Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Охорона праці!!!.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
394.75 Кб
Скачать

17. Виробничий пил і його дія на органанізм людини. Заходи захисту від пилу, газів і парів.

Пил є одним із несприятливих факторів виробничого середовища. Гранично допустима концентрація зернового пилу має бути 4 мг/м куб., бавовняного — 6 мг/м куб., з домішкою діоксиду кремнію від 2 до 10% — 4 мг/м куб. Пил може бути причиною різних хвороб шкіри, зокрема дерматитів, захворювань алергійної природи, онкологічних, пневмоконіозів.

Слизова оболонка бронхів також реагує на постійне подразнення пилом. Від дії пилу рослинного і тваринного походження розвивається хронічний пиловий бронхіт. Для нього характерна поява фіброзних змін через інгаляційну дію фіброгенних аерозолів. А також може розвинутися бронхіальна астма.

Пил може спричинити фіброгенну, токсичну, подразнювальну, канцерогенну, радіоактивну, сенсибілізуючу дію. Тривале подразнення пилом дихальних шляхів здатне викликати хронічний катар з утворенням гіпертрофії із потовщенням слизової оболонки, внаслідок чого порушується фільтруюча функція носа.

Внаслідок дії пилу рослинного походження виникає ринофаринголарингіт, а дія пилу хрому, нікелю, миш’яку може спричинити новоутворення.

У системі оздоровчих заходів, спрямованих на профілактику пилових захворювань, важливе місце займає медичний контроль за станом здоров’я працівників: проведення попередніх (під час влаштування на роботу) і періодичних медоглядів. При дії вуглецевого пилу необхідно проводити медогляди раз на 2 роки, причому обов’язкова консультація оториноларинголога, фтизіатра.

Для видалення з виробничих приміщень осілого пилу рекомендується вологе прибирання їх. У тих випадках, коли знизити рівень запиленості повітря робочої зони до гранично допустимих технічно не можливо, велике значення приділяють засобам індивідуального захисту органів дихання.

У комплексі заходів, спрямованих на запобігання недугам пилової етіології, важливе місце займає підвищення стійкості організму працівників до дії пилу.

Зокрема, цьому сприяє раціональне харчування: підвищений вміст білків в їжі, вітаміни, що в свою чергу посилює фагоцитарну активність і життєдіяльність макрофагів, послаблюючи цим дію пилу.

Ефективні заходи щодо профілактики пилових захворювань:

— архітектурно-планувальні (внесення в проектну документацію заходів, що дозволяють гідрозмив стін, стелі, підлоги, вологостійке покриття будівельних конструкцій та ін.);

— технологічні (використання замкнутих технологій, зволоження пилоутворювального матеріалу з використанням води або поверхнево-активних речовин);

— санітарно-технічні (кондиціювання повітря, загальнообмінна та місцева витяжна вентиляція);

— медико-біологічні (проведення медоглядів, професійний відбір, диспансерне спостереження, фізіологічна раціоналізація праці, режим харчування та пиття, фізіопроцедури, вітаміно— і фармакопрофілактика).

У комплексі заходів, спрямованих на запобігання захворюванням пилової етіології, та з лікувальною метою доцільним є проведення лужних інгаляцій, опромінення суберитемними дозами ультрафіолетового випромінювання, що стимулюють елімінацію пилових часток з легень і затримують розвиток пневмосклерозу. Для захисту органів дихання від дії пилу необхідно використовувати фільтруючі респіратори і протигази.