4. Зробіть пояснення до рис. Модель кругообігу для відкритої економіки

Відкрита економіка — це економічна система, яка зв'язана з іншими державами світу механізмами експорту, імпорту і фінансових операцій. Так як в моделі відображено тільки грошові потоки, то: – експорт (Е) — це потік грошових виплат в систему на внутрішні ринки продуктів; – імпорт (I) — потік з внутрішньої національної економіки за кордон; – чистий експорт (NE) — різниця між величиною експорту та імпорту.

Імпортні товари і послуги купуються і домогосподарствами, і фірмами, і державою. Для спрощення відображається лише найбільша категорія — імпорт товарів споживання.

Якщо Е < Z, NE < 0, різниця буде оплачена чи шляхом позики у іноземних фінансових посередників, чи шляхом продажу реальних і фінансових активів іноземцям.

Такі операції — чистий притік капіталу (притік фінансових ресурсів), зображено як потік до внутрішнього фінансового ринку.

Якщо Е > Z, NE > 0 — відтік капіталу — економічна система дає позики іноземцям чи купує іноземні фінансові та реальні активи. Сукупність основних макроекономічних взаємозв'язків можна представити у вигляді схеми (див. рис. 1.6). Аналізуючи рис. 1.6, можна зробити висновок, що рівність між національним продуктом і національним доходом у відкритій економіці зберігається: 1) з точки зору доходів: Y = C + T + S + Z, 2) з точки зору витрат: Y = C + I+G + E, де С – витрати домогосподарств; Т – сума податків; S – заощадження домашніх господарств; Z – сума імпорту; Е – сума експорту; I – сума інвестицій; G — державні витрати; Y – національний доход (національний продукт).

5. Зробіть пояснення до рис. Крива сукупного попиту

Із збільшення ціни попит зменшується, і навпаки із зменшення ціни попит збільшується.

6. Зробіть пояснення до рис. Нецінові фактори сукупного попиту

Збільшення попиту в результаті нецінових факторів призводить до збільшення обсягу реалізації продукції (крива д)

7 . Зробіть пояснення до рис. Крива сукупної пропозиції

В макроекономіці точиться полеміка з приводу форми сукупної пропозиції. Однак на цьому рівні аналізу ми вважатимемо, що вона складається із трьох відрізків: 1) горизонтального; 2) проміжного (висхідного); 3) вертикального. Форма цієї кривої відображає зміни, що відбуваються з витратами на одиницю продукції, коли реальний внутрішній обсяг виробництва зростає або зменшується. Витрати виробництва на одиницю продукції для конкретного обсягу продукції — це середні витрати на цей обсяг продукції:

На горизонтальному відрізку реальний внутрішній обсяг виробництва міняється, а рівень цін залишається постійним. На рис. 6.3 Об₂ означає потенційний рівень реального обсягу виробництва за повної зайнятості. Горизонтальний відрізок кривої сукупної пропозиції включає реальний обсяг виробництва, який значно менший обсягу виробництва за повної зайнятості Об₂.

Горизонтальний відрізок свідчить про те, що економіка перебуває в стані глибокого спаду, або депресії, і що не використовується велика кількість машин, устаткування і робочої сили. Ці невикористані ресурси можна привести в дію і при цьому не чинити або майже не чинити ніякого тиску на рівень цін. Коли на цьому відрізкові обсяг виробництва починає збільшуватися, то немає ні дефіциту, ні слабин у виробництві, що можуть сприяти підвищенню цін.

Вертикальний відрізок характеризується тим, що економіка досягла повного, або природного, рівня безробіття за такого обсягу виробництва Об. Вона перебуває в такій точці кривої своїх виробничих можливостей, коли неможливо швидко домогтися подальшого збільшення обсягу виробництва. Це означає, що будь-яке підвищення цін не призведе до збільшення його реального обсягу, оскільки економіка вже працює на повну потужність.

Третій, висхідний, або проміжний, відрізок кривої сукупної пропозиції характеризується тим, що із розширенням виробництва, коли воно працюватиме на повну потужність, деяким фірмам доведеться використовувати старіше і менш ефективне устаткування та робітників нижчої кваліфікації. Тому на цьому відрізку збільшення реального внутрішнього обсягу виробництва супроводжується зростанням цін