Фіксований споживчий кошик складається приблизно із 300 найменувань товарів і послуг, які купуються типовим міським мешканцем. Індекс побудовано так, що ціна кошика в базисному періоді береться за 100%, а тому значення індексу вказує на те, на скільки відсотків змінилася ціна товарів – компонентів споживчого кошика у поточному періоді в порівнянні з попереднім.

Безперечно, що індекс споживчих цін та дефлятор ВВП дають різну характеристику зміни рівня цін. Це пояснюється тим, що між цими двома індексами існує три суттєві відмінності:

  дефлятор ВВП відображає зміну цін на всі вироблені товари та надані послуги, а індекс споживчих цін – тільки на ті товари, що входять до складу споживчого кошика;

  дефлятор ВВП не відображає зміну цін на імпортні товари, оскільки імпорт не входить до складу ВВП. Але до споживчого кошика входять імпортні товари, тому в індексі споживчих цін знаходить відображення зміна цін і на імпортні товари;

 Дефлятор ввп є поточно зваженим, а індекс споживчих цін є базисно зваженим.

10. Зробіть пояснення до рис. Інфляційна спіраль

• взаємозалежне підвищення заробітної плати та ринкових цін. У зв'язку із підвищенням цін працівники вимагають підвищення заробітної плати, але зростання доходів призводить до збільшення грошової маси, що веде до подальшого росту цін.

Інфляційна спіраль заробітної плати і цін – один із типів кількісної залежності між цінами на ресурси (рівнем заробітної плати) і цінами на продукти (рівнем інфляції). Підвищення рівня заробітної плати у відповідь на підвищення цін на продукти за певних умов призводить до зростання інфляції. Головними умовами формування такої інфляції є:

• висока чутливість номінальної заробітної плати до зміни рівня ринкових цін на продукти;

• політика державного стимулювання сукупного попиту (через зниження відсоткової ставки, збільшення державних закупівель товарів і послуг тощо);

• функціонування національної економічної системи в режимі повної зайнятості або наближеному до нього.

Інфляційна спіраль заробітної плати і цін, що формується в режимі повної зайнятості ресурсів і потенційних обсягів виробництва, призводить до т.зв. інфляції надлишкових витрат, або інфляції надлишкового попиту. Описана вище інфляційна спіраль заробітної плати і цін характерна для сучасних розвинутих національних економічних систем країн Заходу. Однак вона може формуватися і в т.зв. перехідних економічних системах, які функціонують у режимі, далекому від повної зайнятості та потенційних обсягів виробництва. Зокрема, механізм «розкручування» інфляційної спіралі заробітної плати і цін в економіці України в 90-х XX ст. здійснювався приблизно за такою схемою. Зростання сукупних цін на продукти (під впливом низки факторів) зумовлює відповідне підвищення номінальної заробітної плати, основними економічними ефектами якого є:

• зростання економічних витрат на виготовлення одиниці продукції;

• скорочення обсягів сукупної пропозиції;

• зміщення кривої сукупної пропозиції ліворуч і як наслідок – підвищення рівня сукупних цін.

При цьому номінальна заробітна плата знову зростає й формує т.зв. інфляційну спіраль заробітної плати і цін. В економіці України «розкручування» інфляційна спіраль заробітної плати і цін мало ту особливість, що обсяги сукупного виробництва не відновлювалися на потенційному рівні, як було в неокласичній моделі цього процесу, а навпаки – зменшувалися, а рівень безробіття неухильно зростав.

Головна особливість розвитку інфляційної спіралі заробітної плати і цін у перехідній економічній системі України – зростання рівня сукупних цін, що супроводжується, по-перше, скороченням обсягів сукупного виробництва і, по-друге, відповідним зростанням рівня безробіття понад його «природний» рівень. Перехідну модель інфляційної спіралі заробітної плати і цін можна перетворити на класичну чи неокласичну лише за державного стимулювання сукупного попиту. У такому разі у відповідь на зміщення кривої сукупної пропозиції ліворуч крива сукупного попиту зміщується праворуч з, таким чином, обсяги виробництва і рівень зайнятості робочої сили відновлюються, а висхідні короткотермінові криві сукупної пропозиції перетворюються на довготермінову (вертикальну) криву сукупної пропозиції. Формування перехідної моделі інфляційної спіралі заробітної плати і цін в Україні свідчить про недостатнє державне регулювання національного ринку й національної економічної системи.